Психологічні умови розвитку комунікативної компетенції працівників у форматі віддаленої взаємодії

Abstract

У роботі представлені результати дослідження проблеми психологічних умов розвитку комунікативної компетенції працівників у форматі дистанційної взаємодії. Висвітлене теоретичне підґрунтя дослідження комунікативної компетенції в організаційній психології та особливостей дистанційної комунікації. Зокрема, аналізуються структура комунікативної компетенції, психологічні чинники її розвитку, а також труднощі та умови ефективності онлайн-взаємодії. Зроблений висновок про те, що важливими умовами розвитку комунікативної компетенції дистанційних працівників є високий рівень емоційного інтелекту, саморегуляції поведінки та сприятливе комунікативне середовище. Описані методи, процедура та вибірка емпіричного дослідження. Для збору даних використано опитувальник комунікативної компетентності (CCQ), методику дослідження емоційного інтелекту (WLEIS), шкалу саморегуляції поведінки (SRQ) та авторську анкету. Проведений аналіз отриманих результатів. Увагу акцентовано на взаємозв’язку між комунікативною компетенцією, емоційним інтелектом, саморегуляцією та труднощами онлайн-комунікації. Окрему увагу приділено розробленню практичних рекомендацій щодо розвитку комунікативної компетенції працівників в умовах дистанційної роботи. Висновки відбивають основні результати проведеного дослідження. Список літератури налічує 71 джерело. У додатках вміщені психодіагностичні методики, авторська анкета та матеріали тренінгової програми.