<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України

Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:

  • надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
  • створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
  • підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
  • поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
  • об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
  • надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.

Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:

Корисні посилання:

Discover

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Нові надходження

  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Програмне забезпечення системи моніторингу екологічних показників
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Лагода, Л. О.
    ;
    Британ, Андрій Васильович
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Next.js проти Angular: практичне порівняння на основі розробки веб-додатків
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Кириченко, Віктор Вікторович
    ;
    Жученко, Т. В.
    ;
    Кириченко, Віктор Вікторович
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Концепція інформаційної системи соціальної мережі з візуалізацією сімейних зв’язків
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Кикоть, Ю. О.
    ;
    Корольчук, Валентина Ігорівна
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Програмне забезпечення для 3D малювання у віртуальній реальності
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Кузьменко, Я. О.
    ;
    Баранова, Тетяна Альфредівна
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Програмне забезпечення для інформаційної системи з продажу текстильних виробів
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Ковальчук, Р. О.
    ;
    Кириченко, Віктор Вікторович
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка системи прийняття рішень оцінки деградованих грунтів внаслідок військових дій – структура
    (НУБІП України, 2025-04-24)
    Коваль, Олексій Олександрович
    ;
    Болбот, Ігор Михайлович
    Теза доповіді з Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і аспірантів «Теоретичні та прикладні аспекти розробки комп’ютерних систем ‘2025» (м. Київ, 24 квітня 2025 року)
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Біологічні особливості твердокрилих фітофагів колосу пшениці озимої
    (НУБіП України, 2026)
    Коломієць, Роман Миколайович
    ;
    Сикало, Оксана Олексіївна
    Робота виконана на 48 сторінках друкованого тексту. Містить три розділи, 7 таблиць, 5 кольорових рисунків, використано 21 джерело літератури. Мета досліджень: встановити біологічні особливості твердокрилих фітофагів колосу пшениці озимої. Об’єкт досліджень: твердокрилі фітофаги колосу пшениці озимої. Предмет досліджень: біологічні особливості хлібних жуків пшениці озимої. Методи досліджень: польові, маршрутні, візуальні та аналітичні спостереження, облік чисельності шкідника, оцінка пошкодження рослин та визначення ефективності захисних заходів. На теренах України зерновим колосовим культурам шкодить понад 300 видів фітофагів, серед яких істотне значення мають близько 140 видів. Встановлено, що ентомокомплекс пшениці озимої в умовах регіону досліджень налічує 55 видів шкідливих комах. Найбільшим видовим різноманіттям характеризується ряд жуки, або твердокрилі (Cоleoptera) (14 видів), що становить 25 % від загальної кількості виявлених фітофагів. Хлібні жуки (зокрема жук кузька, хрестоносець та красун) є найбільш шкідливими у період від початку формування до повного достигання зерна. Основна шкода в цей час завдається імаго (дорослими жуками), які заселяють посіви та зосереджуються на колоссі. Встановлено негативний вплив пошкодження шкідниками колосу на біологічні показники насіння пшениці озимої.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Особливості розвитку домінантних видів фітофагів з ряду Coleoptera на посівах ячменю озимого
    (НУБіП України, 2026)
    Карелов, Олександр Іванович
    ;
    Кава, Людмила Павлівна
