DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України

Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:

  • надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
  • створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
  • підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
  • поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
  • об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
  • надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.

Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:

Корисні посилання:

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Нові надходження

  • Item type:Документ,
    Формування комунікативних умінь студентів закладів фахової передвищої освіти
    (2025) Ковбин, Едуард Васильович; Мірошніченко, Валентина Іванівна
    Магістерська кваліфікаційна робота за темою «Формування комунікативних умінь студентів закладів фахової передвищої освіти» актуальна з точки зору особливостей розвитку сучасної системи освіти, орієнтованої на підготовку конкурентоспроможного фахівця, здатного ефективно взаємодіяти в професійному та соціальному середовищі. У контексті реформування освітнього простору України, його адаптації до європейських стандартів особливого значення набуває розвиток комунікативних умінь як складової професійної компетентності майбутніх фахівців. Формування навичок аргументовано висловлювати думки, вести діалог, співпрацювати в команді та використовувати сучасні засоби комунікації є необхідною умовою успішної професійної самореалізації випускників закладів фахової передвищої освіти. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури загальною кількістю 71 найменування; додатків. Повний обсяг роботи – 94 сторінки. Ілюстрована 3 рисунками, містить 6 таблиць. Розділ перший «Теоретичні основи формування комунікативних умінь у студентів закладів фахової передвищої освіти» досліджує теоретичні аспекти феномену комунікативних умінь як базисної складової професійної підготовки майбутніх фахівців. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «комунікативні вміння», «комунікативна компетентність» у працях вітчизняних і зарубіжних педагогів і психологів, зокрема І. Зязюна, О. Пометун, Т.Потапчук, Г. Селевка. Зазначено, що формування комунікативних умінь розглядається як цілеспрямований процес розвитку здатності особистості ефективно здійснювати міжособистісну, навчальну й професійну взаємодію. Розкрито сутність і структуру комунікативних умінь студентів закладів фахової передвищої освіти, до складу якої входять мовленнєві, соціальні, емоційно-емпатійні та рефлексивні компоненти. Акцентовано увагу на тому, що розвиток цих умінь сприяє формуванню готовності здобувачів освіти до конструктивного спілкування, професійної адаптації та співпраці у майбутній діяльності. Визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу: серед яких створення комунікативно-сприятливого освітнього середовища, інтеграція навчального і позааудиторного спілкування, використання інтерактивних методів навчання, залучення студентів до ігрових, тренінгових і дискусійних форм взаємодії. Детермінантами, що безпосередньо впливають на рівень розвитку комунікативних умінь, є індивідуальні особливості студентів, стиль педагогічного спілкування викладача, мотивація до взаємодії, а також соціально-психологічний клімат у студентському середовищі. Застосування інтерактивних технологій навчання, стимулювання мовленнєвої активності здобувачів освіти. Підкреслено, що формування комунікативних умінь є багаторівневим процесом, в якому слід враховувати різноманітні психолого-педагогічні особливості студентів закладів фахової передвищої освітий когнітивні, діяльнісні й мотиваційно-ціннісні компоненти. Розділ другий «Емпіричне дослідження розвитку й формування комунікативних умінь у студентів закладів фахової передвищої освіти» присвячений дослідженню рівня сформованості комунікативних умінь в процесі професійної підготовки. Обґрунтовано мету, завдання, етапи та методи емпіричного дослідження, яке передбачало оцінку розвитку комунікативних компетентностей у здобувачів освіти, а саме: рівня володіння базовими комунікативними навичками, такими як уміння висловлювати думку, слухати, співпрацювати, проявляти емпатію та конструктивно вирішувати конфлікти. Визначено критерії сформованості комунікативних умінь: мовленнєвий, соціально-перцептивний, інтерактивний і рефлексивний, що дозволило оцінити різні аспекти комунікативної культури здобувачів освіти. Шляхом проведення онлайн-анкетування студентів Мукачівського кооперативного фахового коледжу