DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України

Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:

надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.

Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:

ознайомитись з Положенням про діяльність цифрової бібліотеки НУБіП України;
ознайомитись з Умовами розміщення публікацій;
надати електронну версію публікацій у форматах Word або PDF з розпізнаванням;
вказати заголовок, ПІБ авторів, анотацію та ключові слова для пошуку українською та англійською мовами.

Корисні посилання:

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 5

Кваліфікаційні роботи 6364
Bachelor’s and Master’s qualification works
Конференції та матеріали конференцій 4659
Conferences and conference proceedings
Навчальні та наукові видання 1396
Educational and academic publications
Наукова бібліотека 273
Academic Library
Наукові журнали та збірники видань 638
Scientific Journals and Collected Publications

Recent Submissions

Підвищення механізму розподілу насіння грунтообробного посівного агрегату АППА 6-02 конструкторсько-технологічними методами
(2025) Міщенко, Назар Олександрович; Попик, Павло Сергійович; Кульпін, Руслан Анатолійович
Актуальність теми. Рівень продовольчої безпеки держави значною мірою корелює з обсягами валового збору зернових. Зерно є стратегічною сировиною, що формує насіннєві фонди, забезпечує населення продуктами харчування, а галузь тваринництва – необхідним зернофуражем. В умовах стабільності посівних площ, пріоритетними шляхами нарощування виробництва зерна стають підвищення врожайності культур та мінімізація втрат на всіх стадіях технологічного циклу. Збільшення валової продукції в агросекторі можливе, головним чином, за рахунок інтенсифікації виробництва, що передбачає впровадження інноваційних науково-технічних досягнень та передових практик. Це, у свою чергу, ставить перманентне завдання щодо підвищення експлуатаційної ефективності сільськогосподарських машин та знарядь. Важливе місце в системах механізації посідають зернові посівні агрегати, якість роботи яких безпосередньо впливає на кінцевий результат. Ефективність функціонування зернових сівалок детермінується якістю дистрибуції насіннєвого матеріалу, що забезпечується конструкцією висівної системи. Значна частина існуючих конструкцій є технічно та морально застарілими. Серед запропонованих інноваційних рішень найбільшу увагу привертають системи, що базуються на принципах централізованого дозування та пневматичного транспортування насіння. Такі системи дозволяють впроваджувати сучасні ресурсно- та енергозберігаючі технології. Проте, поширені пневматичні системи з розподільниками вертикального типу або індивідуальним дозуванням не позбавлені суттєвих недоліків: вони є порівняно енергоємними, характеризуються збільшеними габаритами та не завжди забезпечують належну якість висіву при роботі з насінням, що має гетерогенні фізико-механічні властивості. Найбільш перспективними вважаються одноступінчасті пневматичні системи, що реалізують групове дозування насіння та використовують розподільники горизонтального типу. Такі конструкції володіють перевагами у вигляді нижчої енерго- та матеріалоємності. Однак і вони не завжди здатні забезпечити необхідний рівень рівномірності розподілу насіннєвого потоку між окремими сошниками. Подальше вдосконалення розподільних систем неможливе без глибокого теоретичного розуміння процесів аеродинамічної взаємодії у потоці «повітря-насіння», з урахуванням фізико-механічних властивостей останнього. Для цього необхідно розробити адекватну модель процесу переміщення насіння у повітряному потоці, що забезпечить можливість наукового обґрунтування технології руху повітряно-зернової суміші та раціональних конструктивних параметрів розподільчої системи. У зв'язку з цим, науково-технічне завдання, спрямоване на підвищення якості дистрибуції насіння по насіннєпроводах шляхом обґрунтування конструктивних і технологічних параметрів розподільчого пристрою (на основі моделювання руху повітряно-зернової суміші в розподільнику горизонтального типу), є беззаперечно актуальним. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є розробка методики підвищення якості розподілу насіння шляхом вдосконалення розподільної системи ґрунтообробного посівного агрегату. Для досягнення поставленої мети, необхідно виконати такі завдання: - здійснювати огляд та аналіз агротехнічних вимог до сівби зернових культур та основні фізико-механічні властивості насіння. - визначення можливості математичного опису технологічного процесу роботи пневматичних систем сівалок у вигляді течії газу з частинками. - розробити математичну модель технологічного процесу роботи розподільної системи сівалки з пневматичним транспортуванням насіння. Обґрунтувати прийняті спрощення і припущення. - розробити методику економічної ефективності використання сівалки з експериментальною пневматичною системою. Об’єктом магістерської кваліфікаційної роботи є технологічний процес розподілу насіння повітряним потоком в розподільчій системі зернової сівалки. Предметом магістерської кваліфікаційної роботи є закономірності технології руху повітряно-зернової суміші і впливу конструктивно-технологічних параметрів розподільного пристрою на якість розподілу насіння. Методи дослідження є теоретичні дослідження з використанням методики механіки двофазних середовищ «газ - тверді частинки» і методи класичної гідродинаміки. Експериментальні дослідження в лабораторних і виробничих умовах виконані з використанням стандартних і приватних методик із застосуванням методів планування експерименту. Практична цінність отриманих у ході проведених експериментально-теоретичних досліджень отримали практичну реалізацію у вдосконаленні посіву зернових культур. Посів ґрунтообробним посівним агрегатом з експериментальною пневматичною висівною системою забезпечує нерівномірність розподілу насіння по сошниках не більше 5%, замість 13% у серійного. Апробація результатів магістерської роботи. Основні положення роботи доповідались на щорічних науково-практичних конференціях студентів факультету конструювання та дизайну. Опубліковано тези доповідей у збірнику наукових тез на тему «Підвищення надійності механізму розподілу насіння ґрунтообробного посівного агрегату шляхом інтеграції технології «цифрового двійника» та адитивного виробництва».
Дослідження технічного стану деталей та розробка технологічного процесу відновлення коробок передач ХТЗ тягового класу 30 кН
(2025) Милацький, Олександр Ігорович; Сиволапов, Володимир Анатолійович
Головним завданням економічного і соціального розвитку країни є підвищення темпів та ефективності розвитку економіки на базі прискорення науково-технічного прогресу, технічного переозброєння і реконструкції виробництва, інтенсивного використання створеного виробничого потенціалу, вдосконалення системи управління, господарського механізму і досягнення на цій основі подальшого підйому добробуту народу. Агропромисловому комплексу країни поставлено завдання досягнення стійкого зростання сільськогосподарського виробництва, надійного забезпечення продуктами харчування і сільськогосподарською сировиною. Для успішного досягнення цих цілей буде здійснюватися подальше технічне переозброєння сільськогосподарського виробництва сучасною технікою. Зараз в сфері виробництва сільськогосподарської продукції працюють тисячі тракторів, автомобілів та інших машин. В процесі експлуатації машини неминуче виходять з ладу через зношування і інші пошкодження деталей. Витрати на ремонт і технічне обслуговування тракторів, автомобілів та інших машин за період експлуатації в кілька разів перевищують їх вартість. Виробничі потужності підприємств, зайнятих ремонтом тракторів, майже в 4 рази більше, ніж потужності підприємств по їх виготовленню. Трудомісткість ремонту і технічного обслуговування тракторів, автомобілів та інших машин за період роботи до списання у багато разів перевищує трудомісткість виготовлення нових. Щоб знизити трудові і грошові витрати на підтримку техніки в працездатному стані намічено значно поліпшити технічне обслуговування і використання машинно-тракторного парку, зміцнити ремонтну базу. Для успішного виконання поставлених завдань необхідно наступне: поліпшити якість підготовки механізаторів, слюсарів-ремонтників і робітників інших професій; постійно вдосконалювати ремонтно-обслуговуючу базу і організацію ремонтного виробництва; поліпшити забезпечення верстатним, ковальсько-пресовим та ремонтно-технологічним обладнанням майстерні господарств та інші ремонтні підприємства; забезпечити виробництво запасних частин до тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин і технологічного устаткування відповідно до потреби в них за встановленими нормами; підвищити якість ремонту, коефіцієнт