Науково-практичні основи землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни їх цільового призначення (на прикладі села Брусилів Житомирського району Житомирської області)

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів використання земель в Україні за цільовим призначенням. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Містить таблиці, рисунки та графічні матеріали. Перший розділ присвячено теоретико-методичним основам формування та зміни цільового призначення земель. Зокрема, досліджено землевпорядний процес, що застосовується при зміні цільового призначення земельних ділянок, проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулює використання земель в Україні відповідно до їх цільового призначення. Також визначено особливості цільового використання земель, як фундаментальної основи земельних відносин та державної політики у сфері управління земельними ресурсами. Другий розділ містить характеристику об’єкта дослідження, а саме характеристику території Брусилівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, що включає загальні відомості, природно-географічні особливості території, а також аналіз агропромислового потенціалу. Проведений аналіз охопив природні ресурси, кліматичні умови, структуру сільськогосподарського виробництва та продуктивний потенціал розвитку аграрного сектору на досліджуваній території. У третьому розділі дослідженню підлягала землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення із земель «для ведення особистого селянського господарства» на землі «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», яка розташована в межах Брусилівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Окрему увагу приділено різним способам удосконалення існуючих методичних підходів, практичним аспектам зміни цільового призначення земель для ефективного управління земельними ресурсами на рівні територіальних громад. За результатами дослідження сформульовано висновки щодо ефективності використання земельних ресурсів, обґрунтовано потребу удосконалення правового регулювання та управління земельними відносинами, а також наведено рекомендації щодо оптимізації землекористування з урахуванням регіональних особливостей.