DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України

Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:

надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.

Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:

ознайомитись з Положенням про діяльність цифрової бібліотеки НУБіП України;
ознайомитись з Умовами розміщення публікацій;
надати електронну версію публікацій у форматах Word або PDF з розпізнаванням;
вказати заголовок, ПІБ авторів, анотацію та ключові слова для пошуку українською та англійською мовами.

Корисні посилання:

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Кваліфікаційні роботи 5878
Bachelor’s and Master’s qualification works
Конференції та матеріали конференцій 4522
Conferences and conference proceedings
Навчальні та наукові видання 1351
Educational and academic publications
Наукова бібліотека 273
Academic Library
Наукові журнали та збірники видань 638
Scientific Journals and Collected Publications

Нові надходження

Технологія виробництва м’яса курчат-бройлерів в умовах вітчизняного промислового господарства
(2025) Шаповал, Валентин Вікторович; Базиволяк, Світлана Михайлівна
Дана бакалаврська кваліфікаційна робота на тему «Технологія виробництва м’яса курчат-бройлерів в умовах вітчизняного промислового господарства» викладена на 56 сторінках друкованого тексту. У ній використано 13 таблиць, 6 формул, 11 рисунків та 49 літературних джерел, у тому числі 19 іноземною мовою. Робота складається із переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, аналізу та узагальненню отриманих результатів, охорони праці та безпеки життєдіяльності, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел. Мeтою випускної pоботи було ознайомитись із технологією виробництва м’яса курчат бройлерів в умовах сучасного промислового підприємства. Об’єкт дослiджeнь – елементи технології вирощування курчат-бройлерів в ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Пpeдмeтом дослiджeнь були матеріали зоотехнічного обліку підприємства, умови годівлі і утримання та показники росту курчат-бройлерів від 0 до 42 доби, отриманих від батьківського стада різного віку. Мeтоди дослiджeнь: візуальні – ознайомлення з технологією вирощування курчат-бройлерів; зоотeхнiчнi – вивчeння інтенсивності росту курчат бройлерів по періодах вирощування; бiомeтpичнi – визначeння сepeднiх вeличин показникiв росту бройлерів за різного віку батьківського стада. Отpиманi peзультати дослiджeнь можуть бути викоpистані в практичній pоботi під час вирощування курчат-бройлерів у ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Черкаської областi. Встановлено, що використання у виробництві м’яса курчат-бройлерів батьківського стада віком 50 – 54 тижні дозволить отримувати у 42 доби птицю більшої живої маси 2,81 кг та збереженістю – 97,5 %, ніж в їх ровесників, отриманих від батьків віком 30 – 34 тижні.
Продуктивність та забійні якості свиней різних генотипів
(2025) Шамрай, Анастасія Романівна; Зламанюк, Людмила Михайлівна
Свинарство – це ключова ланка сільськогосподарського виробництва, яка забезпечує населення багатьох країн світу цінними харчовими продуктами. Ефективне функціонування свинарства великою мірою залежить від правильної технології відтворення свинопоголів’я. Ця технологія включає в себе сукупність організаційно-технологічних процесів: організацію годівлі, догляду та утримання кнурів та свиноматок; організацію і проведення запліднення свиноматок; контроль за фізіологічним станом кнурів та свиноматок; планування та організацію опоросів; вирощування поросят. Вірна організація стада повинна сприяти інтенсифікації використання свиноматок та підвищенню їхньої репродуктивної