готовності машин і устаткування, відповідальність за передчасне списання техніки. Мета даної роботи - розкрити головні причини зношування та інших пошкоджень деталей і складальних одиниць, дати основні відомості про можливі дефекти деталей машин, способи їх виявлення та усунення, охарактеризувати заходи, що підвищують зносостійкість і надійність відновлюваних деталей і з'єднань, допомогти оволодіти прогресивними технологічними процесами і прийомами ремонту машин, ремонтно-технологічним обладнанням, а також з основами організації і економіки ремонтного виробництва, з вимогами безпечної роботи при ремонті машин. Ефективність використання будь-якого трактора, автомобіля та інших машин багато в чому залежить від надійності його складальних одиниць і деталей. Надійність важлива як для нової машини, вперше вступила в експлуатацію, так і для капітально відремонтованої. По мірі експлуатаціі під дією навантажень і навколишнього середовища поступово спотворюються форми робочих поверхонь деталей; збільшуються зазори в рухомих і порушуються натяги в нерухомих з'єднаннях; втрачається пружність, намагніченість і інші властивості деталей; порушується їх взаємне розташування, внаслідок чого змінюються умови зачеплення шестерень, виникають додаткові навантаження і вібрації; утворюються відкладення нагару і накипу, що погіршують відведення теплоти від теплонавантажених деталей, і т. п. В результаті цього знижуються і погіршуються основні показники надійності машини. Ослаблення кріплення з'єднань викликає додаткову вібрацію і динамічні навантаження на деталі, а також порушення співвісності між окремими агрегатами. Наприклад, порушення співвісності в тракторах між колінчастим валом двигуна і первинним валом коробки передач, валом заднього моста і провідними шестернями супроводжується підвищеним нагріванням і швидким руйнуванням деталей цих з'єднань.
Обґрунтування параметрів і режимів роботи жатки зернозбирального комбайна з подвійним зрізом зернових культур
(2025) Синчук, Дмитро Сергійович; Гуменюк, Юрій Олегович
При вирощуванні зернових культур на операції збирання припадають близько 30...40% всіх затрат енергії. Майже 80% енергії двигуна зернозбирального комбайна, яка використовується в молотарці комбайна для деформації зминання та подрібнення стебел зернових культур, а це можна вважати не корисною роботою. Одним із можливих шляхів зниження енергозатрат, а також підвищення продуктивності комбайнів є зменшення вмісту соломи у воросі шляхом застосування обчісування зерна на корені або зрізування лише верхньої зерномісткої частини стебостою. Це дозволить зменшити на 50...70% надходження хлібної маси в молотарку комбайна, а також збільшити можливу швидкість руху комбайна із зменшенням питомих витрат палива. Якщо розглядати в цілому, то застосування обчісувальних жаток для збирання зернових колосових культур має цілий цілий ряд технологічних особливостей, які до цих пір не повністю досліджені. Як зазначалося, альтернатива може полягати у високому зрізі, ефективність якого доведена цілим рядом досліджень. Можливим варіантом може бути також жатка з подвійним зрізом. Магістерська робота присвячена питанню обґрунтування конструктивної схеми і параметрів вдосконаленої жатки зернозбирального комбайна з метою підвищення ефективності збирання зернових культур. Мета магістерської роботи є підвищення ефективності роботи зернозбирального комбайна шляхом застосування в їх конструктивних схемах жатки з подвійним зрізом стеблостою та обґрунтування її основних параметрів і режимів роботи. Об'єктом дослідження є механізований процес збирання зернових культур, зернозбиральні комбайни, жатки комбайнів. Предметом дослідження є взаємозв'язок властивостей зернових культур в період збирання і показників якості роботи зернозбирального комбайна. Завдання досліджень: - на основі аналізу процесу збирання зернових культур і зернозбиральних комбайнів обґрунтувати доцільність застосування подвійного зрізу стеблостою зернових культур, а також конструктивну схему жатки для цього; - теоретично обґрунтувати раціональні параметри і режими роботи жатки з подвійним зрізом зернових культур; - визначити показники економічної ефективності застосування розробки. Методика досліджень. Теоретичні дослідження виконані на основі положень теоретичної механіки, землеробської механіки та основ теорії і розрахунку сільськогосподарських машин.
