Застосування інформаційно-комунікаційних технологій для формування навчальної мотивації студентів

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Застосування інформаційно-комунікаційних технологій для формування навчальної мотивації студентів» присвячена теоретичним і практичним аспектам проблеми формування навчальної мотивації здобувачів ЗВО. Магістерська кваліфікаційна робота: складається із 103 сторінки, 87 джерел літератури. Дослідження проводилося на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України , гуманітарно-педагогічний факультет. Всього в дослідженні взяли участь 18 студентів першого року навчання ОР «Магістр» ОПП «Інформаційно комунікаційні технології в освіті ». У «Вступі» обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету й завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичну значущість тощо. У розділі першому «Теоретичні основи формування навчальної мотивації студентів» розкрито навчальну мотивацію як психолого-педагогічну проблему, сутність та структуру поняття «навчальна мотивація». З’ясовано, що мотив є складним інтегральним, психологічним, соціально зумовленим утворенням. Мотивування діяльності особи зумовлене діалектикою потреби і мотиву. Потреби визначають мотиви, які під дією потреб перманентно розвиваються та перетворюються з окремих нестійких, у стійкі та складні. Усі трактування поняття «мотивація особистості» можна умовно поділити на два підходи: розгляд мотивації як сукупності спонукальних мотивів чи факторів; мотивація розглядається як динамічний процес, під час якого формуються спонукання до певної діяльності, здійснюється вибір між різними можливими діями, підтримується і регулюється цілеспрямована активність. Більшість дослідників виділяють два типи мотивації: внутрішню і зовнішню. Внутрішня мотивація має позитивний вплив на пізнавальні процеси й на особистість у цілому. Внутрішньо вмотивована діяльність не має заохочення (є самоціллю), крім самої активності. Також виділяють два основні типи мотивів: пізнавальні та соціальні. Поняття «навчальна мотивація» визначаємо як систему мотивів, що спонукають здобувачів освіти оволодівати знаннями і способами пізнання, зокрема й основами майбутньої професійної діяльності, свідомо ставитись до навчальної діяльності та виявляти пізнавальну активність. Навчальна мотивація залежить від таких факторів, як от: рівень розвитку студентської групи; індивідуальні особливості студентів; організація освітнього процесу; відношення викладачів до дисциплін, які вони викладають та до особистості здобувача освіти; освітні програми, професійні якості викладача тощо. Мотивація до навчальної діяльності студентів ЗВО є складним і багатовимірним процесом, що включає когнітивний (пізнавальний), емоційний, оціночний, вольовий, соціальний компоненти. Другий розділ роботи «Методика формування навчальної мотивації студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій» висвітлює систему педагогічних умов та методичні аспекти формування навчальної мотивації студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Під педагогічними умовами формування навчальної мотивації у студентів ЗВО розуміємо сукупність обставин, які забезпечують створення особистісно орієнтованого інформаційно-освітнього середовища, яке спрямоване на розвиток креативного мислення, творчих здібностей, заохочує до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення та стимулює навчально-пізнавальну діяльність здобувачів освіти з метою формування їхніх професійно-особистісних якостей. Визначено такі педагогічні умови ефективного формування мотивації у студентів ЗВО засобами інформаційно-комунікаційних технологій: професіоналізм науково-педагогічних працівників (бажання та вміння навчати); використання ефективної системи стимулювання та заохочення кожного здобувача освіти, створення «ситуації успіху»; розробка та впровадження в освітній процес ЗВО навчально-методичного забезпечення, спрямованого на формування особистісних та професійних якостей здобувачів; створення у ЗВО особистісно орієнтованого інформаційно-освітнього середовища, що сприятиме розвитку креативного мислення, творчих здібностей та заохочуватиме до саморозвитку, самореалізації та самовдосконалення; використання в освітньому процесі можливостей інформаційно-комунікаційних технологій, які стимулюють навчально-пізнавальну діяльність здобувачів освіти та враховують їх професійну спрямованість. Інформаційно-комунікаційні технології – це сукупність методів, процесів, апаратних і програмних засобів, які забезпечують доступ до інформації, її обробку, зберігання, передавання та поширення. Інформаційно-комунікаційні технології охоплюють широкий діапазон технологій, що включають комп’ютерні системи, програмне забезпечення, мультимедіа, мережеві засоби, мобільні пристрої, інтернет-технології, онлайн-платформи, електронні