DGlibrary - Цифрова бібліотека НУБіП України
Вітаємо Вас у Цифровій бібліотеці Національного Університету Біоресурсів і Природокористування України
Цей репозитарій є одним з елементів інфраструктури відкритої науки у світі та створений з метою:
- надання необмеженого та безкоштовного доступу з мережі Інтернет до цифрових об’єктів з колекцій наукової бібліотеки НУБіП України студентам, викладачам, співробітникам університету, дослідникам та широкому загалу користувачів;
- створення електронних копій цінних та рідкісних друкованих видань для збереження інтелектуальної спадщини та запобігання фізичній втраті документів;
- підвищення ефективної діяльності наукової бібліотеки НУБіП України шляхом формування якісно нового цифрового контенту;
- поширення інформації про наукову бібліотеку НУБіП України серед наукової спільноти;
- об’єднання матеріалів цифрової бібліотеки з національним репозитарієм України;
- надання доступу та індексування матеріалів цифрової бібліотеки в міжнародних наукометричних базах даних.
Для розміщення публікацій в Цифровій бібліотеці НУБіП (DGlibrary) потрібно:
- ознайомитись з Положенням про діяльність цифрової бібліотеки НУБіП України;
- ознайомитись з Умовами розміщення публікацій;
- надати електронну версію публікацій у форматах Word або PDF з розпізнаванням;
- вказати заголовок, ПІБ авторів, анотацію та ключові слова для пошуку українською та англійською мовами.
Корисні посилання:

результатів
Discover
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- Bachelor’s and Master’s qualification works
- Conferences and conference proceedings
- Educational and academic publications
- Academic Library
- Scientific Journals and Collected Publications
Нові надходження
Item type:Документ, Біологічні особливості шкідників продукції запасів(НУБіП України, 2026) ;Глібовський, Владислав ЄвгенійовичСикало, Оксана ОлексіївнаАктуальність дослідження полягає у необхідності підвищення ефективності захисту зернових запасів від комірного довгоносика шляхом удосконалення екологічно безпечних та превентивних технологічних методів контролю. Особливо важливими є пошук оптимальних умов зберігання продукції, оцінка стійкості сучасних сортів озимої пшениці до пошкодження фітофагом, а також мінімізація використання хімічних фумігантів у сучасних металевих силосах за рахунок фізико-механічних заходів. Об’єктом дослідження є процеси життєдіяльності та механізми формування популяцій спеціалізованого ентомокомплексу шкідників продукції запасів на прикладі модельного виду – комірного довгоносика (Sitophilus granarius L.). Предметом дослідження є біологічні, екологічні (реакція на мікрокліматичні параметри середовища) та трофічні (кормові преференції) особливості розвитку Sitophilus granarius L. в умовах штучних екосистем зерносховищ. Метою роботи є комплексне вивчення біологічних, екологічних та трофічних особливостей онтогенезу комірного довгоносика (Sitophilus granarius L.) в умовах штучних екосистем зерносховищ для наукового обґрунтування технологічних заходів щодо обмеження його чисельності та рівня шкодочинності. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: – проаналізувати наукові джерела щодо біологічних особливостей шкідників продукції запасів та існуючих технологій їх контролю; – дослідити вплив гідротермічних факторів (температури та вологості) на динаміку розвитку преімагінальних стадій комірного довгоносика; – оцінити репродуктивний потенціал та плодючість шкідника на різних за склоподібністю сортах озимої пшениці; – встановити характер пошкодження зерна та визначити динаміку втрат його сухої маси за прихованої форми зараженості; – обґрунтувати параметри модернізованої інтегрованої системи захисту (IPM) зерносховищ на основі превентивних та фізико-механічних методів. У процесі досліджень проведено аналіз видового складу ентомокомплексу та встановлено кореляційну залежність між рівнем склоподібності ендосперму пшениці й плодючістю довгоносика. Запропоновано інтегровану систему захисту, яка базується на пріоритетному використанні сортової стійкості, активного вентилювання та охолодження зерна, що дозволяє ефективно стримувати популяцію комах. Результати досліджень можуть бути впроваджені на базі сучасних елеваторних комплексів для прогнозування ризиків прихованої зараженості, оцінки втрат маси зерна та зниження пестицидного навантаження.Item type:Документ, Основні шкідники соняшнику(НУБіП України, 2026) ;Величко, Павло ОлександровичДоля, Микола МиколайовичУ дипломному проєкті