Міжнародні стандарти криміналістичного дослідження доказів
(НУБІП, 2024-10-17) Борисова, Валерія
Теза доповіді учасника XVIII Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Проблеми юридичної науки очима молодих науковців» (м. Київ, 17 жовтня 2024 року)
Дослідження ефективності функціонування енергетичного засобу при виконанні сільськогосподарських робіт
(2025) Рудь, Богдан Максимович; Калінін, Євген Іванович
В останні роки для підвищення ефективності використання засобів механізації в агропромисловому комплексі, однією з основних складових яких є колісні мобільні енергетичні засоби (МЕЗ), все частіше застосовуються багатоопераційні комбіновані машини, що мають високу продуктивність. Це дозволяє підвищити ефективність використання та знизити техногенний вплив на ґрунт за рахунок зниження кількості проходів. Водночас використання сучасних сільськогосподарських машин передбачає застосування МЕЗ із високими тягово-зчіпними властивостями. Однак, маючи низку переваг, колісні МЕЗ мають недостатні тягово-зчіпні властивості, зокрема на ґрунтах з низькою несучою здатністю. Крім цього комбіновані сільськогосподарські машини мають більшу масу порівняно із звичайними, що обмежує їх використання через недостатню поздовжню стійкість ряду колісних МЕЗ при технологічних розворотах та міжпольових переїздах. З метою усунення даних недоліків в реальних умовах експлуатації збільшують навантаження на передній керований міст МЕЗ за рахунок встановлення додаткових вантажів, що, у свою чергу, посилює техногенний вплив машинно-тракторного агрегату (МТА) на ґрунт. Питанням підвищення тягово-зчіпних властивостей та зниження тиску на ґрунт МЕЗ присвячено низку наукових праць, аналіз яких показав, що одним із перспективних способів поліпшення ефективності використання колісних МЕЗ на польових і транспортних роботах є підвищення їх тягово-зчіпних властивостей та зниження техногенного впливу на ґрунт за рахунок раціонального використання зчіпної ваги. У той же час залишається не повністю дослідженим питання виникнення залежностей та їх вивчення при перерозподілі зчіпної ваги між мостами МЕЗ при русі в умовах перезволоженого верхнього шару ґрунту, наявності твердого підстилаючого шару та змінної зчіпної ваги, що припадає на керовані та ведучі колеса. На підставі сучасного стану проблеми, що раніше розглядалася, висунуто наукову гіпотезу: підвищити ефективність використання МЕЗ і домогтися зниження техногенного впливу на ґрунт на польових і транспортних роботах можливо за рахунок раціонального використання зчіпної ваги.
. Вдосконалення технології ремонту кривошипно-шатунного механізму при капітальному ремонті двигунів внутрішнього згоряння
(2025) Марусенко, Вадим Віталійович; Попик, Павло Сергійович; Кульпін, Руслан Анатолійович
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку неможливо домогтися рентабельного виробництва в галузях АПК без високоефективного функціонування сільськогосподарської техніки. Ефективність функціонування залежить від багатьох показників. Одним з основних показників є ресурс відремонтованих машин. У тракторі і автомобілі найбільш складним і дорогим агрегатом, в значній мірі визначає надійність і ефективність машини в цілому, є двигун внутрішнього згоряння (ДВЗ). Причому відомо, що найбільше число відмов (до 30%) припадає на ДВЗ. У двигуні внутрішнього згоряння базовою деталлю є блок циліндрів, який представляє собою корпус, службовець для заданого розташування всіх механізмів і деталей двигуна, надійність і довговічність роботи яких визначається стабільністю геометричних параметрів самого корпусу. Одним з основних дефектів, що виникають в блоках циліндрів, є спотворення (відхилення від номінальних розмірів і форми) і зміщення щодо своїх осей ліжок корінних підшипників (ЛКП) кривошипно-шатунного механізму (КШМ). У загальній силовій схемі двигуна ЛКП є найбільш навантаженими. Зазначені дефекти найчастіше стають причиною ресурсних відмов ДВЗ. Внаслідок цього необхідно відновлювати ліжку корінних підшипників КШМ. Це випливає з того, що сучасні умови господарювання припускають екологічно безпечний розвиток, яке нерозривно пов'язане з економією енергії, металу, запасних частин, інших матеріалів, а також широким застосуванням ресурсозберігаючих технологій. Відновлення зношених (спотворених) деталей тракторів, автомобілів та інших технічних засобів є одним з великих резервів економії та ощадливості, так як при відновленні скорочується в 5-8 разів число технологічних операцій і в 20-30 разів витрата металу і матеріалів. В результаті собівартість відновлення деталей становить 40-60% вартості нових. Відомо чимало способів відновлення зношених (спотворених) деталей, в тому числі і ліжок корінних підшипників кривошипно-шатунного механізму. Однак існуючі способи ремонту ЛКП шляхом відновлення мають ряд значних недоліків таких, як висока вартість, низька якість, екологічне недосконалість і т.