Екологічний аналіз системи поводження з відходами Парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я»

Abstract

Екологічний аналіз системи поводження з відходами на територіях об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) потребує систематичного контролю через присутність загрози стану біорізноманіття та його охороні. Ключовими проблемами при цьому є несанкціоновані сміттєзвалища, побутові відходи, утворені рекреантами, здебільшого, відсутність належної інфраструктури, яка передбачає принцип «забруднювач платить» та дотримання ієрархії поводження з відходами. Ключовими питаннями дослідження системи поводження з відходами на територіях таких об’єктів є: Джерела утворення. Основними відходами є тверді побутові відходи (ТПВ), відходи від рекреаційної діяльності, відходи, утворені в результаті догляду за територією (органічні відходи листя т гілок), будівельні відходи за умови місцезнаходження на території будівель і споруд, а також відходи руйнації внаслідок воєнних обстрілів. Екологічні ризики антропогенної трансформації екосистем. Забруднення ґрунтового покриву, поверхневих і підземних водних ресурсів, зниження естетичної цінності території, загроза для флори та фауни. Стратегічні цілі (згідно з Нацпланом): Створення сучасної інфраструктури збирання і вивезення відходів. Запровадження роздільного збору відходів. Рекультивація несанкціонованих сміттєзвалищ та територій постраждалих від впливу воєнних обстрілів (відходи руйнації). Заходи захисту: Впровадження суворого контролю. Здійснення регулярного моніторингу за станом компонентів довкілля та ефективності впровадження еколого-орієнтовної системи управління відходами. Освітні заходи через проведення заходів направлених на обізнаність відвідувачів та персоналу. Розширення зони відповідальності потребує застосування принципів розширеної зони відповідальності виробника та інструментів «забруднювач платить». Ефективність управління відходами на територіях ПЗФ вимагає впровадження інноваційних технологій, створення ефективної інфраструктури та постійного екологічного моніторингу.