бізнесу різних спеціальностей (вибірка склала 41 респондент) отримано результати, які дозволили сформувати ряд висновків. Зафіксовано різнорівневий характер сформованості комунікативних умінь серед респондентів. Кожен п’ятий із опитаних продемонстрував високий рівень розвитку комунікативної компетентності, що свідчить про їхню готовність до продуктивної міжособистісної взаємодії. Водночас понад половина учасників опитування потребує подальшого вдосконалення комунікативних навичок для підвищення ефективності спілкування в навчальному та професійному середовищі. Підкреслено, що особливої уваги заслуговують респонденти з низьким рівнем сформованості комунікативних умінь, для яких доцільним є впровадження цілеспрямованих педагогічних заходів і програм розвитку комунікативної компетентності, з метою підвищення їхньої адаптивності та успішності в освітньому процесі та в майбутній професійній діяльності. На підставі аналізу емпіричних даних визначено доцільність застосування інтерактивних форм навчання, таких як: тренінги, рольові і ділові ігри, дискусії, командні проєкти, дебати, майстер-класи і психологічні практикуми. Такі підходи сприятимуть активізації комунікативного потенціалу здобувачів освіти, підвищенню їхньої впевненості у спілкуванні та формуванню стійких навичок ефективної взаємодії в освітньому та професійному середовищі. Отримані результати емпіричного дослідження стали підґрунтям для розробки рекомендацій викладачам і модернізації освітніх програм ЗФПО щодо розвитку soft skills здобувачів освіти. Цьому був присвячений третій розділ дослідження «Особливості формування комунікативних умінь у студентів закладів фахової передвищої освіти». Презентовано програму та практичні рекомендації з формування комунікативних умінь у здобувачів освіти. Підкреслено, що інтеграція критеріїв сформованості комунікативних умінь в освітній процес повинна ґрунтуватися на принципах: системності динамічності та практичної доцільності. Визначено етапи програми формування комунікативних умінь: діагностико-мотиваційний, розвивально-практичний та підсумково-рефлексивний, основні завдання та форми роботи. Представлено тематичний план проведення занять в межах реалізації програми та зафіксовано критерії оцінювання сформованості комунікативних умінь, а також очікувані результати реалізації програми. На основі отриманих емпіричних даних сформовано рекомендації щодо вдосконалення процесу формування комунікативних умінь у студентів закладів фахової передвищої освіти. Визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність цього процесу: підвищення комунікативної культури викладачів, впровадження інтерактивних і тренінгових технологій, формування партнерської моделі взаємодії в освітньому середовищі, активізація участі здобувачів освіти у різних видах діяльності. Наголошено на важливості формування у них мотивації до саморозвитку, розвитку емпатії, рефлексії та культури спілкування. Вивчення стану розробленості проблеми формування комунікативних умінь здобувачів фахової передвищої освіти дозволило зробити такі висновки. Здійснений аналіз терміну «комунікативні уміння» на базі наукових праць вітчизняних фахівців, зафіксовано, що найчастіше він трактується як інтегрований комплекс інтелектуально-мовленнєвих і соціально-психологічних здібностей особистості, які забезпечують її ефективну міжособистісну та професійну взаємодію. До структури цих умінь належать здатність слухати і розуміти співрозмовника, логічно й виразно формулювати думки, адаптувати мовлення до конкретної ситуації спілкування, проявляти емпатію, долати комунікативні бар’єри та запобігати конфліктам. Теоретичний аналіз дозволив виявити, що у педагогічній науці процес формування комунікативних умінь розглядається крізь призму особистісно орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та аксіологічного підходів, які забезпечують його цілісність і системність. Визначено психолого-педагогічні особливості студентів закладів фахової передвищої освіти, що суттєво впливають на розвиток їхніх комунікативних умінь. До таких належать: період становлення особистісної ідентичності, емоційна вразливість, потреба у визнанні, підвищена соціальна активність, а також нерівномірність розвитку соціальних і професійних компетентностей. Ці фактори зумовлюють потребу у цілеспрямованому педагогічному впливі на процес формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Обґрунтовано, що результативність формування комунікативних умінь студентів визначається низкою педагогічних умов, зокрема: створенням комунікативно сприятливого освітнього