д. Внаслідок цього їх застосування або утруднене, або неможливо. Зокрема, найбільш прийнятний для практики спосіб ремонтних розточок також має суттєві недоліки і потребує доопрацювання. Крім того, обладнання, що використовується при технологічних ремонтних операціях, особливо для чистової розточення ЛКП, яка використовується при всіх способах їх відновлення, також має ряд істотних недоліків таких, як висока вартість, матеріаломісткість, енергоємність, складність настройки і т.д. У зв'язку з цим, вдосконалення способу ремонтних розточок і устаткування для його реалізації є актуальним. Мета досліджень. Удосконалити технологію ремонту ліжок корінних підшипників кривошипно-шатунного механізму та обладнання, що застосовуються для усунення їх спотворень при капітальному ремонті двигунів внутрішнього згоряння і забезпечення ресурсу ремонтованих сполучень, близького до 100% при мінімальних витратах на ремонт і екологічні ризики. Об'єкт досліджень. Процес спотворень ліжок корінних підшипників КШМ при експлуатації автотракторних ДВЗ. Предмет досліджень. Залежності між спотворенням ліжок корінних підшипників КШМ і напрацюванням автотракторних ДВЗ. Наукова новизна. Досліджено типові відхилення ліжок корінних підшипників від номінальних розмірів і форми, їх статистичні характеристики і причини виникнення. Виявлено, що максимальні відхилення за розміром і формою ЛКП виникають в початковий період експлуатації ДВЗ, внаслідок низької міцності свежовідлитого чавуну і при подальшій експлуатації зазначені відхилення практично не зростають. Встановлено, що незалежно від країни виробника ДВЗ ліжка корінних підшипників КШМ мають практично однакові величини і схожі форми спотворень. Доведено доцільність застосування при чистовій розточці ЛКП малогабаритних верстатів і пристроїв. Обґрунтовано схема базування розточувального обладнання в ліжках корінних підшипників КШМ. Практична значимість роботи. Для удосконаленої ресурсозберігаючої технології ремонту ЛКП КШМ способом ремонтної розточення під збільшений розмір обгрунтовані параметри (момент проведення, величина). Розроблено обладнання для відновлення ЛКП, яке задовольняє вимогам цієї технології ремонту.
Особливості деревного розсадництва у Полтавському надлісництві Філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та шляхи його покращення
(2025) Сергієнко, Сергій Олександрович; Пінчук, Андрій Петрович
Випускна кваліфікаційна магістерська робота студента ННІ ЛіСПГ спеціальності «Лісове господарство» Сергієнка Сергія Олександровича на тему: «Особливості деревного розсадництва у Полтавському надлісництві Філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» та шляхи його покращення». Структура роботи охоплює вступ, чотири основних розділи, висновки та практичні пропозиції до виробництва. У першому розділі детально розглянуто загальносвітові тенденції та особливості відновлення лісів, їх вплив на соціально-економічне благополуччя населення. Також включено аналіз лісовідновлення у Північних країнах Європи, з подальшим описом специфіки лісів, що знаходяться під управлінням Полтавського надлісництва, філія «Слобожанський лісовий офіс». Другий розділ присвячений опису методів досліджень, програми робіт та методики аналізу даних, здобутих з надлісництва. Він включає опис виконаних досліджень, аналітичні підходи до обробки зібраної інформації. Третій розділ пропонує всебічний огляд локації «Полтавського лісового господарства», включаючи детальний аналіз ґрунтових та кліматичних умов регіону, його економічного потенціалу та екологічного стану. У четвертому розділі представлено аналіз практики розсадницької діяльності в надлісництві, обсяги вирощуваних дерев та асортимент лісокультурних робіт, що здійснюються для підтримки сталого розвитку лісових ресурсів. Загальний обсяг дипломної роботи становить 66 сторінок, з включенням 10 таблиць, 11 рисунків та додатків. Літературний список нараховує 55 джерел, які були використані під час підготовки наукової праці.
