Перспективи використання представників роду Platanus L. в озелененні міста Києва в контексті змін клімату

Abstract

Робота складається зі 128 сторінок, містить вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел з 55 позицій (19 з яких англомовні), 6 таблиць та 76 рисунків. Мета роботи: Визначення перспектив використання представників роду Platanus L. в озелененні м. Києва з урахуванням сучасних кліматичних змін шляхом комплексного аналізу їх біологічних, екологічних та декоративних властивостей. Основні завдання дослідження: 1. Проаналізувати природно-кліматичні умови Київського регіону в контексті кліматичних змін та їх впливу на декоративні насадження; 2. Навести коротку ботанічну характеристику роду Platanus L. та досвід використання його представників в ландшафтному дизайні; 3. Проаналізувати різноманіття роду Platanus L. досвід та особливості використання в ландшафтному дизайні в умовах м. Києва; 4. Дослідити особливості розмноження окремих представників роду Platanus L.; 5. Скласти рекомендації щодо перспектив використання представників роду Platanus L. в озелененні м. Києва; Методи дослідження: теоретичні (аналіз літературних джерел), емпіричні (польові обстеження, натурні спостереження, фотофіксація), математико- статистичні (обробка даних). Основні результати та висновки: В умовах глобальних кліматичних змін та посиленого антропогенного навантаження традиційні для озелення Києва породи (липа, клен, каштан) втрачають стійкість. Водночас, сформовані в місті природно-кліматичні умови стали сприятливими для культивування представників роду Platanus L., які раніше не використовувалися масово через недостатню морозостійкість. Встановлено, що на території Києва присутні та успішно інтродуковані три види платанів: платан східний (P. orientalis L.), платан західний (P. occidentalis L.) та платан кленолистий (Platanus × acerifolia (Aiton) Willd.). Найбільш поширеним і перспективним виявився Platanus × acerifolia, який використовується в солітерних, алейних та групових посадках. Є столітні екземпляри (наприклад, Платан Кащенка), що підтверджує їхню довговічність і адаптивність. Цей вид також широко представлений в асортименті київських садових центрів. Світовий досвід свідчить про високу адаптивність платанів до урбанізованого середовища, їхню стійкість до забруднення повітря, здатність до інтенсивного формування (шпалери, поллардинг, арбоскульптури), що робить їх цінним ресурсом для «зеленої інфраструктури» міст. Розділ 1 аналізує природно-кліматичні умови Київського регіону, зокрема тенденції до потепління, збільшення частоти екстремальних погодних явищ та антропогенного навантаження, що обумовлює потребу в нових стійких видах для озеленення. Розділ 2 надає ботанічну характеристику роду Platanus, описує основні види та їх гібриди, а також аналізує світовий досвід використання платанів у міському озелененні, зокрема їхню стійкість до забруднення, здатність до формування та адаптивність. Розділ 3 досліджує поширення представників роду Platanus на території Києва: у насадженнях загального користування, ботанічних колекціях, садових центрах та на приватних об’єктах, що підтверджує їхню адаптацію до місцевих умов. Розділ 4 висвітлює особливості розмноження платанів – насіннєвого та вегетативного (живцювання, щеплення), з урахуванням власного досвіду та аналізу літературних джерел. Розділ 5 містить рекомендації щодо перспектив використання платанів у Києві: рекомендований асортимент (переважно P. × acerifolia та його сорти), напрями використання (алеї, солітери, захисні посадки) та технологічні аспекти виробництва та посадки садивного матеріалу. Робота доводить, що платани, зокрема гібридні форми, є перспективними для озелення Києва завдяки комплексі стійкості, декоративності та адаптації до кліматичних змін. На підставі проведеного дослідження рекомендовано широке впровадження в озелення Києва платана кленолистого та його стійких культиварів ('Bloodgood', 'Columbia', 'Liberty' тощо). Основними напрямами використання визначені: рядові вуличні та алейні посадки (в тому числі в лунки), солітерні та групові композиції в парках і скверах, створення захисних насаджень вздовж магістралей, використання в рекреаційних та освітніх зонах.