середовища; поєднанням навчального й позааудиторного спілкування; застосуванням інтерактивних методів і технологій; залученням студентів до тренінгових, ігрових, дискусійних форм взаємодії. Ключовими детермінантами розвитку комунікативних умінь є індивідуальні особливості здобувачів освіти, стиль педагогічного спілкування викладача, рівень мотивації до взаємодії та соціально-психологічний клімат у студентському колективі. Встановлено три основні рівні сформованості комунікативних умінь: мотиваційно-ціннісний, когнітивний і діяльнісний. Перший характеризує внутрішню готовність та позитивне ставлення студента до професійної комунікації, другий – ступінь засвоєння теоретичних знань із комунікативної сфери, а третій – практичне вміння застосовувати ці знання у процесі взаємодії, обирати ефективні стратегії поведінки та конструктивно вирішувати комунікативні завдання. Емпіричне дослідження, реалізоване за допомогою авторської анкети дало змогу оцінити рівень сформованості комунікативних умінь студентів ЗФПО, яке підтвердило, що їх формування є складним, але керованим і прогнозованим процесом, реалізація якого можливо шляхом впровадження науково обґрунтованої педагогічної стратегії, яка враховує індивідуально-вікові особливості здобувачів освіти, специфіку професійної підготовки та потреби сучасного освітнього середовища. На основі цих даних розроблено програму формування комунікативних умінь, що базується на принципах науковості, інтерактивності, доступності, поступовості та цілісності. Вона передбачає поєднання теоретичного засвоєння основ комунікації з практичними заняттями, спрямованими на розвиток навичок ефективної взаємодії, активного слухання, конструктивного діалогу, подолання конфліктів і формування навичок зворотного зв’язку. На основі узагальнення результатів розроблено практичні рекомендації для вдосконалення процесу формування комунікативних умінь студентів закладів фахової передвищої освіти. Серед них – оновлення освітніх програм, відповідно до сучасних вимог професійної комунікації, підвищення рівня комунікативної культури викладачів, впровадження тренінгових технологій, розвиток партнерських взаємин у навчальному процесі та активне залучення учасників освітнього процесу до різної діяльності (волонтерство, дебати, конференції, студентське самоврядування). Отже, реалізація поставлених завдань дослідження забезпечила підтвердження висунутої гіпотези. Застосування практичних рекомендацій, розроблених на основі результатів емпіричного дослідження, дозволить не лише оптимізувати якість освітнього процесу , а й сформувати сприятлив е середовища для здобувачів освіти , забезпечити вдосконаленн я викладацької діяльності та зростанн я загальної комунікативної культури в умовах сучасної освіти.
  • Item type:Документ,
    Формування національних цінностей студентів університетів наук про життя
    (2025) Ковальчук, Вікторія Олександрівна; Саф’ян, Карина Юріївна
    Магістерська робота на тему: «Формування національних цінностей студентів університетів наук про життя». Обсяг і структура магістерської роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку джерел інформації (55 одиниць, у тому числі іноземною мовою) та додатків (4). Загальний обсяг дорівнює 78 сторінок, містить 8 таблиць, 7 рисунків, у тому числі діаграм. Магістерська робота на тему «Формування національних цінностей студентів університетів наук про життя» присвячена аналізу теоретичних засад, сучасного стану та особливостей педагогічного впливу на процес формування національних цінностей у студентської молоді, що навчається у закладах вищої освіти природничого спрямування. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити процес формування національних цінностей студентів університетів наук про життя, а також розробити методичні рекомендації щодо його удосконалення. У першому розділі проаналізовано формування національних цінностей як педагогічну проблему сучасності, висвітлено наукові підходи до її вивчення та уточнено зміст і структуру поняття «національні цінності». Другий розділ присвячено розгляду педагогічних умов, що сприяють формуванню національних цінностей у студентів університетів наук про життя, а також визначенню ефективних форм, методів і засобів реалізації цього процесу в освітньому середовищі. У третьому розділі подано результати емпіричного дослідження рівня сформованості національних цінностей за когнітивним, соціально-екологічним і діяльнісним компонентами. На основі отриманих даних розроблено методичні рекомендації для викладачів, кураторів академічних груп та організаторів виховної роботи.
