Перегляд за Автор "Борисевич, Б.В."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Деякі характеристики живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки
(НУБіП України, 2019) Борисевич, Б.В.; Лісова, В.В.; Поладова, О.Т.
Представлені результати аналізу деяких характеристик живого організму та мертвого тіла з точки зору термодинаміки. Відомо, що від народження живого організму ентропія живого тіла наростає й на момент смерті досягає свого максимуму. Після смерті залишається мертве (фізичне) тіло, яке також характеризується своєю ентропією. Виходячи з цього, загальну ентропію будь-якого живого організму можна представити як суму ентропій живого тіла та фізичного тіла. Оскільки живому тілу притаманні всі ознаки життя, ентропію живого тіла можна назвати ентропією життєвої сутності. Отже, ентропію живого організму можна представити як суму ентропій життєвої сутності та фізичного тіла. Живий організм являє собою термодинамічну систему, побудовану з двох підсистем – життєвої сутності (ЖС) та фізичного тіла (ФТ). Водночас ФТ після смерті живого організму може існувати самостійно без ЖС. Отже, живий організм із точки зору термодинаміки має дві окремі складові частини – життєву сутність організму та фізичне тіло. Оскільки ентропія характеризує внутрішню енергію системи і з урахуванням того, що принаймні одна зі складових системи ЖС–ФТ може існувати самостійно, то, відповідно до законів термодинаміки, ЖС та ФТ можна також розглядати як окремі термодинамічні системи, кожна з яких може існувати самостійно. Як і будь-яке фізичне тіло, мертве тіло характеризується певною внутрішньою енергію. Після смерті мертве тіло людини й теплокровних тварин охолоджується до температури оточуючого середовища. Отже, загальну енергію мертвого тіла можна представити як суму зв’язаної енергії мертвого тіла, яка залишається в цьому тілі та енергії мертвого тіла, яка віддається в зовнішнє середовище в вигляді тепла.
Мікроскопічні зміни в нирках котів за підгострої форми іінфекційного перитоніту
(ВЦ НУБіП України, 2019) Борисевич, Б.В.; Лісова, В.В.; Криштоп, М.С.
Представлені результати вивчення мікроскопічних змін у нирках котів, що загинули від підгострої форми інфекційного перитоніту. За проведення патологоанатомічного розтину в 19 котів нами була встановлена змішана форма інфекційного перитоніту (73,1 % випадків), а в 7 котів – суха форма хвороби (26,9 % випадків). Під час проведення гістологічних досліджень нирок нами було встановлено, що мікроскопічні зміни в них в усіх котів як за сухої, так і за змішаної форми інфекційного перитоніту були подібними, проте вони залежали від тривалості прижиттєвого перебігу хвороби. За підгострої форми інфекційного перитоніту в ниркових тільцях спочатку відбувається некроз і руйнування подоцитів та частини капілярів клубочка, потім – атрофія і некроз ниркових тілець. У канальцях реєструють зернисту й гідропічну дистрофії клітин епітелію та руйнування частини дистрофічно змінених клітин. Строма між канальцями набрякла, особливо навколо артерій. В частині випадків також реєструється виразний набряк адвентиції цих кровоносних судин. У венах виявлялась зерниста й гідропічна дистрофія клітин їх медії та андвентиції, а в поодиноких венах – руйнування й некроз клітин усіх шарів їх стінки. В частині вен утворювались змішані, зазвичай обтураційні тромби. Поблизу таких кровоносних судин нерідко локалізувались вогнища лімфоїдоцитарної інфільтрації строми та спостерігався некроз капілярних сплетінь ниркових тілець. Надалі в стромі кіркової речовини між нирковими тільцями та звивистими канальцями починала розростатись волокниста сполучна тканина. У цей період реєструвалась повна чи майже повна дезорганізація звивистих канальців, між клітинами яких виявлялись поодинокі макрофаги
Мікроскопічні зміни в печінці й нирках котів за інфекційного перитоніту
(ВЦ НУБіП України, 2018) Борисевич, Б.В.; Криштоп, М.С.; Двойнос, Д.Я.; П’ятецька, О.В.
Проведено гістологічні дослідження печінки та нирок трупів 8 котів, які загинули (n = 6) або були піддані евтаназії (n = 2) з підозрою на інфекційний перитоніт згідно даних клінічного огляду, результатів УЗД, ПЛР і лабораторних досліджень крові. Діагноз було підтверджено за патологоанатомічного розтину, за якого відмічали жовтяничність шкіри, підшкірної клітковини, видимих слизових оболонок, склери очей, реберної та легеневої плеври, а також серозно- гнійні риніт і кон’юнктивіт. Всі поверхневі лімфатичні вузли були збільшені, жовтуватого кольору. В черевній порожнині знаходилось біля 500 мл прозорої, густої, яскраво жовтого кольору рідини. Поверхня печінки була вкрита фібрином, під яким орган був усіяний дрібними вузликами білувато-сірого кольору. На поверхні нирок спостерігали поодинокі вузликові ураження, ідентичні таким на капсулі печінки. За гістологічного дослідження печінки встановлено мікроскопічні ознаки гепатиту, холестазу, а також дистрофічні зміни й вогнища некрозу гепатоцитів. У нирках виявлено проліферативний гломерулонефрит з парціальним некрозом частини ниркових тілець, а також руйнування поодиноких ниркових тілець. Епітелій канальців нирок перебував у стані зернистої чи гідропічної дистрофій. Місцями реєструвались осередки некрозу цього епітелію. У сполучнотканинній стромі виявляли вогнищеву інфільтрацію лімфоцитами, моноцитами і окремими макрофагами. У просвіті судин як мікроциркуляторного русла, так і більшого калібра реєструвались пристінкові та обтураційні, переважно змішані, тромби. Встановлені мікроскопічні зміни дають можливість стверджувати, що інфекційний перитоніт у котів призводить до розвитку гепато-ренального синдрому.
Патологоанатомічні зміни в органах курей-несучок за хронічного отруєння моспіланом рп та актарою 25 WG
(ВЦ НУБіП України, 2018) Базака, Г.Я.; Борисевич, Б.В.; Духницький, В.Б.
У статті представлені результати патолого- анатомічних змін в органах курей-несучок за хронічного експериментального отруєння неонікотиноїдами – Актарою 25 WG та Моспіланом РП. Встановлено, що згодовування курям-несучкам корму, який містить Актару 25 WG у різних дозах упродовж 30 діб, призводить до збільшення коефіцієнту маси селезінки, зниження коефіцієнтів маси серця й печінки. Згодовування курям-несучкам корму, який містить Моспілан РП у різних дозах, упродовж 30 діб призводить до зниження коефіцієнтів маси серця, печінки, легенів, залозистої та м’язової частини шлунку. Мікроскопічно за дії Моспілану РП та Актари 25 WG у дозах 65 мг/кг м. т. та 360 мг/кг м. т. відповідно у нирках курей спостерігали серозний гломерулонефрит, зернисту дистрофію та руйнування частини епітеліоцитів канальців; у печінці – набряк та зернисту дистрофію гепатоцитів, в залозистій частині шлунку – виразне руйнування слизової оболонки, некроз слизової оболонки тонкої кишки. За дози препаратів, що становить 32,5 мг/кг м. т. та 180 мг/кг м. т., у печінці курей виявляли тотальний некроз гепатоцитів на більшості ділянок. У курей, яким згодовували корм з Актарою 25 WG, встановлено набряк сірої і білої речовин головного мозку, базофілію нервових клітин і нейронофагію з утворенням гліальних вузликів.