розглянуто соняшник як одну з провідних сільськогосподарських культур, що має значне господарське значення, а також характеризується високою вразливістю до комплексу шкідників і хвороб. Узагальнено біологічні особливості культури, проаналізовано фактори, що впливають на її продуктивність, та встановлено основні причини зниження врожайності в умовах сучасного агровиробництва. У ході роботи визначено, що формування фітосанітарного стану посівів соняшнику значною мірою залежить від комплексу абіотичних та біотичних чинників, серед яких провідну роль відіграють погодні умови, структура агроценозу та рівень інфекційного навантаження в ґрунті. Встановлено, що зміни температурного режиму та вологості суттєво впливають на розвиток як збудників хвороб, так і популяцій основних шкідників культури. У роботі систематизовано основні хвороби та шкідники соняшнику, наведено їх біологічні особливості, умови розвитку та шкодочинність. Показано, що найбільш небезпечними є грибні захворювання, які здатні зберігатися у ґрунті та рослинних рештках і формувати тривалий інфекційний фон, а також спеціалізовані шкідники, що спричиняють значні втрати врожаю у період вегетації. Проаналізовано методи обліку шкідників і хвороб, які дозволяють своєчасно оцінювати фітосанітарний стан посівів та прогнозувати розвиток шкідливих організмів. Встановлено, що ефективність прогнозування значною мірою залежить від регулярності спостережень та врахування агрометеорологічних показників. На основі узагальнення отриманих даних обґрунтовано систему захисту соняшнику, яка включає агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Доведено, що найбільш ефективним є інтегрований підхід, який забезпечує зниження чисельності шкідливих організмів та мінімізацію розвитку хвороб при одночасному зменшенні пестицидного навантаження на агроекосистему. Встановлено, що раціональне поєднання заходів захисту дозволяє не лише стабілізувати фітосанітарний стан посівів, але й підвищити економічну ефективність вирощування соняшнику за рахунок зменшення втрат урожаю та оптимізації витрат на проведення захисних заходів. При цьому важливе значення має дотримання економічного порогу шкодочинності та своєчасність застосування засобів захисту рослин. Окремо відзначено, що екологічна безпека є невід’ємною складовою сучасної системи захисту рослин. Застосування інтегрованого підходу дозволяє зменшити негативний вплив пестицидів на довкілля, зберегти корисну ентомофауну та підтримати екологічну рівновагу агроценозів. Таким чином, у результаті виконання дипломного проєкту обґрунтовано комплексну систему захисту соняшнику від шкідників і хвороб, яка базується на поєднанні сучасних методів моніторингу, прогнозування та інтегрованого контролю. Запропоновані підходи дозволяють підвищити стабільність урожайності культури, зменшити втрати від шкідливих організмів та забезпечити екологічно безпечне виробництво.Item type:Документ, Біологічні особливості соняшникової шипоноски у посівах соняшнику(НУБіП України, 2026) ;Ващеня, Владислав ВіталійовичСикало, Оксана ОлексіївнаБакалаврська робота подана на 51 сторінці друкованого тексту, містить 8 таблиць та опрацьовано 34 літературних джерела. Метою досліджень було вивчення біологічних особливостей соняшникової шипоноски, особливостей її розвитку, поширення та шкідливості у посівах соняшнику в умовах Кіровоградської області, а також оцінка ефективності заходів захисту культури. Обʼєктами дослідження були імаго та личинки соняшникової шипоноски, рослини соняшнику та інсектицидні препарати. Методи досліджень: польові, маршрутні, візуальні та аналітичні спостереження, облік чисельності шкідника, оцінка пошкодження рослин та визначення ефективності захисних заходів. У процесі досліджень встановлено особливості розвитку соняшникової шипоноски в умовах степової зони, України визначено періоди найбільшої активності шкідника та характер пошкодження рослин соняшнику. Виявлено, що тепла та посушлива погода сприяє збільшенню чисельності шкідника та посиленню його шкідливості. Проведено оцінку ефективності інсектицидного захисту посівів соняшнику. Встановлено, що застосування інтегрованої системи захисту, яка поєднує агротехнічні, біологічні та хімічні методи, дозволяє зменшити чисельність соняшникової шипоноски та знизити рівень пошкодження рослин.Item type:Документ, Оптимізація технологічних параметрів лабораторного розведення ендопаразита трихограми (Trichogramma spp.)