Формування готовності до професійно-педагогічної взаємодіі майбутніх педагогів (на прикладі НУБіП)

Abstract

Актуальність дослідження. Інтенсифікація розвитку українського суспільства висуває нові вимоги до професійної підготовки фахівців, а також вимагає мобільності, гнучкості, творчості, ініціативності від людей, які хочуть йти в ногу з часом. Для забезпечення такого запиту людям необхідно опановувати нові знання, вдосконалювати вміння та навички, що зумовлює необхідність у постійному підвищенні кваліфікації та навчанні. Освіта, розглянута в цьому контексті, демонструє свою багатогранність, сприяючи всебічному культурному розвитку здобувача освіти. Вона забезпечує професійну та загальноосвітню підготовку, стимулює розвиток творчих здібностей і соціальної активності, компенсує недостатність інформованості та формує багатофункціональні компетенції. Також освіта сприяє самореалізації, ефективному використанню часу та ресурсів тощо. Зокрема, професійна освіта, будучи складним педагогічним феноменом, виступає потужним інструментом розвитку здобувача освіти, пропонуючи різні шляхи для саморозвитку, самоосвіти й самореалізації, а також відіграє провідну роль у відтворенні особистісного потенціалу. Сучасна освіта має забезпечувати не лише академічні знання та практичні навички, але й сприяти самопізнанню, розумінню інших та формуванню культури міжособистісних взаємин. Традиційні педагогічні методи часто не відповідають сучасним соціальним запитам, що підтверджується дослідженнями науковців (М. Боришевський, Н. Ничкало, С. Максименко та ін.). У зв’язку з цим виникає потреба у нових підходах до професійно-педагогічної взаємодії між викладачем і здобувачем освіти, які б сприяли ефективнішому формуванню особистості. Одним із завдань закладів вищої освіти є створення умов для пошуку здобувачем освіти власної індивідуальності та шляхів саморозвитку (Л. Хомич, Н. Литвинова, М. Боришевський та ін.). Тому важливо перейти до світнього процесу, де акцент буде зроблено на внутрішньому світі здобувача – його потребах, мотивах і індивідуальних особливостях. Реалізація цього завдання можлива завдяки діалогічному підходу, який передбачає активну участь двох суб’єктів освітнього процесу – здобувача освіти та викладача. Однак ключову роль відіграє викладач, який організовує навчальний процес і створює середовище, що забезпечує психологічний комфорт, захищеність і можливість для самореалізації здобувача. Пріоритетним напрямом сучасної освіти є її гуманізація, що підвищує як повагу до особистості, так і вимоги до неї. Такий підхід сприяє творчому співробітництву та спільному розв’язанню проблем, що зменшує психологічну дистанцію між викладачем і здобувачем освіти. Викладачеві слід спрямовувати зусилля на розвиток особистості студента, допомагаючи йому розкривати творчий потенціал, приймати самостійні рішення та формувати активну соціальну позицію. Професійно-педагогічна взаємодія повинна будуватися за принципом «особистість – особистість», що передбачає щирість і безпосередність у стосунках. Ключовим аспектом взаємодії є розвиток готовності та здатності до комунікації на високому рівні, що передбачає формування комунікативної компетентності. Іншим важливим напрямом є вдосконалення організації освітнього процесу, зокрема підготовки до професійно-педагогічної взаємодії. Це включає застосування ефективних педагогічних методів, дослідження різних форм освітньої діяльності та вивчення психолого-педагогічних механізмів впливу освіти на особистість. Усе це спрямоване на формування готовності викладачів і здобувачів освіти до ефективної професійно-педагогічної взаємодії. Мета дослідження – визначити та теоретично обґрунтувати аспекти професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: - Проаналізувати сучасний стан досліджень з проблеми аспектів професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти в ЗВО; - Дослідити умови формування професійно-педагогічної взаємодії у процесі підготовки здобувачів освіти; - Визначити критерії та показники сформованості готовності до професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти; - Розробити методичні рекомендації щодо ефективного формування аспектів професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти. Об'єктом дослідження є професійна підготовка здобувача освіти. Предметом дослідження є формування професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти. Методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз, систематизація, порівняння наукових ідей різних авторів для з’ясування стану досліджуваної проблеми, визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження; емпіричні: опитування, бесіди, спостереження, тестування з метою визначення рівня готовності здобувачів освіти і викладачів до здійснення професійно-педагогічної взаємодії. Експериментальна база дослідження: Установою для здійснення дослідно-експериментальної роботи був Національний університет біоресурсів і природокористування України. Наукова новизна результатів дослідження полягає у визначенні аспектів професійно-педагогічної взаємодії викладачів і здобувачів освіти, а саме: стимулювання навчально-пізнавальної активності здобувачів через використання професійно спрямованих навчальних завдань, що передбачають формування комунікативних умінь завдяки залученню до активного діалогу з іншими учасниками освітнього процесу, забезпечення опанування студентами знань, рефлексивних вмінь, особистісних якостей, необхідних для розвитку готовності здобувачів освіти і викладачів до професійно-особистісного самовдосконалення й самореалізації. Уточнено та конкретизовано сутність поняття «професійно-педагогічна взаємодія» як узгодження діяльність викладачів і здобувачі освіти, спрямована на досягнення спільних освітніх цілей і результатів та розв'язання важливих завдань, «професійно-педагогічні відносини» як взаємодія людей, що сприяє розвитку кожного її учасника з опорою на його індивідуальні цілі, інтереси та потреби; удосконалено методику діагностики сформованості професійно-педагогічних відносин у процесі професійної підготовки здобувачів освіти: сформовано відповідні показники для визначення рівня готовності здобувачів освіти і викладачів до професійно-педагогічної взаємодії. Практичне значення: Матеріали дослідження можуть бути використані для покращення професійно-педагогічної підготовки студентів, під час створення підручників, навчально-методичних посібників, навчальних програм, у розробленні методичних рекомендацій із формування у здобувачів освіти здібностей до професійно-педагогічної взаємодії.