DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України

Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:

  • надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
  • створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
  • підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
  • поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
  • об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
  • надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.

Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:

Корисні посилання:

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 5

Recent Submissions

  • Item type:Item,
    Проект ковбасного цеху продуктивністю 13,6 т ковбасних виробів за зміну
    (2025) Божко, Тарас Тарасович; Слободянюк, Наталія Михайлівна
    Бакалаврський дипломний проєкт виконано відповідно до встановленого завдання: «Проєкт ковбасного виробництва із добовою потужністю 13,6 тонни ковбасних виробів, з яких 1,6 тонни припадає на січені напівфабрикати в тістовій оболонці». У межах проєкту проведено техніко-економічну оцінку доцільності функціонування об'єкта, виконано розрахунки щодо потреб у сировині, готовій продукції та допоміжних матеріалах. Також здійснено підбір і розрахунок технологічного обладнання, визначено чисельність і структуру персоналу, обґрунтовано площі виробничих і допоміжних зон, а також розраховано споживання води, пари, електроенергії, холоду, стисненого повітря та газу для виробничих потреб. Окрему увагу приділено формуванню асортименту продукції, обранню технологічних процесів, аналізу організаційних заходів щодо ефективної роботи цеху, а також впровадженню систем ветеринарно-санітарного контролю та заходів з охорони праці. У результаті проведених розрахунків було обґрунтовано оптимальну структуру підприємства, розроблено раціональне компонування виробничих приміщень та сформовано генеральний план, що відповідає обраній потужності.
  • Item type:Item,
    Проєкт ковбасного цеху продуктивністю 7,5 т ковбасних виробів за зміну
    (2025) Борщ, Марина Борисівна; Штонда, Оксана Анатоліївна
    М’ясна галузь України перебуває в стані глибокої трансформаційної кризи, що стала наслідком як довготривалих економічних дисбалансів, так і руйнівного впливу повномасштабної військової агресії. Особливо вразливим виявилось тваринництво – базова ланка агропромислового комплексу, що напряму пов’язана з національною продовольчою безпекою. Значна частина виробничих потужностей, зосереджених у прифронтових та тимчасово окупованих регіонах, була зруйнована або зупинила свою діяльність. Втрата інфраструктури, скорочення поголів’я сільськогосподарських тварин, проблеми з логістикою та нестачею кадрів спричинили стрімке зниження обсягів виробництва м’яса, що, своєю чергою, спричинило зростання собівартості продукції. У контексті світового ринку, де попит на м’ясо стабільно зростає, українська галузь демонструє зворотну динаміку. З 1990 по 2022 рік кількість великої рогатої худоби в Україні скоротилася майже в 11 разів. Одночасно із цим виник парадокс: продукція вітчизняного виробництва часто виявляється дорожчою за імпортну. Основні причини цього криються у високій енергозалежності галузі, застарілих технологіях, втраті ефекту масштабу через недостатні обсяги виробництва, нестабільному курсі національної валюти, інфляційних процесах, а також у порушенні логістичних ланцюгів. У той час як країни-експортери, зокрема держави ЄС, Південної Америки або Південно-Східної Азії, мають змогу виробляти продукцію на автоматизованих підприємствах із державною підтримкою, українські виробники змушені працювати в умовах високих ризиків та постійного зростання витрат. Незважаючи на складні умови, окремі сегменти м’ясопереробної галузі демонструють відносну стабільність. Особливе місце посідає виробництво ковбасних виробів, яке зберігає попит навіть у кризові періоди завдяки сформованим споживчим звичкам, широкому асортименту та гнучкості в постачанні сировини. Проте часткове припинення роботи підприємств (близько 15 % на середину 2022 року) вимагає пошуку альтернативних джерел постачання, у тому числі через імпорт. Подальший розвиток м’ясної галузі України залежить від впровадження сучасних виробничих технологій, підтримки малого та середнього бізнесу, державного регулювання цінових і податкових механізмів, а також відновлення експортних можливостей. Підвищення ефективності виробництва, диверсифікація постачання та інтеграція у глобальні продовольчі ланцюги здатні забезпечити як внутрішню стабільність, так і конкурентоспроможність української продукції на міжнародному ринку. Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що м’ясна галузь України, попри виклики війни та економічної нестабільності, зберігає потенціал до відновлення та зростання. За умови ефективної державної політики, інвестиційної підтримки та технічної модернізації, вона може стати ключовим чинником забезпечення продовольчої безпеки країни та основою для формування нової моделі економічного розвитку в аграрному секторі.
