Впровадження адаптивних систем навчання на основі штучного інтелекту у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів

Abstract

Магістерська робота: 87 с., 12 таблиць, 4 рисунка, використаних джерел – 73 найменування, 1 додатка. Основний текст роботи викладено на 70 сторінках. Мета – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність впровадження адаптивних систем навчання на основі штучного інтелекту у процес професійної підготовки майбутніх викладачів. Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх викладачів у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – педагогічні умови та методика впровадження адаптивних систем навчання на основі штучного інтелекту у процес професійної підготовки майбутніх викладачів. Методи дослідження: теоретичні та емпіричні. У першому розділі дослідження здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми впровадження адаптивних систем навчання на основі штучного інтелекту у професійну підготовку майбутніх викладачів. Проаналізовано ключові наукові підходи до розуміння сутності професійної підготовки викладача в умовах цифровізації освіти, зокрема компетентнісний, системний, діяльнісний і технологічний підходи. Розкрито зміст і структуру адаптивних систем навчання, їх класифікацію, принципи та педагогічні можливості у забезпеченні персоналізованого навчання. Теоретичний аналіз дозволив уточнити сутність понять «адаптивна система навчання», «інтелектуалізація освітнього процесу», «цифрова компетентність викладача» та визначити концептуальні засади проектування адаптивного освітнього середовища у ЗВО. У другому розділі роботи представлено методику проектування адаптивної системи навчання майбутніх викладачів на основі штучного інтелекту. Розроблено алгоритм роботи адаптивної системи, який передбачає використання технологій штучного інтелекту для збору та аналізу даних про навчальну діяльність студентів, прогнозування індивідуальних освітніх потреб і формування персоналізованих рекомендацій. Подано методичні рекомендації щодо інтеграції адаптивних систем у освітній процес ЗВО, що враховують особливості підготовки викладачів до роботи у цифровому середовищі, а також аспекти етики та безпеки використання AI у педагогічній діяльності. У третьому розділі описано організацію, етапи та результати емпіричного дослідження ефективності впровадження адаптивних систем навчання у процес професійної підготовки майбутніх викладачів. Розкрито методику експерименту, який охоплював констатувальний, формувальний і контрольний етапи. У підсумковій частині роботи узагальнено результати теоретичного й емпіричного дослідження, підтверджено ефективність запропонованої моделі впровадження адаптивних систем навчання на основі штучного інтелекту у професійну підготовку майбутніх викладачів. Зроблено висновок, що застосування таких систем сприяє підвищенню якості освітнього процесу, розвитку індивідуалізованого підходу, формуванню цифрово-педагогічної компетентності та готовності викладача до діяльності в умовах інтелектуалізованого освітнього середовища.