Картографування стану земель території прилеглій до Бурштинської ТЕС Івано-Франківської області

Abstract

Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є розробка картографування стану земель на території прилеглій до Бурштинської ТЕС. Об’єктом проектування є несформовані земельні ділянки, прилеглі до Бурштинської ТЕС. Актуальність теми зумовлена наявністю Бурштинської ТЕС як великого енергетичного підприємства, яке протягом багатьох років здійснювало значний вплив на довкілля. Викиди шкідливих речовин, зокрема важких металів, пилу та інших забруднювачів, могли призвести до деградації земель, забруднення ґрунтів та підземних вод. Картографування дозволить оцінити масштаби та характер цих змін. Забруднені землі можуть становити загрозу для здоров’я людей, які проживають у прилеглих районах. Картографування дозволить ідентифікувати зони підвищеного ризику та розробити рекомендації щодо безпечного використання земель. Таким чином, картографування стану земель на території, прилеглій до Бурштинської ТЕС, є актуальним і необхідним кроком для забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів та підвищення якості життя населення. Основна мета такого дослідження полягає в комплексному оцінюванні впливу діяльності Бурштинської ТЕС на стан земель прилеглої території та розробці рекомендацій щодо їхнього відновлення та раціонального використання. Загалом, мета дослідження полягає в тому, щоб надати науково обґрунтовані дані, які дозволять приймати ефективні рішення щодо захисту довкілля та раціонального використання земельних ресурсів у регіоні, постраждалому від впливу промислового підприємства. Бакалаврська кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи з проміжними висновками, загальні висновки, список використаних джерел. У роботі досліджено теоретичні, правові, природні та технічні аспекти картографування стану земель у 30-кілометровій зоні навколо Бурштинської ТЕС з метою просторового аналізу екологічного навантаження та оцінки вразливості територій до техногенного впливу. У першому розділі проаналізовано основні теоретико-методичні засади землеустрою і картографування, нормативно-правову базу у сфері управління земельними ресурсами, стандарти технічного і технологічного забезпечення відповідних робіт. Особливу увагу приділено питанням екологічної безпеки та раціонального природокористування, які формують основу для оцінки стану довкілля в зоні впливу потужних промислових об’єктів. Визначено, що картографування як метод оцінки має опиратися не лише на сучасні ГІС-технології, а й на науково обґрунтовані дані про процеси деградації ґрунтів, забруднення важкими металами, зміну структури землекористування. Другий розділ присвячено комплексному аналізу об’єкта дослідження - території навколо Бурштинської ТЕС. Надано характеристику географічного положення, природно-кліматичних умов, геоморфологічних особливостей, структури ґрунтового покриву та типів землекористування. Окремо розглянуто історію екологічного впливу ТЕС на прилеглі землі, простежено формування екологічного навантаження внаслідок тривалого функціонування енергогенеруючого підприємства. Проведено аналіз типів ґрунтів, вразливих до техногенного тиску, та окреслено ризики деградаційних змін для сільськогосподарських угідь. У третьому розділі розглянуто практичний аспект - побудову багатошарової картосхемної моделі у QGIS. Застосовано комплексні топографо-геодезичні і дешифрувальні роботи, результатом яких стали п’ять тематичних картосхем: карта ґрунтів, три карти забруднення важкими металами (мідь, свинець, кобальт), карта угідь. Особливу увагу приділено ідентифікації зон із підвищеним ризиком: дерново-підзолисті ґрунти, території із зниженою буферною здатністю та оглеєні ділянки з ризиком вторинного забруднення. Картографічні схеми мають прикладне значення: на їх основі можна планувати рекультиваційні заходи, розробляти систему моніторингу стану земель та формувати просторову політику землекористування. Карти структуровано відповідно до сучасних вимог: з легендами, шкалами, умовними позначеннями. У висновках узагальнено результати дослідження, обґрунтовано впровадження ГІС як ключового інструменту моніторингу стану земель, сформульовано рекомендації щодо екологічного зонування, зменшення антропогенного навантаження і раціонального використання територій у післяпромисловий період. Робота підтверджує необхідність картографічного підходу до прийняття управлінських рішень у сфері охорони земельних ресурсів.