здатності. При чистопорідному розведенні, а також промисловому схрещуванні, під впливом різноманітних факторів (цілеспрямований відбір та підбір, вирощування високопродуктивного молодняку, збалансоване харчування та утримання тварин), формується високий генетичний потенціал продуктивності тварин. Рівень репродуктивних якостей свиней має значний вплив на ефективність свинарства, оскільки він визначає обсяги вирощування та відгодівлі молодняку. Зважаючи на це, покращення репродуктивних показників є одним з нагальних завдань сучасної селекційної роботи в свинарстві. Підвищення відтворювальних якостей свиней – це одне з найскладніших і водночас найважливіших завдань селекції. У цьому контексті проблемним є комплексна оцінка структурних одиниць породи за показниками відтворювальних якостей. Актуальність теми. На сьогодні свинарська галузь України знаходиться на етапі розвитку та пошуку оптимальних технологій і генотипів свиней, здатних виробляти високоякісну продукцію. В умовах певного дефіциту м’ясної продукції в країні, свинарство, як одна з найшвидших галузей тваринництва, відіграє важливу роль у забезпеченні населення якісними м’ясними продуктами. В комплексі заходів, спрямованих на підвищення продуктивності та отримання конкурентоспроможної високоякісної свинини, значне значення надається дослідженню та науковому обґрунтуванню варіантів промислового схрещування з метою використання ефекту гетерозису. Мета досліджень – вивчення та аналіз відтворювальних і продуктивних показників свиноматок великої білої породи та ландрас при чистопорідному розведенні та міжпородному схрещуванні. Об’єкт дослідження – чистопородні свиноматки великої білої породи та помісні ВБ ½ + Л ½, а також молодняк різний за „кровністю” вихідних порід. Предмет дослідження. Вивчення репродуктивних якостей свиноматок та продуктивності свиней залежно від їх походження. Методи досліджень. У процесі роботи застосовувались загальноприйняті методи, зокрема зоотехнічні (оцінка показників відтворної здатності свиноматок, визначення живої маси тварин і середньодобових приростів), біометричні (розрахунок середніх значень і похибок), а також аналітичні (аналіз літературних джерел, систематизація та узагальнення власних отриманих результатів). Структура бакалаврської роботи. Робота викладена на 47 сторінках комп’ютерного тексту, містить 8 таблиць та 2 рисунки. Список літератури включає 40 першоджерел літератури. Бакалаврська робота складається із вступу, огляду літератури, методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, охорони праці, висновків, списку використаної літератури.
Технологічний процес вирощування ремонтних телиць у молочному скотарстві
(2025) Цьома, Сергій Віталійович; Антонюк, Тетяна Андріївна
Мета роботи: аналіз технології вирощування ремонтного молодняку за умов ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» Київської області. Наукові результати: У результаті проведених досліджень встановлено, що в усі вікові періоди телиці голштинської породи мали вищу живу масу порівняно із стандартом. В цілому за період вирощування від народження до 18–місячного віку середньодобові прирости телиць становили 740 г, що забезпечує живу масу тварин на рівні 435 кг. Реалізаційна ціна 1 ц живої маси племінних нетелей становить 17000 грн. У випадку племінної продажі нетелей рівень рентабельності становить 31,9%. Практичне значення роботи: Матеріали бакалаврської роботи представляють теоретичне та практичне значення для аналізу технології вирощування ремонтних телиць. Застосування отриманих даних дає змогу усунути недоліки у організації процесу їх отримання в умовах конкретного господарства. Стор. 53, таблиць 6, рисунків 5.
