Проект МЖК потужністю 37 т м’яса за зміну

Abstract

Дипломний проєкт виконано відповідно до виданого завдання на тему: «Проєкт м’ясо-жирового комбінату (МЖК) продуктивністю 37 тонн м’яса за зміну, у тому числі 60% - велика рогата худоба, 40% - свині без шкури». Проєкт складається з пояснювальної записки обсягом 48 сторінок, що включає 23 таблиці, а також графічної частини з кресленнями. Структура дипломного проєкту охоплює такі основні розділи: - Техніко-економічне обґрунтування, у якому визначено економічну доцільність будівництва підприємства заданої потужності; - Розрахунок сировини - обчислення потреби у сировині з урахуванням заданої структури виробництва; - Вибір та розрахунок обладнання, що включає аналіз сучасного технічного оснащення, розрахунки необхідної кількості одиниць обладнання, а також їх оптимальне розміщення в межах виробничого простору; - Розрахунок потреби в енергоносіях та воді, а також визначення виробничих площ - охоплює підрозділи «Розрахунок води та енергоносіїв» і «Розрахунок виробничих площ і компонування виробничих приміщень»; У розділі «Будівельна частина» подано загальну характеристику виробничої ділянки, типи будівельних матеріалів і конструктивні рішення, що застосовуються у головному виробничому корпусі. Розділ «Висновки» містить узагальнені результати реалізації проєкту та висвітлює ефективність запропонованих рішень. Список використаних джерел включає повний перелік нормативних документів, підручників, наукових статей і статистичних матеріалів, на які було спирано під час виконання проєкту. М’ясна галузь залишається стратегічною складовою харчової промисловості України, оскільки забезпечує населення продуктами з високою харчовою цінністю. Останніми роками ситуація на світовому ринку суттєво ускладнилася через зростання конкуренції та підвищення цін на продовольчі й енергетичні ресурси. Це, своєю чергою, вплинуло на адаптацію та реструктуризацію підприємств м’ясного підкомплексу агропромислового комплексу (АПК) України. Сировинна база м’ясопереробних підприємств зазнала істотних змін. Станом на початок 2023 року поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося до 2,45 млн голів, що свідчить про подальше зниження порівняно з попередніми десятиліттями. Проблеми м’ясної галузі мають комплексний характер і обумовлені такими чинниками: 1. Ліквідація спеціалізованих господарств з вирощування та відгодівлі ВРХ; 2. Високі витрати на капітал і значна трудомісткість технологічних процесів; 3. Невигідне цінове співвідношення між аграрною та промисловою продукцією; 4. Зростання вартості енергоресурсів і засобів виробництва; 5. Нездатність більшості виробників впроваджувати сучасні технології утримання та відгодівлі; 6. Зниження попиту через обмежену платоспроможність населення; 7. Високий рівень конкуренції з боку імпортерів та виробників курятини. Національні споживачі дедалі частіше надають перевагу курятині через її доступність порівняно зі свининою або яловичиною. Це зумовило структурне зрушення у внутрішньому попиті на користь дешевших видів м’яса. Згідно з аналітичними даними, експорт яловичини становив понад 30% від загального обсягу експорту м’яса з України. У 2023 році спостерігалося незначне зменшення експортних поставок інших видів м’яса. Провідними експортерами м’ясної продукції у світі залишаються США (понад 55%) і країни Європейського Союзу (близько 22%). Інші регіони сукупно охоплюють трохи більше 20% глобального До лідерів світового ринку яловичини входять Бразилія, Індія, Австралія, США, Нова Зеландія. Вагомими учасниками залишаються також Аргентина, Канада, Уругвай, Парагвай, Мексика та ЄС. У 2023 році Україна перебувала на 20 – 21 позиції у світовому рейтингу експортерів яловичини, експортувавши продукцію на суму близько $83 млн. Ще в 1991 році в українському сільському господарстві функціонувало близько 10 тисяч підприємств колективної (близько 76%) та державної (понад 23%) форм власності. У них працювало понад 4 млн осіб, які обробляли 32 млн га ріллі та виробляли майже порівну продукцію рослинництва й тваринництва. Однак протягом наступних десятиліть сільськогосподарська структура істотно трансформувалась. Станом на 2023 рік, сільськогосподарські підприємства обробляли приблизно 28 млн га ріллі (менше ніж 86% від загального фонду), а загальна кількість агроформувань зросла до понад 47 тисяч, з яких майже чверть фактично не вели активної діяльності. У таких умовах частка рослинництва в загальній структурі сільськогосподарської продукції досягла понад 77%, а продукції тваринництва - лише 23%. Частка господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції зросла з 29,6% у 1990 році до понад 37% у 2023 році щодо рослинництва, і з 40,6% до майже 48%  щодо тваринництва. Проте слід відзначити, що після тривалого періоду спаду, з 2008 року відбувається поступове відновлення індустріального тваринництва. Частка агропідприємств у тваринницькому виробництві зросла з 34% у 2008 році до понад 52% у 2023 році.