(НУБіП України, 2026) ;Варварчук, Ольга ЯрославівнаСтаткевич, Ольга ІгорівнаАктуальність дослідження полягає у необхідності підвищення ефективності біологічного захисту рослин шляхом удосконалення технологічних параметрів лабораторного розведення трихограми. Особливо важливими є пошук оптимальних умов вирощування комахи-господаря, підвищення якості біоматеріалу та збереження його життєздатності під час зберігання. Це дозволяє забезпечити стабільне виробництво високоефективного ентомофага та розширити його застосування у сучасних системах інтегрованого захисту рослин. Об’єктом дослідження є процес лабораторного розведення ентомофага трихограми (Trichogramma spp.) та її комахи-господаря – млинової вогнівки (Ephestia kuehniella). Предметом дослідження є технологічні параметри масового вирощування трихограми, зокрема вплив складу кормового середовища комахи-господаря, умов діапаузування та додаткового живлення імаго на біологічні показники ентомофага. Метою роботи є оптимізація технологічних параметрів лабораторного розведення трихограми з метою підвищення її біологічної ефективності та якості біоматеріалу. Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання: – проаналізувати наукові джерела щодо біологічних особливостей трихограми та технологій її вирощування; – дослідити вплив складу кормового середовища на розвиток комахи-господаря (Ephestia kuehniella); – визначити оптимальні умови індукції та регулювання діапаузи трихограми; – оцінити вплив різних видів додаткового живлення на плодючість і тривалість життя імаго; – обґрунтувати оптимальні параметри лабораторного розведення трихограми для підвищення ефективності її використання.Item type:Документ, Обґрунтування інтегрованого захисту сої від шкідників(НУБіП України, 2026) ;Бондаревський, Олександр ВіталійовичДоля, Микола МиколайовичДипломна робота на тему «Обґрунтування інтегрованого захисту сої від шкідників» викладена на 57 сторінках друкованого тексту. Робота містить 12 рисунків, 9 таблиць. Під час її виконання було опрацьовано 49 наукових і навчально-методичних джерел. Об’єкти досліджень процес впливу комплексу чинників на формування шкідливих видів організмів сої. Метою дипломної роботи було визначення видового складу шкідливих організмів у посівах сої та оцінювання ефективності сучасних способів контролювання їх поширення в агроценозі культури. У процесі виконання досліджень використовували польові методи спостережень, а також статистичний та аналітичний аналіз отриманих експериментальних даних. За результатами проведених досліджень встановлено економічну доцільність використання комплексу заходів захисту сходів зокрема, досходових гербіцидів у посівах сої. Найбільш ефективним виявився варіант застосування препарату Зенкор 70 WG, в.г. у нормі 0,5 кг/га. За таких умов забезпечується формування врожайності на рівні 1,72 т/га, а показник рентабельності становить 136,5%. Серед страхових гербіцидів найвищу ефективність продемонструвала обробка посівів у фазі 1 – 3 справжніх листків сої препаратом Пульсар 40, в.р. у нормі 0,75 л/га, що дозволяє отримати врожайність культури 1,72 ц/га при рівні рентабельності 124,6%. Отримані результати можуть бути використані у науково-дослідній роботі, а також у виробничій діяльності агрономів під час планування системи захисту посівів сої від шкідливих організмів.Item type:Документ, Фенологія основних лускокрилих шкідників плодових насаджень(НУБіП України, 2026) ;Бабій, Богдан ВіталійовичЛікар, Ярослав ОлексійовичЗначення продукції плодових культур загальновідоме. Вони мають високі смакові якості, є цінними дієтичними продуктами харчування, джерелом органічних кислот, органічних цукрі (переважно глюкози та фруктози), дубильних, пектинових та ароматичних речовин, макро- і мікроелементів, вітамінів, що мають лікувальне значення. У багатьох країнах Європи садівництво та ягідництво – добре та перспективно розвинені галузі сільського господарства. За обсягом збирання абрикоса лідером є – Франція, вишні – Німеччина, сливи – Італія, ягід – Польща. Яблуня з давніх-давен є основною плодовою культурою в нашій країні. Це зумовлено сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами для її вирощування в більшості регіонів, а також традиціями місцевого населення. Широке розповсюдження яблуні пояснюється різноманітністю її господарських цінних якостей. Яблуневі насадження – одні з тих рослин, на які вже первісна людина звернула увагу і почала використовувати для своїх потреб. Археологи знайшли докази, що люди вирощували яблуні 6500 років до н.