Формування культури професійного спілкування майбутніх педагогів закладів вищої освіти

Abstract

Магістерська робота на тему: «Формування культури професійного спілкування майбутніх педагогів закладів вищої освіти». Обсяг і структура магістерської роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку джерел інформації (52 одиницц, у тому числі іноземною мовою) та додатків (2). Загальний обсяг дорівнює 82 сторінки, містить 15 таблиць, 7 рисунків, у тому числі діаграм. У першому розділі проаналізовано наукові підходи до розуміння сутності культури професійного спілкування педагога, з’ясовано її місце у структурі професійної компетентності, уточнено зміст і структуру цього поняття. Визначено, що культура професійного спілкування є інтегрованим особистісно-професійним утворенням, яке включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-комунікативний та рефлексивний компоненти. З’ясовано педагогічні умови, що сприяють розвитку культури професійного спілкування, та обґрунтовано необхідність її цілеспрямованого формування у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. У другому розділі висвітлено організацію та методику проведення емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення рівнів сформованості культури професійного спілкування студентів педагогічних спеціальностей. Описано вибірку, методи діагностики, критерії та показники досліджуваного феномену. Результати анкетування, тестування й спостереження засвідчили, що більшість студентів має середній або недостатній рівень розвитку культури професійного спілкування. Виявлено потребу у впровадженні системного педагогічного впливу, що поєднує навчальну, виховну та практичну діяльність студентів. Результати емпіричного етапу стали підґрунтям для розроблення ефективних педагогічних умов формування досліджуваного явища. У третьому розділі розроблено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування культури професійного спілкування, серед яких: формування мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної комунікації; інтеграція комунікативної підготовки у зміст фахових дисциплін; застосування інтерактивних форм навчання (тренінгів, рольових ігор, дискусій, педагогічних практик); організація рефлексивної діяльності студентів. Описано зміст, форми і засоби реалізації цих умов на прикладі досвіду НУБіП України. Доведено, що впровадження розробленої системи сприяє зростанню рівня комунікативної компетентності, мовленнєвої культури, етичної свідомості та професійної рефлексії майбутніх педагогів. У загальних висновках підсумовано, що ефективне формування культури професійного спілкування можливе за умови створення гуманістично орієнтованого освітнього середовища, де поєднуються мотиваційні, когнітивні, діяльнісні та рефлексивні чинники, а педагогічна взаємодія будується на принципах партнерства, діалогу та взаємоповаги.