Технологія вирощування ремонтного молодняку свиней та шляхи її удосконалення
(2025) Халявко, Іван Васильович; Лихач, Вадим Ярославович
Робота виконана на 67 сторінках формату А4 у друкованому стані з полуторним інтервалом між рядками, включає 22 таблиці, 6 рисунків. При написанні роботи використано 51 літературне джерело, періодичних видань, найменувань спеціальної та довідникової літератури. Темою роботи було передбачено вивчення технології вирощування ремонтного молодняку свиней та шляхи її удосконалення в умовах СВК «Агрофірми «Миг-Сервіс-Агро» Миколаївського району Миколаївської області. Об’єктом дослідження були свиноматки та кнури, також ремонтний молодняк, який оцінювали за власною продуктивністю. Загальна кількість свиноматок та кнурів, ремонтного молодняку за власною продуктивністю, які підлягали дослідженню склала відповідно 40, 12, 40 голів. Метою нашої роботи стала розробка заходів щодо технології вирощування ремонтного молодняку свиней в умовах СВК «Агрофірми «Миг-Сервіс-Агро» та шляхи її удосконалення. У відповідності до мети було поставлено такі завдання: – вивчити відтворювальні ознаки свиноматок для отримання ремонтного поголів’я свиней; – вивчити динаміку росту піддослідного молодняку; – проаналізувати показники результатів вирощування молодняку свиней; – провести аналіз годівлі ремонтного молодняку свиней та технології його вирощування; – розрахувати економічну ефективність проведених досліджень. В результаті проведених досліджень спеціалістам-тваринникам господарства надано пропозиції щодо удосконалення технології вирощування ремонтного молодняку, за рахунок використання більш перспективних порід, які розводяться в господарстві.
Технологія виведення бджолиних маток в умовах Голосіївської навчально дослідної пасіки
(2025) Романенко, Лариса Костянтинівна; Повозніков, Микола Гаврилович
Сучасне бджільництво є важливою складовою тваринництва, що відіграє значну роль у сільському господарстві. Його основна мета полягає в забезпеченні запилення ентомофільних культур та збільшенні виробництва продуктів для задоволення зростаючих потреб населення. Для досягнення цього необхідно впроваджувати нові методи утримання та використання бджіл, що сприятимуть підвищенню продуктивності кожної бджолиної сім’ї. Важливу роль у цьому процесі відіграє використання високоякісних бджолиних маток на пасіках. Досвід світового бджільництва показує, що штучне виведення бджолиних маток є найефективнішим методом їх отримання та розповсюдження племінного матеріалу. Процес виведення маток є досить складним і вимагає від пасічника відповідних навичок і знань. З ростом концентрації та спеціалізації в бджільництві, виведення маток зосередиться у великих бджолорозплідниках, які здатні організувати масове виробництво високоякісних маток. Вони також можуть забезпечити належне зоотехнічне та ветеринарне обслуговування пасік і розводити певні цінні породи бджіл у чистоті. Якість маток безпосередньо впливає на силу та продуктивність бджолиних сімей. Тому на передових пасіках особливу увагу приділяють отриманню високоякісних маток. Виведення маток завжди поєднується з племінним поліпшенням бджіл. Відомо, що молоді організми, які тільки починають розвиватися, чутливі до умов навколишнього середовища. Тому для виховання маточних личинок важливо обирати найсильніші та найпродуктивніші сім’ї-виховательки. Вони, завдяки своєму молочку, позитивно впливають на розвиток майбутніх маток, покращуючи їхні якості. Актуальність теми. Забезпечення пасік якісними бджолиними матками в ранньовесняний період має велике господарське значення. Такі матки необхідні для формування нових сімей, заміни старих, дефективних або непродуктивних маток, а також для отримання запасних, якщо потрібно виправити безматочні сім’ї. Якість матки також впливає на нарощування сили сім’ї до початку основного медозбору. Сім’ї-виховательки, в яких вирощуються молоді матки, значно впливають на їх якість. Вони повинні бути здоровими, сильними, мати бджіл і розплід різного віку, а також достатні запаси корму (не менше 8-10 кг меду і 2-3 рамки перги). Найкращими виховательками є цілісні сім’ї, де всі бджоли походять від однієї матки. З літератури видно, що різні автори мають різні погляди на методи виведення маток та вплив способів формування сімей-виховательок на якість маток. Об’єкт дослідження. Бджолині сім’ї української степової породи, одноденні личинки та неплідні матки. Предмет дослідження. Дослідження можливих шляхів підвищення продуктивності сім’ї-виховательки під час розведення бджолиних маток української степової породи. Методи досліджень. У процесі виконання магістерської роботи були застосовані загальноприйняті методи зоотехнічних досліджень (вимірювання маси маток і маточників, оцінка продуктивності сімей-виховательок), фізіологічних досліджень (аналіз розвитку сімей у різні періоди сезону) та статистичних методів (обробка цифрових даних). Також проведено розрахунки економічної ефективності виведення бджолиних маток у сім’ях-виховательках, сформованих різними способами. Структура роботи. Випускна робота представлена на 78 сторінках комп’ютерного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи дослідження, результати дослідження, висновки та рекомендації для виробництва, а також список використаної літератури. Робота містить 4 ілюстрації та 10 таблиць. У списку літератури наведено 39 джерел.
