Розвиток витривалості у старших школярів за допомогою засобів спортивних ігор

Abstract

Актуальність теми дослідження. Проблема фізичного виховання сучасної молоді набуває особливої гостроти в умовах прогресуючої гіподинамії, зниження рухової активності, погіршення показників здоров’я школярів. За даними Міністерства охорони здоров’я України, лише 20-25% учнів старших класів мають достатній рівень фізичної підготовленості, тоді як понад 40% демонструють показники нижче середнього рівня. Особливо тривожною є ситуація з розвитком витривалості – фізичної якості, яка має вирішальне значення для здоров’я, працездатності, адаптаційних можливостей організму. Витривалість посідає особливе місце серед фізичних якостей людини, оскільки саме вона визначає здатність організму протистояти втомі при тривалій роботі, ефективність функціонування серцево-судинної та дихальної систем, енергетичний потенціал організму. Недостатній розвиток витривалості у шкільному віці негативно позначається не лише на фізичному стані учнів, а й на їхній навчальній працездатності, психоемоційному благополуччі, якості життя в цілому. Старший шкільний вік (15 – 17 років) є сенситивним періодом для розвитку аеробної витривалості, що створює сприятливі умови для цілеспрямованого педагогічного впливу. Проте традиційна методика розвитку витривалості у школярів, яка базується переважно на використанні монотонних циклічних вправ (рівномірний біг, ходьба, загальнорозвиваючі вправи), не завжди ефективно реалізує наявні резерви організму та часто викликає психологічний опір у учнів через одноманітність та нудьгу. Спостереження за навчальним процесом у загальноосвітніх школах показують низьку моторну щільність уроків фізичної культури (40 – 50%), формальне ставлення значної частини учнів до виконання бігових вправ, відсутність внутрішньої мотивації до розвитку витривалості. Водночас спортивні ігри – баскетбол, футбол, волейбол, гандбол – традиційно користуються високою популярністю серед молоді завдяки своїй емоційності, різноманітності рухових дій, змагальному характеру, можливості самовираження та соціальної взаємодії. Численні дослідження підтверджують високий мотиваційний потенціал ігрових засобів у фізичному вихованні школярів. Проте у практиці роботи загальноосвітніх шкіл спортивні ігри використовуються переважно для навчання техніці та тактиці, розвитку координаційних здібностей, а їхній потенціал для розвитку витривалості залишається нереалізованим. Проблема використання спортивних ігор як засобу розвитку фізичних якостей привертала увагу багатьох дослідників. Теоретичні основи застосування ігрових методів у фізичному вихованні закладені у працях Т.Ю. Круцевич, Б.М. Шияна, О.М. Худолія. Специфіку рухової діяльності в різних спортивних іграх досліджували Л.В. Анікеєнко, В.В. Артюх, Н.М. Гончарова, С.С. Волока. Методичні аспекти розвитку витривалості у школярів розглядалися у роботах М.М. Линця, А.І. Стеценка, О.М. Колумбет. Проте питання цілеспрямованого розвитку різних видів витривалості саме засобами спортивних ігор у старших школярів залишається недостатньо вивченим. Відсутня науково обґрунтована методика, яка б системно використовувала потенціал спортивних ігор для розвитку витривалості з урахуванням вікових особливостей, закономірностей адаптації організму до навантажень, психологічних чинників мотивації. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена суперечністю між об’єктивною необхідністю підвищення рівня розвитку витривалості у старших школярів, з одного боку, та недостатньою ефективністю традиційних методик і нереалізованим потенціалом спортивних ігор як засобу розвитку цієї фізичної якості – з іншого. Розв’язання цієї суперечності має важливе значення для удосконалення системи фізичного виховання у загальноосвітніх школах, підвищення мотивації учнів до занять фізичною культурою, зміцнення їхнього здоров’я та фізичної підготовленості. Об’єкт дослідження – процес розвитку витривалості у старших школярів на уроках фізичної культури. Предмет дослідження – методика розвитку витривалості у старших школярів засобами спортивних ігор. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність методики розвитку витривалості у старших школярів засобами спортивних ігор. Гіпотеза дослідження. Передбачалося, що систематичне використання спортивних ігор як основного засобу розвитку витривалості на уроках фізичної культури сприятиме більш ефективному підвищенню показників загальної, швидкісної, силової та спеціальної витривалості у старших школярів порівняно з традиційною методикою, яка базується на циклічних вправах, а також підвищить мотивацію учнів до занять фізичною культурою та покращить їхню технічну підготовленість у спортивних іграх. Структура та обсяг роботи. Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 101 сторінок, з них 82 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 3 рисунки, 8 додатків. Список використаних джерел налічує 86 найменувань, з них 25 іноземними мовами.