  • Item type:Item,
    Проект птахопереробного цеху продуктивністю 21 т м’яса птиці за зміну
    (2025) Бондаренко, Катерина Сергіївна; Ісраелян, Валентина Миколаївна
    Проектування даного підприємства з продуктивністю 21,0 тонн м'яса птиці за зміну передбачає врахування найновіших досягнень у галузі переробки м'яса птиці, застосування ефективних інженерних рішень, оптимізацію технологічних процесів та відповідність жорстким міжнародним стандартам якості та безпеки харчових продуктів. В дипломному проекті бакалавра розроблено комплексний проект птахопереробного цеху, що забезпечить високу ефективність виробництва, мінімізацію втрат, екологічну безпеку та економічну доцільність функціонування. Результати проекту стануть основою для подальшої практичної реалізації та сприятимуть розвитку вітчизняної м'ясопереробної галузі. Бакалаврський проект складається з двох частин: розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини, з яких текстова частина пояснювальної записки складає – 45 сторінок, та графічної частини у вигляді додатків. До складу пояснювальної записки входить «Вступ», в якому викладено перспективи розвитку птахопереробного підприємства. У розділі «Технологічна частина» проведено розрахунок основної, допоміжної сировини необхідної для виробництва обраного асортименту. У пункті «Розрахунок основного технологічного обладнання» здійснено аналіз, розрахунок та підбір обладнання цеху для переробки продукції птахівництва. Необхідна кількість електроенергії, площа виробничих приміщень розраховано у підрозділах: «Розрахунок витрат електроенергії, води і пари» та «Розрахунок виробничих площ». В розділі «Будівельна частина» наведена інформація про створення генерального плану виробництва, а також про будівельні матеріали та норми за якими будується головний м’ясопереробний цех. Розділ «Висновки» містить висновки щодо спроектованого підприємства. Перелік використаних матеріалів та літератури наведено у розділі «Список використаної літератури».
  • Item type:Item,
    Проект ковбасного цеху потужністю 4,5 т ковбасних виробів за зміну
    (2025) Бєлєцький, Максим Ігорович; Пилипчук, Оксана Станіславівна
    Бакалаврську кваліфікаційну роботу виконано відповідно до затвердженого завдання: «Проєкт ковбасного цеху із запланованою продуктивністю 4,5 тонни ковбасних виробів за зміну, у тому числі 0,3 тонни дрібнокускових напівфабрикатів». Метою даного проєкту стало моделювання нової виробничої одиниці з метою розширення обсягів виготовлення продукції, покращення її якості, зниження витрат на виробництво та підвищення ефективності використання продуктів забою у харчових цілях. У процесі проєктування виконано необхідні розрахунки, зокрема: визначено потребу в основній сировині та допоміжних компонентах, розраховано обсяг готової продукції, площі виробничих та допоміжних приміщень, чисельність персоналу, номенклатуру основного технологічного обладнання, а також обсяги енерговитрат. Ці дані стали підґрунтям для раціонального компонування всіх функціональних зон підприємства, як на рівні окремого корпусу, так і в масштабі всього заводу. Окрему увагу приділено організації технологічного процесу відповідно до сучасних вимог харчового виробництва, а також питанням забезпечення ветеринарно-санітарного контролю, що гарантує безпечність та якість готової продукції. Структура бакалаврського проєкту передбачає дві основні частини: пояснювальну записку з повним техніко-технологічним обґрунтуванням та графічну частину, яка містить креслення, схеми та плани, необхідні для реалізації