Організація самовиховання у професійній підготовці педагога вищої школи

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота за темою «Організація самовиховання у професійній підготовці педагога вищої школи» актуальна з точки зору реформаційних процесів в освіті, потреби створення позитивного освітнього середовища, зниження стресу і підвищення мотивації студентів, чому, безперечно, сприятиме комунікативна культура викладача для забезпечення якісної освіти та розвитку сучасного суспільства. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 74 сторінок. Розділ перший «Науково-теоретичні основи розробки умов професійно-педагогічного самовиховання». В результаті теоретичного дослідження питань першого розділу нами отримано такі висновки: Виходячи з аналізу змісту загального поняття самовиховання, ознак, функцій; виявивши причинно-наслідкові залежності та домінуючі протиріччя у діалектиці становлення професійно-педагогічного самовиховання; проаналізувавши сутність і значення категорії «умови», визначивши їх роль у механізмі розвитку самовиховання, ми визначили поняття: - професійно-педагогічне самовиховання є специфічний процес розвитку особистості педагога як вільно-розвивається індивідуальності, що породжує способи самопізнання, самоактуалізації, творчого самовираження, засновані на особистісному сенсі педагогічної діяльності, що відповідає потребам суспільства; - педагогічні умови професійно-педагогічного самовиховання - результат діяльності суб'єктів освітнього процесу, спрямованої на освіту середовища ефективного протікання самовиховання, що зберігає його ознаки і забезпечує його нормальне функціонування. Процес професійно-педагогічного самовиховання є складною структурою взаємопов'язаних і взаємообумовлених компонентів; носить різноспрямований за цілями, функціями та динамічний, багатоетапний по розвитку характер; має багатофакторну обумовленість виникнення та розвитку. Складна характеристика професійно-педагогічного самовиховання передбачає обов'язкове оволодіння студентами науковими знаннями про особливості його розвитку та способи його здійснення. Усе це неможливо без відновлення змісту педагогічного освіти шляхом включення до нього наукових знань про професійно-педагогічному самовихованні як чинника педагогічної освіти; без відновлення форм та способів педагогічної підготовки, що сприяють успішній реалізації цілей та завдань педагогічного самовдосконалення. Важливість розв'язання цих завдань визначили програму наступного етапу дослідження. Розділ другий «Педагогічні умови самовиховання майбутнього педагога в процесі професійної підготовки». У ході експерименту виявлено загальні тенденції в характері причин, що породжують мотиви самовиховання студентів: об'єктивна оцінка діяльності, що вказує на недоліки і одночасно вселяє почуття впевненості в собі; почуття власної гідності, прагнення визнання у суспільстві; усвідомлення складності, специфіки педагогічної професії та високих вимог до педагога; її професійна конкуренція; виникаючі труднощі у оволодінні професією; розвиток почуття особистої відповідальності; життєві плани і цілі; незадоволеність особистим рівнем розвитку. В результаті здійснення формуючого етапу експерименту виявлено активну позицію студентів експериментальних груп як суб'єктів професійної підготовки, що виявилося в їх відношенні до внутрішніх факторів професійного становлення, як більш значущим. Так, причини невдач, можливості досягнення більш високих результатів студенти експериментальних груп бачать не лише у зовнішніх умовах, а насамперед у собі. Розвитку педагогічної суб'єктності, приведення в дію факторів професійно-педагогічного самовиховання сприяла педагогічна студія. Ми переконалися, що ефективність роботи педагогічної студії можлива при відношенні до студента як суб'єкта педагогічної культури, що опановує професію в єдності двох аспектів: нормативного та креативного. Студія як педагогічна умова організації професійно-педагогічного самовиховання забезпечила можливість керувати процесом самовиховання: привести в єдину систему розрізнені в цілісному освітньому процесі окремі елементи професійного самовиховання; регулювати активність студентів з урахуванням специфіки засобів та способів самовиховання У загальних висновках узагальнено результати магістерської кваліфікаційної роботи.