  • Item type:Документ,
    Формування якостей ціннісного лідерства студентів педагогічних спеціальностей
    (2025) Гуменю, Діана Олексіївна; Сопівник, Руслан Васильович
    Магістерська кваліфікаційна робота виконана українською мовою на тему «Формування якостей ціннісного лідерства студентів педагогічних спеціальностей». Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Структура включає: вступ (обґрунтування актуальності, мети, завдань, об’єкта, предмета, методів, наукової новизни та практичного значення); розділ 1 (теоретико-методологічні засади); розділ 2 (експериментальне дослідження); розділ 3 (практичні рекомендації та апробація). Список використаних джерел містить 79 найменувань (з них 68 вітчизняних та 11 зарубіжних). Додатки – 8 (А – К), що включають методики діагностики (тести, опитувальники). Робота ілюстрована 6 таблицями (наприклад, типи лідерства, відмінності між лідером і менеджером), 9 рисунками (діаграмами) (моделі лідерства). Обсяг магістерської роботи – 120 сторінок (без додатків). Стислий виклад основного змісту. У вступі обґрунтовано актуальність теми в контексті реформ освіти в Україні, інтеграції до європейського простору та необхідності розвитку лідерських компетенцій у майбутніх педагогів. Визначено стан наукової розробки проблеми (теорії З. Фройда, М. Вебера, Д. Големана, В. Татенка, О. Нестулі). Поставлено мету: розробити модель формування якостей ціннісного лідерства. Завдання: аналіз теорій лідерства, визначення ролі ціннісного лідерства, створення моделі, експериментальна перевірка, рекомендації. Об’єкт – професійна підготовка студентів педагогічних спеціальностей; предмет – умови формування ціннісного лідерства. Методи: теоретичні (аналіз літератури), емпіричні (тестування, експеримент), математичні (статистика). Наукова новизна – інтегральна модель з компонентами (мотиваційний, емоційно-вольовий, особистісний, цільовий). Практичне значення – впровадження в освітні програми. У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки» проаналізовано сучасні підходи до лідерства. У підрозділі 1.1 розглянуто еволюцію поняття лідерства (від теорії рис М. Вебера до трансформаційного та емоційного лідерства Д. Големана), визначення лідера як особи з харизмою, комунікативними навичками, здатністю мотивувати. Обговорено теорії (психоаналітична, біхевіористична, мотиваційна), стилі (авторитарний, демократичний, трансформаційний) та відмінності між лідером і менеджером (таблиці 1.1, 1.2). У підрозділі 1.2 висвітлено значення ціннісного лідерства для студентів: як фундамент етичних норм, моральних цінностей, емпатії, розвитку критичного мислення та толерантності. Акцент на ролі педагогів у формуванні лідерських якостей через самоврядування, тренінги, емоційний інтелект. Визначено компоненти: мотиваційний (прагнення до досягнень), емоційно-вольовий (стресостійкість), особистісний (вплив на інших), цільовий (рішення в нестандартних ситуаціях). У розділі 2 «Експериментальне дослідження формування якостей ціннісного лідерства у студентів педагогічних спеціальностей» представлено модель формування лідерських якостей. Модель включає блоки: діагностичний (оцінка рівня лідерства за методиками Т. Дубовицької, А. Лазукіна, М. Рокича, Н. Холла, В. Бойка, В. Синявського, Б. Федоришина, Є. Жарикова, Є. Крушельницького, А. Карпова – додатки А – К), формуючий (тренінги, студентське самоврядування, практичні завдання для розвитку емпатії, комунікації, рефлексії) та контрольний (повторна діагностика). Експеримент проведено на базі НУБіП України з 34 студентами (контрольна та експериментальна групи). Результати: підвищення рівня самоактуалізації на 25%, емоційного інтелекту на 30%, емпатії на 20% (статистичні дані, таблиці). Виявлено кореляцію між ціннісними орієнтаціями та лідерськими здібностями. У розділі 3 «Практичні рекомендації щодо впровадження моделі формування ціннісного лідерства в освітній процес» запропоновано методики інтеграції моделі в програми педагогічних спеціальностей: тренінгові програми, рольові ігри, проекти студентського самоврядування. Розроблено рекомендації для викладачів (стимулювання самовираження, розвиток комунікації, підтримка цінностей). Апробація: на конференціях, публікаціях. Обґрунтовано ефективність моделі для підвищення якості підготовки педагогів. Висновки. Формування якостей ціннісного лідерства у студентів педагогічних спеціальностей є ключовим для сучасної освіти, сприяє розвитку етичних лідерів, здатних мотивувати та трансформувати колектив. Розроблена модель інтегрує теоретичні підходи з практичними методами, забезпечуючи зростання мотиваційного, емоційно-вольового, особистісного та цільового компонентів. Експеримент підтвердив ефективність: підвищення лідерських компетенцій на 25 – 30%. Рекомендації сприяють впровадженню в вищі заклади освіти, формуючи толерантну культуру та інноваційний розвиток. Перспективи: розширення на інші спеціальності.