запропонованого рішення. Харчова промисловість є ключовим компонентом агропромислового комплексу будь-якої держави, оскільки поєднує в собі виробництво сільськогосподарської сировини з її промисловою переробкою та подальшою реалізацією готової продукції населенню. Одним із найважливіших напрямів соціально-економічного розвитку є забезпечення громадян якісними продуктами харчування, адже споживання їжі – базова фізіологічна потреба кожної людини. Проте останні роки для харчової промисловості України стали непростими: економічні виклики, глобальні продовольчі та фінансові кризи змушують звернути особливу увагу на стратегії розвитку галузі. На сьогодні харчова промисловість утримує друге місце за внеском у валовий внутрішній продукт країни. Її структура включає харчосмакову, молочну, рибну та м’ясну галузі, остання з яких формує близько 15% загального обсягу реалізованої продукції. М’ясна промисловість має стратегічне значення і з погляду продовольчої безпеки держави. Продовольча безпека визначається як здатність країни стабільно забезпечувати населення достатніми обсягами харчових продуктів, які повністю задовольняють енергетичні та фізіологічні потреби людини, зокрема в білках, жирах, вітамінах та незамінних амінокислотах. Особливе значення у подоланні білкового дефіциту має м’ясо і м’ясопродукти. На жаль, протягом останніх двох десятиліть вітчизняна м’ясна промисловість стикається зі значними труднощами, що переважно зумовлені нестабільністю сировинного сектору. З 1990-х років в Україні спостерігається суттєве скорочення поголів’я худоби та свиней. Так, згідно з офіційною статистикою, до 2016 року поголів’я великої рогатої худоби зменшилося у понад 4 рази, свиней – у 3 рази, а птиці – у півтора. Основним чинником, що впливає на обсяги виробництва м’яса, залишається кількість сільськогосподарських тварин. Аналіз структурних змін показує, що після піку 2010 року відбулося стрімке зниження поголів’я, що свідчить про кризовий стан галузі тваринництва. Дані, наведені в таблицях, підтверджують негативну динаміку: з 1990 до 2018 року кількість ВРХ скоротилася з понад 25 млн до менш ніж 2,5 млн голів, а свиней – з понад 19 млн до трохи більше ніж 3 млн. Паралельно відбувалося переформатування ринку м’ясопродуктів. Найбільшу частку серед готової продукції стабільно утримують варені ковбаси, сосиски й сардельки (близько 69,4%). Напівкопчені, варено-копчені та делікатесні вироби займають меншу частку, а копчено-запечені – лише близько 1,6%. Статистичний аналіз виробництва тваринницької продукції (м’яса, молока, яєць) у 1990 – 2023 рр. свідчить про значне зниження показників у 1990 – 2010 рр. з подальшими коливаннями. Водночас птахівництво виявилося більш стійким сегментом галузі завдяки високій рентабельності, швидкому обороту капіталу та меншій потребі в кормах – для виробництва 1 кг курятини потрібно приблизно 2 кг корму, тоді як для свинини – 8 кг. Незважаючи на певне зростання обсягів виробництва у 2019 – 2023 роках, загальна динаміка вказує на те, що м’ясна галузь перебуває під впливом низки ризиків: нестабільна сировинна база, коливання платоспроможності населення, витратність виробництва. На основі аналізу соціально-економічних і статистичних факторів можна зробити висновок, що на даному етапі будівництво нового м’ясопереробного підприємства не є економічно доцільним. Однак у межах навчального процесу було прийнято рішення реалізувати проєкт ковбасного цеху з метою опрацювання інженерних, технологічних та організаційних підходів у моделюванні сучасного виробництва.
