Видовий склад та заходи обмеження чисельності мишоподібних гризунів в умовах сільськогосподарських угідь

Abstract

Робота виконана на 51 сторінці, містить 3 розділи, висновки, 10 рисунків, 5 таблиць, 20 використаних джерел. Мета роботи: дослідження видового складу, особливостей поширення й видової структури угруповань мишовидних гризунів польових культур і супутніх біотопів. В результаті досліджень в групах мишоподібних гризунів було впійсано 54 особини 5 видів, а саме: полівка руда (Clethrionomys glareolus), полівка звичайна (Microtus arvalis), миша польова (Apodemus agrarius), миша хатня (Mus musculus). ). ) і миша жовтоголова. Домінуючим видом була лісова полівка, чисельність якої була 57,5% від загальної кількості виловлених особин. Субдомінантами є полівка звичайна – 16,6%, миша польова та миша жовтогорла – 9,7% від кількості виловлених гризунів. Домова миша із часткою лише 7,5% становить незначну видову різноманітність груп мишоподібних гризунів на обстежених станціях. Всі морфометричні показники співпадають з літературним даним і не відхиляються від середніх даних мишоподібних гризунів. В результаті проведеного обстеження у посівах пшениці озимої встановлено, що до середини жовтня гризуни заселили від 2 до 33% площ зернових. Поля були заселені полівками (звичайна) та мишами (польова і хатня). Спостерігалися значні показники життєздатності гризунів, а саме близько 80% жилих колоній із співвідношенням самок і самців 60:40.