  • Item type:Документ,
    Формування громадянської відповідальності студентів університетів наук про життя
    (2025) Грищенко, Микола Васильович; Чередник, Лідія Миколаївна
    Магістерська робота на тему: «Формування громадянської відповідальності студентівуніверситетів наук про життя». Обсяг і структура магістерської роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, переліку джерел інформації (63 одиниці, у тому числі іноземною мовою). Загальний обсяг дорівнює 72 сторінки, містить 16 таблиць, 9 рисунків. У першому розділі дослідження визначено, що проблема формування громадянської відповідальності студентів є однією з ключових у сучасній педагогічній науці. Її актуальність зумовлена суспільними трансформаціями, євроінтеграційними процесами та переорієнтацією освіти на компетентнісний і ціннісно-гуманістичний підходи. Проаналізовано сутність поняття «громадянська відповідальність», яке трактується як комплексна особистісна характеристика, що поєднує правову обізнаність, моральну зрілість, соціальну активність і розуміння власної ролі у суспільному житті. Визначено структурні складники цього феномену – когнітивний, емоційно-ціннісний і діяльнісно-поведінковий, взаємодія яких забезпечує цілісне формування громадянської позиції особистості. У другому розділі розкрито практичні аспекти організації процесу виховання громадянської відповідальності студентів. Обґрунтовано педагогічні умови, що підвищують ефективність цього процесу: формування демократичного освітнього середовища, залучення студентів до соціально значущої діяльності, налагодження партнерських взаємин між викладачами й здобувачами освіти. Окреслено результативні форми та методи роботи – волонтерство, студентське самоврядування, участь у суспільних і культурних проєктах, проведення дебатів, дискусій, тренінгів та рольових ігор, які сприяють засвоєнню громадянських цінностей через практичну діяльність. Окремо підкреслено значення цифрових технологій і медіаосвіти як засобів розвитку громадянської активності в реальному та віртуальному середовищі. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження рівнів сформованості громадянської відповідальності студентів магістерських програм Національного університету біоресурсів і природокористування України. Використання методів анкетування, тестування, самооцінювання та педагогічного спостереження дало змогу визначити реальний рівень громадянської свідомості, соціальної активності та поведінкових орієнтацій майбутніх фахівців. Отримані дані свідчать, що більшість студентів перебувають на середньому рівні сформованості громадянської відповідальності, що засвідчує наявність базових знань і позитивних установок, але вказує на необхідність розширення досвіду практичної участі у громадському житті. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи виховання громадянської відповідальності студентської молоді, а саме: – інтеграція громадянсько-виховного змісту в освітні програми; – активне впровадження проєктних і волонтерських технологій; – розвиток студентського самоврядування як простору соціального досвіду; – формування позитивного морально-психологічного клімату у закладі освіти; – підвищення професійної компетентності викладачів у сфері громадянського виховання; – розширення співпраці університетів із громадськими організаціями та місцевими громадами.
