Картографічне моделювання стану і використання земельних ресурсів Тернопільського району (на прикладі окремих територіальних громад)

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та 10 додатків. Загальний обсяг роботи - 75 сторінок, з них основного тексту - 54 сторінки. Робота містить 7 таблиць, 7 ілюстрацій та 10 карт. Список використаних джерел налічує 36 найменувань. Коротка характеристика роботи: У роботі здійснено комплексне дослідження стану та використання земельних ресурсів Тернопільського району на прикладі Підгороднянської та Байковецької територіальних громад. Метою роботи є розробка картографічних моделей стану та використання земельних ресурсів з урахуванням екологічних, соціальних та економічних чинників. У першому розділі проведено аналіз теоретико-методичних засад досліджень стану і використання земельних ресурсів на регіональному рівні. Розглянуто досвід вітчизняних досліджень у сфері картографічного моделювання землекористування. Систематизовано основні картографовані параметри, що характеризують стан і використання земельних ресурсів, та методи їх відображення. Здійснено огляд сучасного програмного забезпечення ГІС та обґрунтовано вибір ArcGIS для цілей даної роботи. Також охарактеризовано інформаційно-аналітичну базу дослідження, що включає базові геопросторові дані, статистичну інформацію та інші джерела. У другому розділі надано оцінку природних чинників регіону (рельєф, клімат, ґрунти) та детально проаналізовано структуру земельного фонду та землекористування Підгороднянської та Байковецької ТГ. Встановлено високий рівень сільськогосподарської освоєності та надмірну розораність територій (71% у Підгороднянській та 63% у Байковецькій ТГ), що призводить до деградації ґрунтів та погіршення екологічного стану. На основі аналізу обґрунтовано необхідність розробки оптимізаційних моделей землекористування. У третьому розділі розроблено та проаналізовано 10 картографічних моделей. Створено карти, що відображають: ❖ Існуючу структуру земельного фонду та рівень розораності; ❖ Рівень сільськогосподарського освоєння; ❖ Рівень екологічної стабільності; ❖ Рівень землезабезпечення населення. Також розроблено картографічні моделі оптимізації землекористування, які візуалізують шляхи покращення екологічної стабільності через зменшення частки орних земель та збільшення площі лісів, пасовищ, сіножатей і багаторічних насаджень. Проведене дослідження підтвердило ефективність картографічного моделювання як інструменту аналізу, планування та управління земельними ресурсами. Створена серія картографічних моделей дозволила комплексно оцінити сучасний стан земельного фонду, виявити просторову диференціацію землекористування та обґрунтувати екологічні проблеми, пов'язані з високою розораністю територій. Запропоновані оптимізаційні моделі доводять можливість покращення екологічної ситуації при збереженні економічного потенціалу. Результати роботи мають практичне значення та можуть бути використані органами місцевого самоврядування для моніторингу стану земель і розробки стратегій сталого розвитку територій.