Тарифне та нетарифне регулювання під час переміщення сільськогосподарської продукції через митний кордон України
(НУБіП України, 2025) Федорець, Крістіна Сергіївна; Голомша, Наталія Євгенівна
Сільське господарство відіграє стратегічно важливу роль в економіці України, забезпечуючи продовольчу безпеку країни, формуючи значну частку її експортного потенціалу та забезпечуючи зайнятість населення, особливо в сільській місцевості. В умовах глобалізації та зростаючої конкуренції на міжнародних аграрних ринках, ефективне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у цій сфері набуває особливої актуальності. Одними з ключових інструментів такого регулювання є тарифні та нетарифні методи, що безпосередньо впливають на умови переміщення сільськогосподарської продукції через митний кордон держави. Актуальність дослідження тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення сільськогосподарської продукції через митний кордон України зумовлена низкою факторів. По-перше, аграрний сектор є одним з найбільш динамічних та перспективних в українській економіці, демонструючи значне зростання експортних поставок протягом останніх років. Однак, для подальшого сталого розвитку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на світових ринках, необхідно оптимізувати механізми державного регулювання її зовнішньоекономічного обігу. По-друге, процеси європейської інтеграції України вимагають гармонізації національного законодавства у сфері зовнішньої торгівлі з нормами та стандартами Європейського Союзу. Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає поступове зниження тарифних бар'єрів та адаптацію нетарифних заходів до європейських вимог. Ефективне впровадження цих положень є критично важливим для забезпечення вільного доступу української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС та залучення інвестицій у вітчизняний аграрний сектор. По-третє, на світовому рівні спостерігається посилення протекціоністських тенденцій та використання різноманітних тарифних і нетарифних бар'єрів країнами для захисту власних виробників. В таких умовах, Україна повинна виробити збалансовану та ефективну систему регулювання, яка б забезпечувала захист внутрішнього ринку, підтримувала національних виробників та сприяла розширенню експортних можливостей. Тарифне та нетарифне регулювання є складовими механізму державного контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, зокрема - за переміщенням товарів через митний кордон країни. Вони забезпечують захист внутрішнього ринку, підтримку національного виробника та збалансованість торговельного балансу держави. Ступінь наукової розробленості проблеми свідчить про значний інтерес науковців до питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі. Дослідженням тарифного та нетарифного регулювання присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, де розглядаються теоретичні аспекти тарифного та нетарифного регулювання, аналізується їх вплив на міжнародну торгівлю та економічний розвиток окремих країн і регіонів. Проте, питання адаптації системи тарифного та нетарифного регулювання України до сучасних викликів та можливостей, зокрема в контексті євроінтеграції та динаміки світових аграрних ринків, потребують подальшого поглибленого дослідження.