е., ще в Стародавній Греції і Стародавньому Римі, на територіях Єгипту і Палестини. В Україні перші відомості про яблуню були ще за часів Київської Русі, коли на території Києво-Печерської лаври було закладено яблуневий сад. Відтоді і розпочалося поширення яблуні по всій території України. Нині ж яблуневими садами в Україні зайнято близько 70 % від усіх плодово-ягідних культур. Яблуня відноситься до родини розоцвітних, і включає в себе близько 50 видів. Більша частина з них – дикоростучі, і лише деякі вирощуються в садах. З диких видів найбільше значення має яблуня лісова, сливолиста, сибірська, або ягідна, і низькоросла, від яких виникло багато сучасних форм і культурних сортів. Вони широко використовуються як підщепи при вирощуванні посадкового матеріалу в розсадниках. На сучасному ринку свіжої продукції найпопулярнішими є сорти, для плодів яких характерні відмінний смак, хороша форма та яскраво-червоне покривне забарвлення по всій поверхні або тільки основне зелене чи жовте. Перевагу звичайно віддають плодам масою 150 – 200 г (поперечний діаметр 7 – 9 см). Зовнішній вигляд і смак плоду – генетично зумовлені ознаки. Їх можна лише трохи видозмінити вибором ділянки з певним типом ґрунтів та мікрокліматом, внесенням добрив, нормуванням квіток і зав’язі, збиранням плодів в оптимальні строки тощо.Item type:Документ, Стратегічне планування діяльності підприємства(НУБіП України, 2026) ;Зарицький, Єгор ІгоровичЧемодуров, Олександр МихайловичАктуальність дослідження стратегічного планування діяльності підприємства визначається зростанням ролі довгострокового управління в умовах нестабільності зовнішнього середовища, посилення конкуренції, воєнних ризиків, інфляційного тиску та ускладнення доступу до фінансових і матеріальних ресурсів. Для сучасного підприємства стратегічне планування виступає інструментом узгодження цілей, ресурсів, управлінських рішень і практичних дій, що дає змогу підтримувати стійкість діяльності, своєчасно реагувати на зміни ринку та формувати обґрунтовані напрями розвитку. Значення теми посилюється для аграрних підприємств, оскільки їхня діяльність залежить від сезонності виробництва, погодних умов, цінової кон’юнктури, вартості пального, добрив, засобів захисту рослин, логістичних обмежень і платіжної дисципліни контрагентів. Теоретичні та прикладні аспекти стратегічного планування досліджували Білоус С. П., Северинчук А. А., Бровкова О. Г., Бурик А. Ф., Гарнага В. В., Гринько Т. В., Дикань В. Л., Костецька Н. І., Куліш Д. С., Носань Н., Швед В. В., Шлінчук В. П. та інші науковці. У їхніх працях розкрито сутність стратегічного планування, види стратегій підприємства, принципи й етапи стратегічної роботи, методи аналізу середовища, підходи до вибору стратегічних альтернатив та оцінювання результативності управлінських рішень. Водночас практичні питання адаптації стратегічного планування до умов діяльності невеликих аграрних підприємств потребують поглибленого опрацювання, оскільки саме для них особливого значення набувають ліквідність, сезонність грошових потоків, керованість витрат, договірна дисципліна та здатність швидко реагувати на ризики. Метою роботи є обґрунтування теоретичних засад стратегічного планування та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного планування діяльності ФГ «ЕДЕМ-777». Відповідно до поставленої мети визначено завдання дослідження: - дослідити сутність стратегічного планування та його роль у розвитку підприємства; - охарактеризувати види стратегій підприємства; - розкрити методи та інструменти стратегічного аналізу та планування; - надати загальну характеристику діяльності ФГ «ЕДЕМ-777»; - оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства; - проаналізувати чинну стратегію розвитку та ефективність стратегічного планування ФГ «ЕДЕМ-777»; - визначити проблеми та перспективи стратегії розвитку й ефективності стратегічного планування підприємства; - обґрунтувати вибір стратегічних альтернатив розвитку ФГ «ЕДЕМ- 777»; - розробити стратегічний план діяльності підприємства. Об’єктом дослідження є процес стратегічного планування діяльності підприємства ФГ «ЕДЕМ-777». Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти стратегічного планування діяльності підприємства. Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Метод аналізу і синтезу застосовано під час розкриття сутності стратегічного планування, визначення його ролі у розвитку підприємства та характеристиці видів стратегій. Метод порівняння використано для зіставлення підходів науковців до стратегічного планування, розмежування стратегічного, тактичного й оперативного планування, а також оцінювання стратегічних альтернатив. Табличний метод застосовано для систематизації теоретичних положень, фінансових показників, результатів PEST-аналізу, SWOT-аналізу, бенчмаркінгу, VRIO-оцінювання та практичних заходів стратегічного плану. Графічний метод використано для візуалізації динаміки фінансових показників, конкурентних позицій і результатів вибору стратегічної альтернативи. Економіко-статистичні методи застосовано для аналізу динаміки активів, доходів, витрат, прибутку, маржинальності, оборотності, ліквідності та рентабельності. PEST-аналіз використано для оцінювання зовнішнього середовища підприємства, SWOT-аналіз - для визначення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз. VRIO-оцінювання застосовано для аналізу ресурсів і спроможностей підприємства, бенчмаркінг - для порівняння конкурентних позицій ФГ «ЕДЕМ-777» із суб’єктами аграрного ринку. Метод експертного оцінювання використано під час вибору стратегічної альтернативи, а метод економічного обґрунтування - для розрахунку витрат, очікуваного річного ефекту, ROI та строку окупності запропонованих заходів. Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці українських учених із питань стратегічного планування, стратегічного управління та планування діяльності підприємства, навчальні посібники, матеріали наукових публікацій, дані відкритих реєстрів, а також фінансова й аналітична інформація щодо діяльності ФГ «ЕДЕМ-777». Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні стратегічного плану діяльності ФГ «ЕДЕМ-777» на 2026–2028 роки, спрямованого на стабілізацію виручки, підвищення ефективності використання активів, зміцнення ліквідності, розвиток сервісних доходів, удосконалення управлінського обліку та зниження ризику касових розривів. Запропоновані заходи можуть бути використані у практиці управління підприємством для підвищення стійкості фінансових результатів і кращої керованості розвитку. Структура роботи. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Робота містить 79 сторінок, 30 таблицЬ, 5 рисунків. Список використаних джерел включає 46 найменувань.Item type:Документ, Організація ефективного антикризового управління підприємством» (на прикладі ПрАТ Київстар)(НУБіП України, 2026) ;Єрьомін, Владислав ЄвгеновичМовчун, Світлана ВікторівнаБакалаврська кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний текст кваліфікаційної роботи викладено на 58 сторінках, список використаних джерел налічує 41 найменування і викладений на 5 сторінках. Робота містить 11 таблиць, 7 рисунків. У вступі бакалаврської кваліфікаційної роботи обґрунтовано актуальність, визначено мету, об’єкт і предмет, а також окреслено завдання та практичне значення роботи. У першому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи узагальнено теоретичні основи антикризового управління підприємством. Розкрито сутність та значення антикризового управління в сучасних умовах, розглянуто моделі та концепції у світовій та українській практиці, а також систематизовано методи діагностики кризових ситуацій та інструменти їх подолання. Другий розділ бакалаврської кваліфікаційної роботи присвячений аналізу антикризового управління на ПрАТ «Київстар». Надано загальну характеристику діяльності підприємства та його ринкової позиції, проаналізовано кризові явища у діяльності (зростання конкуренції, регуляторні зміни, технологічні виклики). Проведено оцінку ефективності існуючої системи управління та антикризових заходів, що застосовуються підприємством. У третьому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи розроблено рекомендації щодо вдосконалення антикризового управління на ПрАТ «Київстар». Запропоновано заходи з підвищення стійкості підприємства до кризових ситуацій, а також пропозиції щодо впровадження інноваційних стратегій та цифрових інструментів управління.Item type:Документ, Управління інвестиційною привабливістю підприємства(НУБіП України, 2026) ;Сидоренко, Андрій АндрійовичПрушківська, Емілія ВасилівнаСучасний стан розвитку ринкової економіки України визначається необхідністю залучення додаткових інвестиційних ресурсів для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Особливо гостро ця проблема постає в умовах воєнного стану та необхідності повоєнного відновлення, коли вітчизняний бізнес потребує не лише внутрішніх, а й зовнішніх джерел фінансування. Здатність підприємства залучати інвесторів безпосередньо залежить від рівня його