Екологічна оцінка якості води української частини р. Дунай

Abstract

Бакалаврську кваліфікаційну виконано на 74 сторінках, містить таблиць 7, рисунків 4 та 54 джерела використаної літератури. Мета дослідження: комплексна екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Дунай в межах її української частини на стратегічно важливих ділянках - м. Рені, с. Ліски, м. Ізмаїл, м. Кілія та м. Вилкове, з особливим акцентом на гідроекологічні умови Кілійського та Кислицького рукавів, що є критичними для дельтової динаміки. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні завдання: - З’ясувати сучасний стан річки Дунай та основні джерела її забруднення через ознайомлення з науковою та довідковою літературою; - Виявити, які основні джерела впливають на якість води у р. Дунай; - Сформувати базу даних щодо показників якості води української частини Дунаю; - Здійснити ретроспективний аналіз екологічного стану р. Дунай в межах України. Об’єкт дослідження: просторово-часові зміни якості поверхневих вод української частини річки Дунай. Предмет дослідження: фізичні, фізико-хімічні та хімічні показники якості води р. Дунай. Тут увагу приділено виявленню тенденції зміни цих показників по пунктах та визначення потенційних джерел забруднення. Просторово-часовий аналіз екологічної оцінки якості води в р. Дунай на українській ділянці за два обрані періоди – 2010-2014 та 2021-2023 рр. – свідчить про відносну стабільність водного середовища за середніми значення інтегрально індексу (Іср). Слід вказати, що переліки пунктів спостереження у вказані періоди частково відрізняють внаслідок зміни мережі системи моніторингу поверхневих вод (до другого періоду додалися – с. Ліски та Кислицький рукав, замість м. Рені та м. Вилкове). Частина пунктів зберіглася, до таких належать Кілійське гирло, м. Ізмаїл та м. Кілія. У всі роки, включені до аналізу, за середніми значеннями вода відповідала Ⅱ класу якості – переважно 2-3 категоріям, що відповідає характеристиці «дуже добрі», «чисті», «добрі», «досить чисті» води. Найкращі показники були зафіксовані у м. Кілія (Іср = 2,33), м. Вилкове (Іср = 2,60) та м. Рені (Іср = 2,67) у першому періоді. На період 2021-2023 рр. середні значення індексу якості вод залишалися в межах тих самих категорій (Іср = 2,45-2,69), де найвища якість зафіксовано в районах с. Ліски та Кислицького рукава. За найгіршими значеннями, у 2010-2014 роках на всіх пунктах (м. Рені, Кілійське гирло, м. Ізмаїл, м. Кілія, м. Вилкове) якість води відповідала Ⅲ класу – 4 категорії, що характеризується як «задовільні», «слабко забруднені» води (Іср = 3,70-4,19). У м. Ізмаїл спостерігалася перехідна якість на межі між 3 і 4 категоріями. У 2021-2023 роках відбулося суттєве покращення, як у спільних пунктах, так і в нових. Значення знизились до рівня Ⅱ класу, 3 категорії – «добрі», «досить чисті» води. Кращі показники: м. Кілія – 3,09; с. Ліски – 2,99; Кислицький рукав – 3,12. Це підтверджує позитивну динаміку стану водного середовища за найгіршими показниками. Проте слід враховувати, що за другий період оцінювання здійснювалося без урахування І3 (специфічні речовини токсичної дії), що робить отримані оцінки орієнтовними. Загалом, з урахуванням вищезазначеного, тенденція до зниження екологічних індексів вказує на зменшення антропогенного навантаження на ділянки української частини Дунаю, особливо, які його найбільше зазнають (м. Ізмаїл, м. Рені, м. Вилкове, м. Кілія та Кілійське гирло).