Особливості формування бур’янових угрупувань та засоби захисту від них в агрофітоценозі пшениці озимої в умовах ФГ «Бутенко» Корюківського району Чернігівської області
(НУБіП України, 2025) Антоненко, Олексій Іванович; Дмитрієва, Ольга Євгенівна
Пшениця озима є однією з найважливіших зернових культур в Україні, що займає провідне місце у структурі посівних площ та валового виробництва зерна [33]. У довоєнні роки площі під озимою пшеницею стабілізувалися на рівні 6–7 млн га, а валові збори зерна сягали 24–28 млн тон. Україна традиційно входила до п’ятірки найбільших світових експортерів пшениці, забезпечуючи близько 10% глобального експорту культури [34]. Отже, продуктивність посівів озимої пшениці має важливе народногосподарське значення для продовольчої безпеки та економіки країни. Одним з головних чинників, що лімітують урожайність пшениці, є забур’яненість посівів [35]. Бур’яни конкурюють з культурними рослинами за світло, вологу і поживні речовини, що може призводити до значного зниження врожайності. У агрофітоценозі пшениці озимої, особливо після неграмотних попередників чи за відсутності належного обробітку ґрунту, формуються специфічні бур’янові угрупування. Вони включають зимуючі види, що сходять одночасно з озиминою восени і відновлюють вегетацію рано навесні, а також багаторічні коренепаросткові бур’яни та інші види. За високого рівня забур’яненості втрати врожаю зерна можуть сягати 10–20%, а на сильно засмічених полях – до 30–40% [20]. Наявність лише однієї рослини осоту рожевого (Cirsium arvense) на 1 м² здатна зменшити врожайність пшениці на 0,1 т/га, а п’яти рослин пирію повзучого – на 0,5–0,6 т/га. Тому проблема контролю бур’янів у посівах пшениці озимої є надзвичайно актуальною. Для забезпечення високої продуктивності озимої пшениці необхідно ефективно управляти формуванням бур’янового компоненту агрофітоценозу. Комплекс заходів включає правильний добір попередників, своєчасний обробіток ґрунту, дотримання сівозміни, використання стійких сортів, а головне – раціональне застосування засобів захисту рослин (гербіцидів). В сучасних умовах гербіцидний захист залишається основним методом контролю бур’янів [36], доповненим агротехнічними прийомами. Водночас важливо враховувати видовий склад бур’янової рослинності, біологічні особливості домінуючих видів та їх шкодочинність, щоб обрати оптимальні препарати і строки їх внесення. Мета дослідження: вивчити особливості формування бур’янових угрупувань у посівах пшениці озимої у фермерському господарстві “Бутенко” та обґрунтувати систему заходів захисту від бур’янів. Завдання дослідження: - Поглиблення теоретичних знань по морфології, біології культури та технологічних особливостях вирощування пшениці озимої; - Проаналізувати народногосподарське значення культури пшениці озимої та сучасний стан її вирощування в Україні. - Виявити видовий склад та біоекологічні особливості основних бур’янів, що засмічують посіви пшениці озимої в умовах господарства. - Дослідити ґрунтово-кліматичні умови господарства “Бутенко” та їх вплив на формування бур’янових угрупувань. - Оцінити агротехнічні та хімічні методи контролю бур’янів у посівах озимої пшениці (за даними літератури та практики господарства). - Узагальнити результати виробничих досліджень із застосування гербіцидів та інших засобів захисту у посівах пшениці озимої, оцінити їх ефективність.