Обгрунтування параметрів і режимів роботи роторно-лопатевого розподільного робочого органу машин для внесення органічних добрив
(2025) Рубіс, Олександр Сергійович; Онищенко, Борис Володимирович
Збереження і підвищення родючості ґрунтів є одною з важливих умов стабільного розвитку сільського господарства України. Значна роль у відтворенні родючості ґрунтів і стабілізації запасів гумусу належить органічним добривам. За період 1990-2011 рр. в аграрному секторі України відбулися значні зміни. Змінилась структура і розміри аграрних підприємств. Водночас відбувалося зменшення поголів’я тварин, що призвело відповідно до зменшення майже в 10 разів об’ємів нагромадження органічних добрив. Щоб компенсувати дегуміфікацію ґрунтів в Україні, необхідно щорічно вносити 330-350 млн. тонн органічних добрив, або в середньому 10-11 т/га. Проте згідно статистичних даних об’єми внесення органічних добрив менші від потреби і становлять 0,8 т/га. Тому в останній час для підтримки родючості ґрунту застосовують концентровані органічні добрива на основі пташиного посліду. Актуальність роботи. При створенні технічних засобів для внесення органічних добрив однією з найголовніших задач є забезпечення рівномірного розподілу добрив по поверхні удобрюваного поля, особливо це стосується концентрованих, швидкодіючих, біологічно активних добрив. Від ступеня рівномірності розподілу добрив залежить економічна ефективність їх застосування і якість сільськогосподарської продукції. Для внесення концентрованих, швидкодіючих і активних органічних добрив не можна застосовувати машини з вертикальними або горизонтальними барабанами, оскільки мінімальна доза внесення в цих розкидачах становить 15 т/га. Машини з дисковими розподільчими органами мають велику ширину захвату і високу нерівномірність внесення, що призводить до необхідності великого перекриття суміжних проходів, та збільшення енергоємності процесу внесення. Машини, обладнані роторно-лопатевим розподільним робочим органом з горизонтальною віссю обертання для бокового внесення, здатні вносити всі види органічних добрив (дефекат, пташиний послід, ферментовані органічні добрива з біологічно активними компонентами) з дозою до 2 т/га, з найменшою шириною перекриття суміжних проходів за рахунок кращого розподілу добрив по загальній ширині захвату. Тому є потреба в розробці вітчизняних технічних засобів з роторно-лопатевими робочими органами бокового внесення органічних добрив, які зможуть забезпечити мінімальні дози. Мета роботи – підвищення ефективності застосування органічних добрив завдяки покращеному розподілу шляхом обґрунтування раціональних параметрів розподільного роторно-лопатевого робочого органу до розкидачів органічних добрив. Задачі досліджень: – провести аналіз процесу та способів внесення твердих органічних добрив; – встановити експериментальну залежність нерівномірності внесення добрив та ширини захвату від змінних параметрів роторно-лопатевого робочого органу; – визначити техніко-економічні показники роботи машини в виробничих умовах.
