Розробка автоматизованої системи управління параметрами мікроклімату у пташнику з утримання бройлерів на базі КТЗ ОВЕН

Abstract

Мікроклімат тваринницького приміщення – це середовище, яке постійно оточує тварину протягом її життя. В першу чергу – це повітря приміщення, що має певні температуру, вологість, забруднюваність газом та пилом, рухомість, електричні характеристики, потім – підлога, її технічний стан, температура і ступінь вологості, стіни і стеля, їх температура і променисті характеристики, нарешті – рівень шуму від працюючих у приміщенні механізмів, рівень освітленості та ультрафіолетового опромінювання. Стан здоров’я тварини, а отже, і її продуктивність, визначаються сукупним впливом на неї всіх наведених параметрів мікроклімату. Кожен з параметрів мікроклімату діє на організм тварин по-різному, різний і ступінь його впливу. Своєрідно цей вплив виявляється в різних поєднаннях всіх параметрів. Так, температура повітря і загорожі, рухомість повітря, ступінь вологості підлоги, відносна вологість повітря впливають на тепловтрати тіла тварини; забруднюваність шкідливими газами і пилом, недостатні освітленість і опромінювання – на рівень окисних процесів тощо. Підвищена рухомість повітря при низьких температурах у вогкому приміщенні дуже шкідлива, в той же час при високих температурах, навпаки, вона сприяє інтенсивному охолодженню тварини, утворюючи їй сприятливі умови для життєдіяльності. У зв’язку з цим вирішальним фактором мікроклімату, тобто таким, який у даний момент найбільше впливає на тварину залежно від поєднання інших параметрів, може бути кожен з них. Так, при безвигульному утриманні тварин і забезпеченні нормальних параметрів повітряного середовища вирішальним фактором може бути ультрафіолетова недостатність. У холодні і жаркі періоди року вирішальним фактором є температура повітря, у холодному вогкому приміщенні – вологість підлоги та її температура тощо. Очевидно, для того щоб одержати від тварин, які перебувають у приміщенні, максимальну продуктивність, необхідно кожен з параметрів мікроклімату підтримувати у певному поєднанні з іншими на оптимальному рівні, який забезпечив би максимальну продуктивність. Це завдання надзвичайно складне і може виявитись економічно невигідним, тому що витрати для підтримання будь-якого параметра, наприклад температури, цілий рік на рівні оптимального можуть не окупитися за рахунок одержаної додаткової продукції. Тому, коли ми говоримо про оптимальний мікроклімат, то розуміємо таке поєднання усіх його параметрів, яке забезпечує найвищі економічні показники виробництва в цілому. Це означає, що кожний з параметрів слід підтримувати не суворо на оптимальному рівні, а в деяких межах, які забезпечують високі показники виробництва. Тому створення ефективної і надійної системи вентиляції як складової частини мікрокліматичного середовища з метою збільшення продуктивності при мінімальних витратах засобів та енергії має велике значення і не втрачає актуальності в сучасному сільськогосподарському виробництві. Численні дослідження показують, що підвищені температури повітря у виробничих приміщеннях пташників негативно впливають на продуктивність птиці. Разом з тим період з підвищеними температурами триваліший, ніж з пониженими. Тому запобігання утворення теплового стресу у тварин повинна бути основною вимогою до пристроїв для регулювання мікроклімату. Об’єктом досліджень є процес створення мікроклімату у промисловому пташнику для вирощування бройлерів. Предметом досліджень є визначення ефективних технологічних та технічних параметрів режиму охолодження повітря у промислових пташниках в літній період. Метою дипломного проекту є удосконалення системи автоматичного керування температурним режимом у промисловому пташнику для вирощування бройлерів в літній період, що забезпечить підвищення продуктивності птиці та якості продукції за рахунок покращення мікрокліматичних умов утримання та зменшення споживання електроенергії вентиляційним обладнанням. Задачі дипломного проекту: обґрунтування кількісних та якісних показників вентиляційного обладнання, що входить до складу вентиляційного комплексу; розробка математичної моделі створення температурного режиму у пташнику в літній період та визначення його динамічних властивостей; розробка функціональної схеми автоматизації системи керування температурним режимом у пташнику в літній період; вибір технічних засобів автоматизації для реалізації САК температурним режимом; визначення показників якості роботи САК; розробка електричних схем реалізації САК; техніко-економічне обґрунтування доцільності впровадження розробленої САК.