Особливості розвитку грибних хвороб моркви
(НУБіП України, 2025) Спиридонова, Софія Владиславівна; Башта, Олена Валентинівна
Морква є однією з найважливіших овочевих культур, особливо серед коренеплодів, і має великий ареал розповсюдження. Її поживна цінність, широкий вибір сортів і гібридів, а також здатність адаптуватися до різних умов вирощування роблять її дуже популярною. Продукція моркви характеризується високою легкістю та транспортабельністю, що забезпечує її попит протягом року. У дієтичних цілях, морква займає друге місце після капусти за обсягом її споживання. Крім своїх харчових і дієтичних якостей, морква має лікувальні властивості і може служити профілактичним засобом проти багатьох захворювань [1]. Морква є однією з ключових сільськогосподарських культур овочевого класу. Вона вважається лікувальною рослиною і широко використовується в харчовій промисловості, а також може бути застосована у фармацевтиці для виготовлення ліків та як складова частина в парфумерії. Морква відзначається своїми високими смаковими якостями та багатим хімічним складом, що містить значну кількість вітамінів. Вміст поживних речовин у моркві варіюється залежно від її виду, сорту, гібриду та умов вирощування [2]. Останнім часом спостерігається тенденція до зменшення площ під посів моркви столової майже на 20% [3]. Це пов'язано з низькою врожайністю та недостатньою якістю продукції, яка не відповідає потребам внутрішнього та зовнішнього ринків. Якісні коренеплоди повинні мати високий вміст каротину, цукру, клітковини, мінеральних речовин та ефірних олій. Однак, незважаючи на свої численні переваги, морква піддається впливу різноманітних патогенів, особливо грибних хвороб, які можуть спричиняти серйозні втрати врожаю. Грибні хвороби моркви, такі як фомоз, іржа, біла гниль та інші, завдають значної шкоди як на етапах вегетації, так і при зберіганні коренеплодів. Вони можуть призводити не лише до загибелі рослин, а й до зниження якості врожаю, що в свою чергу негативно впливає на економіку агровиробництв. Згідно з даними досліджень, функціонування грибних патогенів підпорядковується комплексу факторів, зокрема кліматичним умовам, типу ґрунту, агротехнічним заходам та культурі вирощування. Актуальність. За даними на 2022 рік обсяг виробництва моркви в Україні склав 748,93 млн кг, що становить 1,78% світового виробництва, і Україна посідає 8-ме місце серед найбільших виробників моркви [4]. Площа, відведена під вирощування моркви в Україні, щорічно коливається, але в середньому становить приблизно 44,2 тисячі гектарів. Урожайність моркви столової при недотриманні технологічних норм не перевищує 16-20 тонн з гектара, тоді як у світі середні показники складають близько 29,2 тонни з гектара [5]. Таким чином, дослідження сортименту моркви столової є одним із шляхів підвищення її урожайності. А отже, актуальність даного дослідження полягає в необхідності комплексного підходу до вивчення особливостей розвитку грибних хвороб моркви та розробки ефективних заходів щодо їх обмеження. Своєчасне виявлення і адекватне реагування на симптоми захворювання можуть суттєво зменшити ризики, що пов'язані з ураженнями патогенів, а також сприяти поліпшенню врожайності та якості моркви. Метою роботи є збір та аналіз існуючих даних щодо грибних хвороб моркви, визначенні їх впливу на розвиток рослин, а також дослідження агротехнічних та фітосанітарних заходів, які можуть допомогти в обмеженні розвитку цих хвороб.
Біологічні особливості та видовий склад ентомофагів на рослинах-нектароносах
(НУБіП України, 2025) Саган, Дар’я Олегівна; Статкевич, Ольга Ігорівна
Актуальність теми. В умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва зростає потреба у вирішенні проблем екологічної стійкості та збереження навколишнього середовища. Хімічні засоби захисту рослин, хоч і ефективні, мають значні негативні наслідки для довкілля, зокрема, вони знижують популяції корисних комах і сприяють деградації ґрунтів. На цьому фоні біологічний захист стає перспективною альтернативою, що дозволяє знизити антропогенне навантаження на природу, сприяти збереженню екосистем та покращенню якості агроекосистем. Застосування рослин-нектароносів, які здатні підтримувати популяції корисних комах, є важливим елементом цього підходу. Рослини-нектароноси виконують подвійну роль у сільському господарстві: вони не лише сприяють покращенню процесів запилення, що збільшує врожайність, але