інвестиційної привабливості - інтегральної характеристики, що відображає сукупність фінансових, операційних, управлінських та ринкових показників. Актуальність обраної теми зумовлена тим, що більшість українських підприємств зосереджені переважно на поточній операційній діяльності та не приділяють достатньої уваги цілеспрямованому управлінню власною інвестиційною привабливістю. Це суттєво обмежує їхні можливості щодо залучення капіталу та виходу на нові ринки. Дослідження механізмів управління інвестиційною привабливістю на прикладі реально діючого підприємства - ТОВ «Торгівельний будинок «КОНТІ» - дозволяє не тільки проаналізувати існуючі практики, а й розробити конкретні рекомендації щодо їх удосконалення. Об'єкт дослідження - процес управління інвестиційною привабливістю підприємства в умовах ринкової економіки. Предмет дослідження - система методів, інструментів та механізмів управління інвестиційною привабливістю підприємства ТОВ «Торгівельний будинок «КОНТІ» Мета дослідження - систематизувати та узагальнити теоретичні засади управління інвестиційною привабливістю підприємства, провести її комплексну оцінку на матеріалах ТОВ «Торгівельний будинок «КОНТІ» та розробити практичні рекомендації щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - розкрити сутність та економічний зміст поняття інвестиційна привабливість як об'єкту управління на мікрорівні; - дослідити механізми управління інвестиційною привабливістю; - охарактеризувати інформаційне забезпечення та методи оцінювання в системі управління інвестиційною привабливістю; - надати організаційно-економічну характеристику досліджуваного підприємства; оцінити ефективність існуючої системи управління інвестиційною привабливістю; - провести діагностику факторів, що стримують або стимулюють зростання інвестиційної привабливості; - розробити стратегічну модель управління інвестиційною привабливістю. У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналіз і синтез - для вивчення теоретичних підходів до управління інвестиційною привабливістю; порівняльний аналіз - для зіставлення фінансових показників у динаміці; коефіцієнтний метод-для кількісної оцінки стану підприємства; SWOT-аналіз - для діагностики факторів впливу; методи економіко-математичного моделювання - для формування стратегічних рекомендацій. Інформаційну базу роботи складають фінансова звітність ТОВ «Торгівельний будинок «КОНТІ» за 2023-2025 роки, офіційний сайт підприємства, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, законодавчі та нормативні документи України. Структура роботи включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг роботи - 70 сторінок.Item type:Документ, Моніторинг кореневих гнилей пшениці озимої(НУБіП України, 2026) ;Антоненко, Олександр СергійовичГентош, Дмитро ТарасовичТекст: сторінок – 47, таблиць – 6, використано джерел – 52. Об’єкт дослідження: пшениця озима. Предмет дослідження: кореневі гнилі. Коротко результати: У 2024 – 2025 роках в в умовах Державного підприємства «Дослідне господарство «Саливонківське» Київської області проведено фітосанітарний моніторинг посівів пшениці озимої, досліджено стійкість сортів до кореневих гнилей та ефективність засобів захисту рослин. За результатами моніторингу було встановлено, що перші ознаки ураження рослин кореневими гнилями з’являються ще у фазі осіннього кущенння. У жовті 2024 року поширення хвороби становило 6,0%, розвиток – 0,4%. Максимальний рівень ураження зафіксовано у фазі наливу зерна червень 2025 року, поширення досягло 37 – 42%, розвиток хвороби – 7,9 – 9,4%. Серед чотирьох досліджуваних сортів пшениці озимої імунних до кореневих гнилей не виявлено, однак встановлено суттєві відмінності за рівнем ураження. Найменш сприятливим виявився сорт Либідь: поширення хвороби у фазу молочно-воскової стиглості становило 38,0%, розвиток – 7,8%, врожайність – 38,0 ц/га. Найбільш уражуваним виявився сорт Щедра нива з показниками поширення 42,0%, розвитку 9,1% та врожайністю 35,2 ц/га. Передпосівна обробка насіння досліджувальними препаратами знижувала розвиток кореневих гнилей і підвищила врожайність порівняно з контролем (розвиток хвороби 14,6%, врожайність 34,8 ц/га). Найвищу фунгіцидну ефективність забезпечив хімічний препарат Максим XL 1,0 л/т, розвиток хвороби знизився до 3,2%, врожайність зросла до 41,5 ц/га. Застосування біологічних препаратів Фітоцид 1,5 л/т та Гаупсин 3,0 л/т, також забезпечило зниження розвитку хвороби до 6,8% і 7,5% та приріст врожайності до 40,2 і 39,6 ц/га відповідно.