    Робота виконана на 55 сторінках, мiстить 3 роздiли, 16 рисунків, 2 таблиці, та 33 використаних джерела. Метою роботи було: – вивчити видовий склад фітофагів з ряду Coleotera на ячмені озимому; – провести обстеження посівів ячменю на пошкодження видами фітофагів з ряду Coleoptera; – визначити заселеність посівів ячменю шкідниками протягом вегетаційного періоду 2025 року; – простежити фенологію домінантних видів в умовах господарства; Об’єкт дослідження: фітофаги з ряду Coleotera, ячмінь озимий. Предмет дослідження: фенологія розвитку домінантних видів фітофагів з ряду Coleotera на ячмені озимому. Методи дослідження: польові, експериментальні, статистичні. Результати та їх новизна: У роботі наведено дані проведених спостережень за особливостями розвитку домінантних видів фітофагів ячменю у 2025 році. Встановлено, що в умовах господарства у рік досліджень на ячмені мешкало 11 видів фітофагів з ряду твердокрилі, які відносяться до 5 родин. Найбільш чисельною була родина Scarabaeidae – частка її в структурі ентомокомплексу комах з ряду Coleoptera на ячмені озимому у 2025 році в умовах господарства становила 45,4%, родини Elateridae та Chrysomelidae налічували по 2 види і їх частка була 18,2%. Найменш чисельними були родини Carabidae та Tenebrionidae – 9,1%, до складу яких входило всього по 1 виду. Домінантними видами були жуки з роду Anisoplia, максимальна чисельність яких сягала 5,6 екз/м2 . Частка жука-красуна (Аnisoplia segetum Herbst.) становила 36,5%, а жука Кузьки (Anisoplia austriaca Hrbst.) – 63,5%. У 2025 році в умовах Київської області у жука Кузьки зимували личинки L3 віку в ґрунті.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Сезонний розвиток яблуневого плодового пильщика (Hoplocampa testudinea) на яблуні
    (НУБіП України, 2026)
    Капштан, Денис Павлович
    ;
    Бондарева, Леся Михайлівна
    Робота виконана на 55 сторінках, складається з трьох розділів, містить висновки, 6 таблиць і 6 рисунків. Список використаних джерел налічує 57 найменувань. Дипломна робота присвячена дослідженню особливостей розвитку яблуневого плодового пильщика (Hoplocampa testudinea) на яблуні. У роботі проаналізовано наукову літературу щодо біології, поширення та шкідливості цього фітофага, а також його ролі у формуванні врожаю на яблуневих насадженнях. Визначено основні біоекологічні особливості розвитку шкідника, а саме його фенологію, тривалість стадій розвитку, здатність впадати у тривалу діапаузу та залежність життєвого циклу від температури та вологості ґрунту. Проаналізовано вплив абіотичних та біотичних факторів на чисельність популяції яблуневого пильщика. Вивчався рівень зараження різних сортів яблунь цим шкідником залежно від щільності насаджень та періодів цвітіння. Встановлено, що найсерйозніші пошкодження спостерігаються на етапі формування плодів, коли несправжні гусениці активно живляться плодами, що може призвести до суттєвих втрат врожаю. Особливу увагу приділено ролі ентомофагів у регулюванні популяції пильщика та можливостям зменшення навантаження пестицидів шляхом застосування інтегрованого захисту рослин. Було обґрунтовано необхідність застосування системи моніторингу та оптимізації заходів захисту відповідно до економічного порогу шкідливості. На основі результатів досліджень можна вдосконалити систему захисту яблуневих садів, підвищити врожайність і якість плодів, а також зменшити негативний вплив на довкілля.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Моніторинг кореневих гнилей сої
    (НУБіП України, 2026)
    Кантур, Максим Юрійович
    ;
    Гентош, Дмитро Тарасович
    Текст: сторінок – 53, таблиць – 8, рисунків – 1, використано джерел – 43. Об’єкт дослідження: соя. Предмет дослідження: кореневі гнилі. Коротко результати: У 2025 році мною було проведено моніторинг хвороби сої – кореневі гнилі , були проведені дослідження з ефективності обприскування фунгіцидами, ефективність протруювання насіння а також було проведено моніторинг розвитку кореневих гнилей та проведена візуальна діагностика хвороби. Таким чином було встановлено, що перші ознаки кореневих гнилей з’явились на сої на самих ранніх етапах у фазі сходів та утворення сім’ядоль. Хвороба уражує рослину протягом усього вегетаційного періоду аж до фази дозрівання бобів. Мною проводились дослідження ефективності фунгіцидів Максим XL, Еталонний контактно-системний препарат. Діючі речовини: флудіоксоніл та металаксил-М. Надійно контролює пітіозні, фузаріозні та ризоктоніозні кореневі гнилі. Стандак Топ Комбінований препарат із росторегулюючою дією піраклостробін, тіофанат-метил, фіпроніл. Захищає від комплексу гнилей, стимулює розвиток кореневої системи. Відмічено позитивний вплив досліджуваних протруйників на посівні якості насіння сої сорту Аннушка відносно контролю і рівень адаптивності проростків у польових умовах. Виявлено значну поширеність на дослідних ділянках рослин з ознаками кореневої гнилі Fusarium spp. Відзначено високий протигрибковий ефект препарату Максим XL проти фузаріозної кореневої гнилі сої.