  • Item type:Документ,
    Розробка та організація маркетингової стратегії підприємства АПК (на прикладі ПрАТ «МХП»)
    (НУБіП України, 2025) Цюкало, Богдан Миколайович; Луцій, Олександр Павлович
    Структура дипломної роботи магістра включає: титульну сторінку, зміст, вступ, три розділи та список використаних джерел. У роботі міститься 33 ілюстративні матеріали (11 таблиць, та 21 рисунок). У списку використаних джерел 32 назви. Загальний обсяг роботи 82 сторінки. Актуальність теми роботи полягає у необхідності розробки і організації маркетингової стратегії підприємства АПК. Мета дослідження полягає у розробці ефективної маркетингової стратегії для підприємства агропромислового комплексу з урахуванням сучасних умов господарювання. Об’єктом дослідження є маркетингова діяльність підприємств агропромислового комплексу, зокрема процеси управління маркетингом, що забезпечують ефективність їх господарської діяльності в умовах ринкової конкуренції. Предметом дослідження є процес розробки, адаптації та впровадження маркетингової стратегії на підприємствах АПК, спрямованої на підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечення стабільного розвитку. Основні завдання роботи: дослідити теоретичні аспекти маркетингової стратегії підприємства АПК, провести аналіз маркетингової стратегії підприємства ПрАТ «МХП», розробити маркетингову стратегію підприємства ПрАТ «МХП». Наукова новизна дослідження: полягає в уточненні теоретико-методичних засад формування маркетингових стратегій у агропромисловому комплексі та в поглибленні класифікації стратегічних підходів для підприємств АПК. Практична значущість полягає у розробці практичних рекомендацій щодо вибору, планування та впровадження маркетингової стратегії для підприємств агропромислового комплексу. У першому розділі розглянуто теоретичні засади маркетингових стратегій у АПК: визначено сутність маркетингової стратегії, розкрито її роль у діяльності агропромислових підприємств, проведено класифікацію стратегічних підходів. У другому розділі проаналізовано маркетингову діяльність ПрАТ «МХП»: наведено характеристику підприємства, досліджено особливості функціонування його маркетингової системи, оцінено ефективність поточної стратегії та здійснено аналіз ринкового середовища. У третьому розділі запропоновано комплексну маркетингову стратегію розвитку ПрАТ «МХП»: обґрунтовано вибір оптимальної стратегічної моделі, сформовано маркетинговий план, розроблено механізм реалізації запланованих заходів.
  • Item type:Документ,
    Маркетинговий підхід до управління іміджем організації (на прикладі ПрАТ «Чумак»)
    (НУБіП України, 2025) Педченко, Артем Миколайович; Луцій, Олександр Павлович
    Структура дипломної роботи магістра включає: титульну сторінку, зміст, вступ, три розділи та список використаних джерел. У роботі міститься 35 ілюстративних матеріалів (13 таблиць, та 22 рисунки). У списку використаних джерел 43 назв. Загальний обсяг роботи 78 сторінок. Актуальність теми роботи полягає у необхідності визначення маркетингового підходу до управління іміджем організації. Мета дослідження полягає у дослідженні теоретичних засад і практичних аспектів маркетингового підходу до управління іміджем організації (на прикладі ПрАТ «Чумак»)». Об’єктом дослідження є процес управління іміджем організації в умовах ринкової економіки. Предметом дослідження є маркетингові підходи, інструменти та стратегії формування позитивного іміджу організації. Основні завдання роботи: дослідити теоретичні основи управління іміджем організації, провести аналіз формування і управління іміджем організації ПрАТ «Чумак», розробити стратегії управління іміджем ПрАТ «Чумак». Наукова новизна дослідження:полягає у поглибленні теоретичних підходів до трактування поняття іміджу організації та в уточненні його структурних елементів у контексті сучасних ринкових умов. Практична значущість дослідження виражається у можливості безпосереднього впровадження сформованих маркетингових стратегій, інструментів і рекомендацій у діяльність підприємств для підвищення впізнаваності бренду, та покращення конкурентних позицій на ринку. У першому розділі розглянуто теоретичні засади управління іміджем організації: уточнено поняття іміджу та визначено його роль у ринковому середовищі; проаналізовано основні структурні компоненти іміджу; окреслено маркетинговий підхід до його формування. У другому розділі наведено комплексний аналіз формування та управління іміджем ПрАТ «Чумак». Подано загальну характеристику підприємства, досліджено особливості сприйняття іміджу бренду серед споживачів, проаналізовано чинні маркетингові заходи, спрямовані на підтримку іміджевої політики, та визначено їхню результативність. У третьому розділі розроблено стратегію управління іміджем ПрАТ «Чумак» на основі проведених досліджень. Запропоновано алгоритм формування іміджевої маркетингової стратегії, обґрунтовано доцільність упровадження конкретних маркетингових заходів та подано оцінку їхньої ефективності.