  • Item type:Item,
    Соціальна профілактика кібербулінгу в підлітковому середовищі
    (НУБіП України, 2025) Демиденко, Валерій Андрійович; Тілікіна, Наталія Валеріївна
    Поява соціальних мереж зробила революцію в людському спілкуванні, значно поліпшивши життя людей. Це робить людей ближче один до одного, забезпечує доступ до величезної інформації в режимі реального часу і полегшує маркетинг і бізнес. Проте, незважаючи на його незліченні переваги, ми повинні враховувати деякі з його негативних наслідків, таких як онлайн-домагання і кібербулінг. Кібербулінг стає серйозною, масштабною проблемою, що завдає збитку в онлайн-житті людей. Це явище створює потребу в автоматизованих, керованих даними методах аналізу і виявлення такої поведінки. Проблема булінга в шкільному колективі сучасного суспільства надзвичайно поширена і досить актуальна, але чомусь цю проблему з тих або інших причин намагаються замовчувати, адже її не прийнято обговорювати. З одного боку, вчителі ігнорують цю проблему, піклуючись про власну репутацію, а з іншої - батьки, які не звертають уваги на булінг, оскільки вважають, що діти будуть більше пристосовані до життя. Саме тому цю проблему не вирішують, а навпаки, вона стає усе більш поширеною у сучасному світі. Гіпотеза дослідження - використання сучасних інтерактивних технологій, спрямованих на профілактику агресивної поведінки підлітків, таких, як, наприклад, проект «Стоп кібербулінг» дозволить підвищити ефективність роботи по зниженню прояву кібербулінга в підлітковому і молодіжному середовищі. Об'єкт дослідження - булінг і кібербулінг як соціальний феномен в шкільному середовищі. Предмет дослідження - механізми протидії поширенню кібербулінга в шкільному середовищі на прикладі загальноосвітньої школи. Мета дослідження- вдосконалення механізмів профілактики кібербулінга в шкільному середовищі. Завдання дослідження : 1. Провести теоретико-методологічний і нормативно-правовий аналіз. 2. Організувати і провести соціологічне дослідження. 3. На основі проведеного дослідження розробити пропозиції і рекомендації по вдосконаленню профілактики кібербулінга. Гіпотеза дослідження- тільки за умови системної роботи педагогів, психологів, шкільного самоврядування можна добитися успіху у боротьбі з поширенням кібербулінга. Методологічну основу дослідження слід охарактеризувати через такі методи як теоретичний аналіз інформації, логічна обробка і структуризація даних, порівняльний аналіз, угрупування і синтез даних і інші. Практична значущість дослідження : програма знайшла підтримку і реалізується в школах. Мій проект може бути успішно реалізований в муніципальних установах, в школах області. При проведенні дослідження в роботі використовувалися наступні методи дослідження : 1) метод системного аналізу; 2) методи стратегічного аналізу, кадровий ресурс, фінансовий ресурс, матеріально - технічний ресурс, інформаційно - методичний ресурс, організаційно - методичний ресурс; 3) методи соціологічного дослідження (спостереження, анкетування, опитування). Теоретична база дослідження. Ще на початку ХХ ст. у світі з'явилася перша публікація, присвячена аналізу проблеми шкільного насильства (булінга). Перші систематичні дослідження проблеми агресії і булінга були проведені в скандинавських країнах: Д. Олвеусом, А. Пікассо, Е. Роландом, П. Хайнеманом. Згодом інтерес виник в США: (Р. Каталано, Л. Хоукинс, Т. Харачой), у Великобританії(В. Ортон, Д. Лейн, Е. Мунте, Д. Таттум). Системна концепція дослідження булінга була розроблена Д. Олвеусом, П. Хайнеманном, А. Пикасом, Е. Роландом. Аналітична база дослідження. Практична значущість дослідження полягає в тому, що запропонована в ній розробка методів профілактики кібербулінга дозволить знижувати рівень агресії і насильства серед школярів. Робота складається з вступу, двох розділів, укладення, бібліографічного списку використаної літератури. У вступі описується актуальність роботи, мета, предмет і об'єкт роботи, послідовність етапів дослідження і методологічна база.
  • Item type:Item,
    Картографічне моделювання використання земель Ізюмського району Харківської області
    (НУБІП, 2024-03-07) Тарасюк, А. С.; Богданець, В'ячеслав Анатолійович
    Теза доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, студентів та аспірантів «Землеустрій і топографічна діяльність в умовах війни та післявоєнного відновлення і зміни клімату» (7-8 березня 2024 року) м. Київ.
  • Item type:Item,
    Вплив російської військової агресії на ринок сільськогосподарських земель України
    (НУБІП, 2024-03-07) Синєуцький, А. І.; Мартин, Андрій Геннадійович
    Теза доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, студентів та аспірантів «Землеустрій і топографічна діяльність в умовах війни та післявоєнного відновлення і зміни клімату» (7-8 березня 2024 року) м. Київ.