Удосконалення охорони лісів від пожеж у Макарівському надлісництві філії Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
(2025) Самусік, Микола Васильович; Гуржій, Роман Віталійович
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню сучасного стану охорони лісів від пожеж та розробці шляхів удосконалення протипожежної безпеки у Макарівському надлісництві філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Робота містить вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг складає 78 сторінки комп’ютерного тексту, включаючи 17 рисунків та 5 таблиць. У першому розділі подано теоретичні основи охорони лісів від пожеж, висвітлено екологічну небезпеку лісових пожеж, їх класифікацію та наслідки. Розглянуто нормативно-правову базу України, світовий та вітчизняний досвід профілактики, виявлення та гасіння лісових пожеж, а також економічні та екологічні втрати, спричинені вогнем. У другому розділі проаналізовано природно-географічні умови Макарівського надлісництва та статистику лісових пожеж за останні роки. Оцінено стан діючої системи охорони лісів, ефективність наявної інфраструктури, технічне забезпечення, роботу спостережних веж і відеомоніторингу, організацію взаємодії між лісовою охороною та ДСНС. У третьому розділі наведено методику та результати аналізу пробних площ, закладених для вивчення типів лісорослинних умов (ТЛУ). Подано характеристику об’єктів, описано особливості росту деревостанів, проведено порівняльний аналіз отриманих даних, визначено вплив пожежної небезпеки на різні типи насаджень. У четвертому розділі сформульовано комплекс заходів щодо підвищення ефективності протипожежного захисту. Запропоновано впровадження сучасних інформаційних технологій: систем автоматичного моніторингу, дрон- патрулювання, тепловізійних камер, сенсорних мереж раннього виявлення. Наведено пропозиції з удосконалення організаційної роботи, підвищення рівня взаємодії між лісовою охороною, місцевими громадами та службами ДСНС, а також окреслено напрямки екопросвітницької діяльності. Проведено економічне обґрунтування впровадження запропонованих рішень. У роботі визначено головні чинники зростання пожежної небезпеки в регіоні, серед яких: зміна клімату, антропогенний вплив та воєнні дії. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності лісогосподарських підприємств, при плануванні протипожежних заходів та модернізації системи охорони лісів від пожеж.
Обґрунтування параметрів обчісувальної жатки для збирання зернових культур
(2025) Рибачок, Богдан Юрійович; Гуменюк, Юрій Олегович
Сучасний стан механізації збирання зернових культур свідчить про те, що подальше підвищення пропускної здатності комбайнів є економічно недоцільним, оскільки це призводить до зростання енерговитрат, підвищення маси комбайнів і збільшення їх вартості. На сьогоднішній день сама ідея комбайнового збирання є єдиною альтернативою і не може бути переглянута з багатьох позицій, у тому числі внаслідок високих транспортних витрат, обмеження продуктивності обмолоту, проблеми збирання полеглих хлібів, складності збирання вологої маси і т.д. Особливо гостро проблема збирання зернових стоїть перед фермерськими та сільськими господарствами, які, як правило, не мають власної зернозбиральної техніки, а при збиранні мають обмеження у часі внаслідок завантаженості машин взятих в оренду, варіації погодних умов тощо. В 80-их роках минулого століття альтернативою комбайновому збиранню зерна були стаціонарні технології. Однак ці технології не знайшли широкого впровадження у виробництві зважаючи на низку істотних недоліків, головним з яких є високі енерговитрати. Значно знизити енерговитрати на збирання дозволить використання метода обчісування зерна на корені, з подальшим обробітком вороху на стаціонарі. При цьому важливою задачею при використанні обчісування є збирання незернової частини врожаю. Тому, обґрунтування збирання зернових культур обчісуванням на корені, що забезпечує зниження енерговитрат і підвищує родючість ґрунтів за рахунок ефективного внесення соломи у ґрунт як органічних добрив, складає актуальність науково-технічних проблем, вирішення яких має велике наукове і практичне значення. Дана робота присвячена обґрунтуванню параметрів обчісувальної жатки, яка забезпечуватиме якісне обчісування зерна зі стебел зернових культур на корені. Мета роботи: підвищення ефективності процесу збирання зернових культур зернозбиральним комбайном шляхом застосування обчісувальної жатки і обґрунтування її параметрів. Об’єкт дослідження: процес роботи зернозбирального комбайна при збиранні зернових культур, конструкції зернозбиральних комбайнів. Предмет дослідження: взаємозв’язок характеристик зернових культур і параметрів обчісувальної жатки зернозбирального комбайна. Задачі досліджень: - обґрунтувати застосування обчісувальної жатки в схемі універсального зернозбирального комбайна при збиранні зернових культур; - провести експериментальні дослідження характеристик зернових культур щодо їх збирання обчісувальною жаткою; - теоретично обґрунтувати раціональні параметри обчісувальної жатки при збиранні зернових культур; - визначити показники економічної ефективності щодо застосування вдосконаленої конструкції обчісувальної жатки в схемі самохідного універсального зернозбирального комбайна вітчизняного виробництва при збиранні зернових культур.

DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Discover

Communities in DSpace

Recent Submissions