  • Item type:Документ,
    Аналіз напружено-деформованого стану захисної споруди стіни із буронабивних паль
    (НУБіП України, 2025-02-20) Бакулін, Євгеній Анатолійович; Булатецький, А. В.
    Теза доповіді учасника ХІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Крамаровські читання» з нагоди 118-ї річниці від дня народження доктора технічних наук, професора, віцепрезидента УАСГН Крамарова Володимира Савовича (1906-1987) (м. Київ 20-21 лют. 2025 р.)
  • Item type:Документ,
    Формування національної ідентичності здобувачів вищої педагогічної освіти
    (2025) Гречка, Віталій Андрійович; Смоляк, Павло Орестович
    Магістерська робота: 69 с., 5 таблиць, 3 рисунків, використаних джерел – 65 найменування. Основний текст роботи викладено на 55 сторінках. Об’єкт дослідження – процес формування національної ідентичності особистості у системі вищої педагогічної освіти. Предмет дослідження – педагогічні умови, методи та технології формування національної ідентичності здобувачів вищої педагогічної освіти. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування національної ідентичності у майбутніх педагогів. У першому розділі розкрито теоретико-методологічні засади формування національної ідентичності особистості. Здійснено аналіз сутності феномену ідентичності в соціально-філософському, психологічному та педагогічному вимірах, визначено структурні компоненти когнітивний, емоційно-ціннісний і діяльнісний. Показано, що національна ідентичність є результатом взаємодії культурно-історичних традицій, суспільних цінностей і виховних впливів освітнього середовища. Розглянуто зарубіжний досвід формування ідентичності у системах освіти США, Польщі, Канади, Фінляндії, де акцент робиться на поєднанні патріотизму з міжкультурною відкритістю та громадянською відповідальністю. У другому розділі проведено аналіз нормативно-правових документів, що регламентують виховання національної ідентичності в Україні, зокрема Конституції України, Законів «Про освіту» і «Про вищу освіту», Концепції національно-патріотичного виховання. На основі діагностичного дослідження визначено реальний стан сформованості національної самосвідомості у студентів педагогічних спеціальностей. Результати засвідчили, що більшість студентів мають середній рівень ідентичності: володіють базовими знаннями про історію та культуру України, позитивно ставляться до національних цінностей, але демонструють недостатню активність у громадянській сфері. Виявлено чинники, які найбільш впливають на формування ідентичності освітнє середовище, особистість викладача, родинне виховання, інформаційний простір, соціально-культурні події. У третьому розділі розроблено й апробовано педагогічну модель формування національної ідентичності у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів. Модель базується на принципах людиноцентризму, культурологічності, аксіологічності та діяльнісного підходу. У її структурі визначено цільовий, змістовий і результативний компоненти, а також три етапи реалізації: орієнтаційно-мотиваційний, змістово-ціннісний і діяльнісно-творчий. У висновках узагальнено результати дослідження, визначено теоретичну й практичну значущість проблеми формування національної ідентичності, сформульовано рекомендації для освітньої програми, спрямовані на підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх педагогів.
  • Item type:Документ,
    Автотракторні генератори: принцип роботи, види та особливості використання
    (НУБіП України, 2025-02-20) Автухов, Костянтин Андрійович; Можейко, Віталій Сергійович
    Теза доповіді учасника ХІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Крамаровські читання» з нагоди 118-ї річниці від дня народження доктора технічних наук, професора, віцепрезидента УАСГН Крамарова Володимира Савовича (1906-1987) (м. Київ 20-21 лют. 2025 р.)
  • Item type:Документ,
    Особливості виготовлення двошарових формуючих інструментів з підвищеним рівнем механічних характеристик опорних шийок
    (НУБіП України, 2025-02-20) Автухов, Костянтин Андрійович; Ковалевський, Євген Володимирович
    Теза доповіді учасника ХІІ Міжнародної науково-технічної конференції «Крамаровські читання» з нагоди 118-ї річниці від дня народження доктора технічних наук, професора, віцепрезидента УАСГН Крамарова Володимира Савовича (1906-1987) (м. Київ 20-21 лют. 2025 р.)