й забезпечують умови для життя та розвитку ентомофагів — природних ворогів шкідників сільськогосподарських культур. Такі рослини створюють сприятливе середовище для корисних комах, що є ключовим фактором у підтримці біологічної рівноваги в агроценозах. Збереження та збільшення популяцій ентомофагів, таких як дзюрчалки, золотоочки, мухи, та інших, сприяє зменшенню залежності від хімічних пестицидів і допомагає у захисті рослин природними методами. У сучасних умовах сільське господарство України перебуває на етапі трансформації, коли екологічні технології стають все більш актуальними. Впровадження біологічного захисту з використанням нектароносних рослин дозволяє не лише зберігати біорізноманіття, але й покращувати якість продукції, роблячи її більш екологічно чистою та безпечною для споживачів. Тому дослідження та розвиток систем вирощування рослин-нектароносів та приваблюванням корисних ентомофагів є нагальною потребою для вітчизняної аграрної галузі, що робить тему цієї бакалаврської роботи особливо актуальною. Об’єктом дослідження є нектароносні рослини та ентомофаги, що приваблюються. Предметом дослідження є формування квітучого конвеєру для приваблювання корисної ентомофауни. Мета роботи є дослідження біологічних особливостей та видового складу ентомофагів на рослинах-нектароносах, а також їхнього впливу на формування корисної ентомофауни в агроекосистемах. Виходячи з даної мети, були поставлені наступні завдання: 1.Проаналізувати поширені види рослин-нектароносів на території України. 2.Охарактеризувати біологічні особливості та видовий склад ентомофагів на рослинах-нектароносах. 3.Визначити роль ентомофагів у біологічному захисті рослин. 4.Оцінити правові аспекти захисту корисної ентомофауни. Методи дослідження включають аналіз літературних джерел, польові дослідження на території експериментальних полів, а також аналіз статистичних даних про поширеність та ефективність рослин-нектароносів. Структурно робота складається з 4 розділів, кожен з яких логічно пов’язаний із метою та завданнями дослідження. У процесі викладу матеріалу використано 18 рисунків, що ілюструють основні теоретичні положення та практичні результати, а також 13 таблиць, які систематизують числові та аналітичні дані. Теоретичну базу дослідження сформовано на основі 39 джерел наукової та навчальної літератури, нормативно-правових актів та сучасних публікацій з тематики роботи.
Особливості формування бур’янових угрупувань в агрофітоценозі соняшнику
(НУБіП України, 2025) Поправка, Андрій Андрійович; Дмитрієва, Ольга Євгенівна
Дипломна робота присвячена дослідженню впливу різних методів боротьби з бур'янами на врожайність соняшнику та економічну ефективність їх застосування на підприємстві «РОДИНА-Г». У роботі розглянуто основні види бур'янів, що зустрічаються в агрофітоценозах соняшнику, та їхній негативний вплив на ріст і розвиток рослин. Окрему увагу приділено механізмам шкодочинності бур'янів, таким як конкуренція за воду, поживні речовини та світло, а також токсичний вплив деяких видів через алелопатію. Для аналізу ефективності різних методів боротьби з бур'янами було порівняно хімічні, механічні та агрохімічні методи, із застосуванням гербіцидів Сантал та Євро-Лайтнінг. Виявлено, що використання гербіцидів значно підвищує урожайність соняшнику, зокрема, при застосуванні гербіциду Євро-Лайтнінг у дозі 1,5 л/га урожайність зросла до 2,43 т/га. Визначено найбільш шкодочинні види бур'янів, серед яких виділяються амброзія полинолиста та полин звичайний, які мають високу конкурентоспроможність і значно знижують врожайність. Окрім того, оцінено економічну ефективність застосування гербіцидів порівняно з іншими методами боротьби з бур'янами. Виявлено, що використання гербіцидів є економічно вигідним, з рівнем рентабельності до 109,5% при застосуванні Євро-Лайтнінгу. З екологічної точки зору, дослідження показало, що при правильному використанні гербіцидів мінімальний вплив на навколишнє середовище, проте необхідно враховувати потенційні екологічні ризики. Робота доводить, що застосування гербіцидів в умовах підприємства «РОДИНА-Г» є ефективним засобом боротьби з бур'янами, яке не тільки підвищує урожайність, але й забезпечує економічну вигоду, при цьому мінімізуючи негативний вплив на навколишнє середовище за умови дотримання технологічних норм.

DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Відкрити

Розділи

Нові надходження