  • Item type:Item,
    Встановлення межі Ставищенської селищної територіальної громади для розроблення комплексного плану просторового розвитку територіальної громади
    (НУБіП України, 2025) Баженов, Гліб Олександрович; Цвях, Олег Миколайович
    Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Встановлення межі Ставищенської селищної територіальної громади для розроблення комплексного плану просторового розвитку територіальної громади» включає 56 сторінок текстової частини, 3 таблиці, 8 рисунків, 50 використаних джерел літератури, 6 додатків. У першому розділі було розглянуто загальні відомості про адміністративно-територіальний устрій України, історичні аспекти його формування, а також реформи та сучасні тенденції розвитку. У другому розділі описано теоретичні основи та нормативно-правове забезпечення розроблення проекту землеустрою, подано визначення поняття землеустрою та містобудівної діяльності, а також розглянуто територіально-просторове планування при розробленні проекту землеустрою щодо встановлення межі території Ставищенської селищної територіальної громади. У третьому розділі проаналізовано особливості розроблення проекту землеустрою щодо встановлення межі території Ставищенської селищної територіальної громади, а також підготовку електронного документа у форматі XML для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та отримання відповідного витягу.
  • Item type:Item,
    Проект ковбасного цеху продуктивністю 13,5 т ковбасних виробів за зміну
    (2025) Овсієнко, Анастасія Вікторівна; Пилипчук, Оксана Станіславівна
    Бакалаврський проект виконаний згідно із завданням: « Проект ковбасного цеху продуктивністю 13,5 т ковбасних виробів за зміну, в тому числі 40% варених ковбас, 20% сосисок та сардельок, 25% напівкопчених, 15% варено-копчених». Дипломний проект складається з двох частин: розрахунково-пояснювальної записки, яка містить 45 сторінки формату А4 та графічної частини, яка містить 6 листи формату А1 . Згідно завдання були проведені необхідні розрахунки: основної сировини, допоміжних матеріалів та кількості готової продукції, виробничих та допоміжних площ, чисельності робітників, основного технологічного обладнання, енерговитрат, що є основою для компонування всіх виробництв, що входять до складу корпусу та всього заводу. Також розглянуто питання правильної організації виробничого процесу та ветеринарно-санітарний контроль, рентабельності побудови нового підприємства, охорони праці. Основним завданням дипломного проекту є: створення проекту будівництва нового підприємства з метою збільшення випуску продукції, підвищення її якості, зменшення витрат на її виробництво і найповніше використання продуктів забою на харчові цілі. М'ясна промисловість є однією із найбільших галузей харчової промисловості, вона покликана задовольняти потреби населення продуктами харчування: м'ясом, ковбасними виробами, виробами із соленого м’яса, напівфабрикатами, готовими швидкозамороженими стравами, м’ясними консервами, які є основним джерелом поживних речовин. Технічне переоснащення підприємств м'ясної галузі АПК країни сучасним технологічним устаткуванням, новітньою технікою дає змогу збільшити випуск м'яса і м'ясопродуктів, будувати нові м'ясопереробні підприємства. Проводиться велика робота з підвищенням якості, покращенням і збагаченням асортименту м'ясних продуктів. Але тенденції, що склалися у виробництві і споживанні м’яса і м’ясопродуктів за останні роки, свідчить не на користь їх розвитку і задоволення потреб населення. Також необхідно зазначити, що харчова промисловість відіграє значну роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни. При розгляді продовольчої проблеми основна увага приділяється заповненню дефіциту життєво необхідних речовин, у першу чергу, білка (одним із основних його джерел є м'ясо та м'ясопродукти). Тобто, у вирішенні питань економічного та соціального розвитку України значну роль відіграє саме м'ясна промисловість. За останні двадцять років м'ясна промисловість перебуває у досить складній ситуації, що, насамперед, пов’язано з її сировинним сектором. Політична і економічна нестабільність негативно позначилися на тваринницькому комплексі України. Необхідність усунення диспропорцій в складі м’ясної сировини обумовлена також і тим фактом, що в останні роки відбувається поступова зміна структури м’ясо переробки у бік нарощування виробництва готових видів продукції, насамперед, ковбасних виробів та напівфабрикатів, за рахунок чого спостерігаємо скорочення виробництва м’яса. Нарощування виробництва готових м’ясних продуктів та напівфабрикатів викликане сучасними ринковими тенденціями, які обумовлені підвищенням ціни на м’ясо.
  • Item type:Item,
    Використання геоінформаційних технологій та даних ДЗЗ для визначення самозаліснених ділянок
    (НУБІП, 2024-03-07) Сич, Р. С.; Горелик, Станіслав Ігоревич
    Теза доповіді учасника Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, студентів та аспірантів «Землеустрій і топографічна діяльність в умовах війни та післявоєнного відновлення і зміни клімату» (7-8 березня 2024 року) м. Київ.