Біотехнологічні аспекти вивчення впливу наноаквахелатних комплексів на синтез терпенів у рослин Lavandula angustifolia

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота виконана на тему «Біотехнологічні аспекти вивчення впливу наноаквахелатних комплексів на синтез терпенів у рослин Lavandula angustifolia» в обсязі 61 сторінка комп’ютерного тексту формату А4, містить 9 таблиць, 9 рисунків та 7 додатків. Список використаної літератури включає 49 джерела. Робота складається з розділів: зміст, вступ, огляд літератури, огляд методів та результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел та додатків. Актуальність роботи полягає у зростаючому попиті на природні біологічно активні сполуки, такі як терпени та флавоноїди, які широко використовуються у фармацевтиці, косметології та харчовій промисловості. Застосування наноаквахелатних комплексів у біотехнології рослин відкриває нові можливості для підвищення продуктивності та якості цінних культур, зокрема лаванди, шляхом ефективного впливу на її метаболізм. Метою даної роботи було дослідження впливу наноаквахелатних комплексів на синтез терпенів у лаванди вузьколистої для підвищення її біологічної цінності та оптимізації умов вирощування. Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання: - ввести в культуру in vitro різні генотипи лаванди вузьколистої; - визначити підбір живильних середовищ для культивування ізольованих тканин лаванди вузьколистої; - визначити основні параметри росту рослин-регенерантів лаванди вузьколистої; - визначити терпенові сполуки у рослин-регенерантів лаванди Предметом дослідження є різні генотипи лаванди вузьколистої Розглянуто сучасні уявлення щодо фізіолого-біохімічних механізмів синтезу та накопичення терпенів у рослин Lavandula angustifolia, а також роль наноматеріалів у регуляції вторинного метаболізму. Узагальнено теоретичні засади застосування нанотехнологічних підходів у біотехнології рослин. Відбір і стерилізація молодих пагонів та апікальних меристем лаванди вузьколистої і культивування in vitro на безгормональному поживному середовищі MS та гормональному середовищі MS з кінетином. Пересадка утворюваного посадкового матеріалу на модифіковане наноаквахелатами поживне середовище та культивування. Виділення спиртових екстрактів з культивованих експлантів для подальшого визначення біохімічного складу методом тонкошарової хроматографії. Методичний підхід забезпечив можливість відстеження змін у синтезі терпенів під впливом різних форм нанокомплексів. Експериментальні дослідження було проведено методом високоефективної тонкошарової хроматографії. Одержано профілі терпенових сполук, визначено вплив різних концентрацій наноаквахелатних комплексів на інтенсивність їх синтезу у культивованих експлантах лаванди. Встановлено характерні зміни метаболічного спектра залежно від типу нанокомпонентів. Показано, що використання наноаквахелатів здатне стимулювати біосинтез цінних вторинних метаболітів. Окреслено перспективи застосування нанокомплексів у біотехнології лікарських рослин, зокрема для отримання стандартизованої фітосировини підвищеної якості.