Результати використання варіантів підбору для поліпшення коней української верхової породи

Abstract

В умовах сучасної ринкової економіки, яка характеризується постійним зростанням цін на енергоносії та паливно-мастильні матеріали, нестабільністю національної валюти та використанням бартерних форм розрахунків, конярство, як і інші галузі тваринництва, зазнає суттєвих труднощів. Спостерігається стійка тенденція до скорочення обсягів виробництва продукції галузі, а також зменшення поголів’я коней, зокрема спортивного призначення. Значно зросли витрати на випробування коней на іподромах, що істотно підвищило собівартість вирощування тварин призових порід. У зв’язку з цим, державні іподроми та кінноспортивні бази, які спеціалізуються на підготовці коней до змагань у класичних дисциплінах, стали економічно збитковими. Серед п’яти основних порід, які сьогодні розводяться в Україні (чистокровна верхова, українська верхова, орловська рисиста, російська рисиста та новоолександрівська ваговозна), перспективним напрямом подальшого розвитку залишається українська верхова порода. Її ареал поширення поступово розширюється, зростає кількість спортивних змагань, а також підвищується рівень преміальних виплат. Якщо до 1990 року українська верхова порода була представлена лише у 5 державних кінних заводах, то вже на початку 2021 року її розводили в 9 з 15 кінних заводів України та у понад 25 племінних репродукторах різних форм власності. Із розширенням племінного ядра породи особливого значення набуває підвищення якості племінного матеріалу. Водночас, упродовж останніх років спостерігається деяке зниження рейтингу української верхової породи серед спортивних порід за показниками роботоздатності. Умови жорсткої конкуренції на міжнародному рівні з класичних видів кінного спорту вимагають цілеспрямованого підвищення спортивної продуктивності українських верхових коней. Над удосконаленням породи працюють, зокрема, у кінному заводі «Агрокомплекс», де реалізація поставлених завдань можлива лише за умови покращення селекційно-племінної роботи, дотримання технологічних вимог до утримання, годівлі, тренінгу та випробувань, особливо з урахуванням показників спортивної роботоздатності. Молодняк кінного заводу у віці від 1,5 до 3 років і старше утримується на території кінноспортивного комплексу у двох стайнях, з’єднаних критим манежем. Інфраструктура комплексу включає заводський іподром з критою трибуною, скакову трав’яну доріжку завдовжки 1600 м і завширшки 20 м, маршрути для триборства, поля для конкуру і виїздки, а також шпрингартен, що забезпечує тваринам однакові умови вирощування й тренування. Оскільки племінне поголів’я української верхової породи, представлене в господарстві, належить до чотирьох основних ліній, метою даного дослідження є вивчення впливу лінійної належності на формування екстер’єрних особливостей, роботоздатності тварин та перспектив подальшого вдосконалення породи в умовах господарства шляхом оптимізації міжлінійного підбору. Мета дослідження – визначення шляхів удосконалення української верхової породи на базі кінного заводу «Агрокомплекс» шляхом аналізу генеалогічної структури, екстер’єрно-конституційних показників, скороспілості та результатів використання коней у спортивному напрямі. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: – проаналізувати генеалогічну структуру табуна з урахуванням лінійної належності поголів’я; – здійснити селекційну оцінку поєднання ліній за основними ознаками у досліджуваних групах; – дослідити відтворну здатність кобил після завершення їх спортивного використання; – провести екстер’єрну оцінку кобил за зоотехнічними промірами та відповідними індексами; – охарактеризувати ефективність використання коней у кінному спорті за результатами змагань; – обґрунтувати селекційний напрям і методи подальшого вдосконалення маточного поголів’я української верхової породи в умовах кінного заводу «Агрокомплекс». Об’єкт дослідження – поголів’я української верхової породи, що утримується у кінному заводі «Агрокомплекс» (Дніпропетровська область). Предмет дослідження – маточне поголів’я кобил, які походять з генеалогічних ліній Рауфбольда, Водопада, Фактотума та Хобота. Методи дослідження – зоотехнічні (описові, бонітування, екстер’єрна оцінка) та статистичні (біометрична обробка даних, варіаційний і кореляційний аналіз). Структура бакалаврської кваліфікаційної роботи. Робота викладена на 56 сторінках комп’ютерного тексту, містить 9 таблиць та 4 рисунки. Список літератури включає 51 першоджерело. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, охорони праці, висновків та пропозицій, списку літератури.