бібліотеки тощо. У освітній діяльності інформаційно-комунікаційні технології використовуються як дидактичні технології, побудовані на базі програмно-апаратних засобів і віртуальних та мережних інтерактивних середовищ для організації освітньої діяльності здобувачів освіти; як мультимедійні технології, що складають підґрунтя сучасних інформаційно-комунікаційних засобів навчання та забезпечують технічну підтримку суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача із здобувачами вищої освіти. Такими інформаційно-комунікаційними технологіями є мультимедійні, інтерактивні, хмарні, гіпертекстові, телекомунікаційні, web-технології, інтернет-технології, SMART-технології, а також технології автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем та віртуального інформаційного простору. Комплексне застосування належних методів, засобів та форм навчання формує педагогічні технології (тренінгову, проєктну, імітаційно-ігрову, кейс-технологію, концентрованого навчання, технологію «зверху-вниз»), за реалізації яких гарантовано досягаються значні результати в аспекті формування навчальної мотивації здобувачів освіти, зокрема із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У розділі третьому «Експериментальна робота щодо формування навчальної мотивації майбутніх викладачів ЗВО засобами інформаційно-комунікаційних технологій» представлено емпіричне дослідження та запропоновано методичні рекомендації щодо формування навчальної мотивації майбутніх викладачів вищої школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Здійснене емпіричне дослідження дозволило з’ясувати, що найвагомішим зовнішнім чинником, який впливає на вибір ЗВО, для студентів є «престиж ЗВО»; під час навчання – прагнення «бути постійно готовим до занять» і «виконувати педагогічні вимоги та заслужити повагу викладачів»; професійними мотивами навчальної діяльності є: «мати цікаву роботу», «мати високооплачувану роботу», «отримати інтелектуальне задоволення». Внутрішня навчальна мотивація здобувачів вищої освіти має такі характеристики: при виборі майбутньої професії на здобувачів освіти найбільше вплинуло «бажання отримати вищу освіту»; у процесі навчальної діяльності найголовнішим є «отримання глибоких знань», «успішно вчитися та складати іспити і заліки на «відмінно» і «добре»; на переконання майбутніх викладачів вищої школи, отримання диплому ЗВО розкриє перед ними можливості самореалізації та самовдосконалення задля професійної діяльності у приватному ЗВО та започаткування власної справи. Більшість студентів віддає належне інформаційно-комунікаційним технологіям у організації освітнього процесу, зокрема й у формуванні навчальної мотивації. Найчастіше такими засобами вони бачать мультимедіа, технології відеозв’язку та віртуальні освітні середовища. Значну роль здобувачі освіти також відводять технологіям хмарних обчислень. Недостатньою є увага викладачів до засування у освітньому процесі соціальних мереж (Facebook, Instagram тощо) та технологій для створення мультимедійних проєктів. Основними напрямками формування навчальної мотивації майбутніх викладачів визначені: побудова теоретичної логіки навчальної дисципліни; залучення освітніх потреб студентів, відбір матеріалів, які стимулюють інтерес до нового наукового пізнання; використання форм та методів навчання для стимулювання активності та підтримки мотивації здобувачів освіти; постановка реалістичних вимог перед кожним здобувачем освіти; забезпечення оперативного зворотного зв’язку між викладачем і здобувачами освіти; нагороди за успіх; надання можливості здобувачам освіти самим обирати додатки для виконання завдань семінарсько-практичних занять; рефлексія та самооцінка. Запропоновано використання конкретних методів (дискусія, «мозкова атака», демонстрація, «незакінчене речення», «ситуація успіху», метод квестів, проєктів, портфоліо, проблемні ситуації, гейміфікація оцінювання, метод змішаного навчання, кейс-метод тощо) та форм (лекція, семінарсько-практичні заняття, ділова гра, конкурс наукових робіт, олімпіада, семінар, науковий гурток) під час вивчення навчальних дисциплін «Педагогіка вищої школи», «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності», «Методика навчання», «Керівник закладу освіти», «Лідерство в освіті», «Ділова іноземна мова». Формуванню навчальної мотивації сприятимуть електронна бібліотекета ЗВО, автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС), мережа Інтернет; мультимедійні презентації та можливості компьютерних програм (Keynote, Haiku Deck), мультимедійна дошка; технологія BYOD; засоби комунікації (форуми, електронна пошта, чати); відеоконференцій на платформі Zoom, Google Meet, Webex; менеджери Facebook, Instagram, Viber; соціальні мережі («ВікіОсвіта»); мобільні додатки (Business English Pod, Rosetta Stone, Babbel, FluentU, Memrise) тощо.