Введення в культуру in vitro та мікроклональне розмноження барбарису тунберга (Berberis thunbergii)

Abstract

Загальний обсяг роботи 50 сторінок, вона включає вступ, три розділи, висновки, а також складається з 17 рисунків, 12 таблиць, переліку умовних позначень, списку використаних джерел та додатків. Мета дослідження – розроблення дієвого протоколу мікроклонального розмноження Berberis thunbergii. Завдання дослідження: – Провести огляд літературних джерел, виокремити морфологічні характеристики, оптимальні умови вирощування, стандартні методи розмноження рослини, існуючі сорти та визначити основних шкідників і хвороби, механізм їх дії. – Описати класи біологічно активних речовин, що містяться в тканинах барбарису, встановити їх використання в медичній галузі. – Взяти до уваги іноземний досвід мікроклонального розмноження рослини, розглянути існуючі експерименти, навести відповідні дослідження. – Підібрати схему стерилізації насіння Berberis thunbergii. – Обрати живильне середовище для культивування та мікроклонального розмноження рослини. Встановити регулятори росту, які сприяють формуванню листя та пагонів, індукують ризогенез. – Провести адаптацію рослинного матеріалу, одержаного в ході мікроклонального розмноження Berberis thunbergii. Об’єкт дослідження – Berberies thunbergii. Предмет дослідження – процес мікроклонального розмноження Berberis thunbergii. Результати дослідження: – На основі проведеного огляду літературних джерел визначено морфологічні особливості Berberis thunbergii, встановлено умови вирощування, класичні методи розмноження, найвідоміші сорти рослини, описано хвороби та шкідників барбарису. – Розглянуто біологічно активні сполуки, які входять до складу Berberis thunbergii, їх застосування в медичних цілях. – Наведено іноземні дослідження, що включали мікроклональне розмноження барбарису. – Підібрано схему стерилізації експлантів Berberis thunbergii. Виявлено, що при обробці насіння 70% етиловим спиртом протягом 1 хв і 0,1% розчином HgCl2 протягом 8 хв з трьома наступними промиваннями в дистильованій воді ефективність стерилізації становить 87,5%. – Обрано живильне середовище МС. Встановлено, що при додаванні 0,8 мг/л БАП коефіцієнт розмноження складає 2,3, листя та пагони активно розвиваються. Визначено, що при внесенні 0,2 мг/л ІМК ефективність ризогенезу знаходиться на рівні 57,5%. – Проведено адаптацію рослинного матеріалу. Виявлено, що найкращий субстрат для процесу – суміш вермикуліту та перліту (1:1), оскільки при висаджуванні на нього Berberis thunbergii ефективність адаптації становила 75%.