Психоедукація як чинник оптимізції соціальної адаптації ВПО в Україні

Abstract

Агресія росії проти України виявила низку серйозних економічних і соціальних проблем, а також створила нові. Після протистояння на Майдані та боротьби з попереднім режимом влади, анексія Криму та військове вторгнення росії на територію України спричинили виникнення соціально-економічних загроз, які переросли у надзвичайну соціально-політичну ситуацію. Найбільшою групою соціально незахищених осіб у світі вважаються внутрішньо переміщені особи – переселенці. На початку 2021 року у щонайменше 52 країнах світу налічувалося приблизно 24,5 мільйона таких осіб. Це цивільні люди, переважно жінки, діти та літні люди, які відчувають себе покинутими у власних країнах або змушені залишати свої домівки та рідні місця через військові конфлікти, переслідування або природні катастрофи. Вони мають обмежений юридичний та фізичний захист, а їхнє майбутнє залишається невизначеним. Проте, існують два види психологічних послуг, які підходять для кожної особистості: це психологічна діагностика та психоедукація. Подальша психокорекційна робота та психотерапія залежатиме від обставин, бажання та можливостей самого отримувача послуг. Однак проведення психодіагностики та психоедукації – це необхідний і обов’язковий мінімум послуг для кожної внутрішньо переміщеної особи. Психоедукація, представлена у чітких, цікавих і структурованих моделях, є універсальним і дієвим інструментом, що виконує багато функцій: сприяє ясності щодо процесів, які відбуваються з людиною та її психікою, знижуючи рівень тривоги; підвищує обізнаність клієнта, що зміцнює його впевненість у собі; сприяє стабілізації психоемоційного стану. Страх невизначеності та нерозуміння свого стану, його суті та перспектив майбутнього, зменшується завдяки підвищенню компетентності. Поінформованість заспокоює, оскільки розгубленість змінюється на розуміння, що дозволяє планувати подальші дії для зцілення, адаптації, покращення самопочуття та стабілізації психоемоційного стану. Об’єкт дослідження – процес соціальної адаптації та зміцнення психологічного здоров’я ВПО в Україні. Предмет дослідження – психоедукація як чинник оптимізації соціальної адаптації ВПО в Україні. Метою дослідження є теоретичний аналіз та емпіричне дослідження використання психоедукації як чинника оптимізації соціальної адаптації ВПО в Україні. Гіпотеза дослідження: існує прямий зв’язок між оптимізацією соціальної адаптації ВПО в Україні та ефективністю психоедукації. Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 113 сторінок, що містить 7 таблиць та 13 рисунків.