<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

DGlibrary — Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо у відкритому цифровому просторі Національного університету біоресурсів і природокористування України!

Ми створюємо сучасну інфраструктуру відкритої науки, яка об’єднує наукові, навчальні та історичні матеріали університету в єдиному доступному середовищі.

Мета репозитарію:

  • надавати вільний і безкоштовний доступ до наукових та навчальних матеріалів усім користувачам з будь-якої точки світу;
  • зберігати цифрові копії цінних і рідкісних видань, захищаючи інтелектуальну спадщину університету від фізичного старіння;
  • формувати якісний цифровий контент, який підвищує видимість наукових досліджень НУБіП України;
  • інтегрувати матеріали бібліотеки з національними та міжнародними науковими платформами і базами;
  • сприяти поширенню знань про наукову діяльність університету серед світової академічної спільноти.

Як розмістити публікацію в DGlibrary:

Корисні посилання:

Discover

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Нові надходження

  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка конструкції маніпулятора для переміщення деталей після термічної обробки
    (НУБіП України, 2026)
    Пріма, Олександр Євгенович
    ;
    Ловейкін, Вячеслав Сергійович
    ;
    Ляшко, Анастасія Петрівна
    Актуальність теми. Процеси термічної обробки є критично важливими етапами в сучасному машинобудуванні, оскільки саме вони визначають кінцеві механічні властивості деталей, зокрема їх міцність, твердість та зносостійкість. Специфіка термічних цехів – екстремально високі температури, інтенсивне теплове випромінювання, виділення шкідливих газів та наявність агресивних гартувальних середовищ – створює надскладні та небезпечні умови для праці людини. Впровадження автоматизованих промислових маніпуляторів дозволяє повністю усунути персонал із небезпечних зон та забезпечити суворе дотримання технологічного часу циклу (наприклад, 16,7 с), що є критично важливим для формування правильної структури металу. Особливо актуальним це завдання є для агропромислового сектору та підприємств сільськогосподарського машинобудування, де автоматизація переміщення деталей після гартування є ключем до підвищення експлуатаційного ресурсу техніки. Мета дослідження полягає у розробці надійної конструкції промислового маніпулятора для безпечного та ефективного переміщення деталей після термічної обробки в екстремальних температурних умовах. В першому розділі бакалаврської кваліфікаційної роботи розглянуто сучасний стан автоматизації маніпуляційних операцій в умовах термічного виробництва, проведено класифікацію типів промислових маніпуляторів та захватних пристроїв , виконано аналіз конструкцій сучасних систем та методів їх теплового захисту. Розглянуті конструкції закордонних аналогів (KUKA, Fanuc, Staubli) та перспективи створення нових стійких маніпуляційних систем для переміщення гарячих заготовок. В розрахунковому розділі роботи проведено розрахунок конструкції промислового маніпулятора, а саме розраховано його основні параметри (визначено кінематичні характеристики за методом Денавіта–Хартенберга, виконано силовий та моментний розрахунки для найнесприятливішого положення ланок та підібрано серводвигуни з редукторами). Також виконано розрахунок термостійкого пневматичного захватного пристрою на міцність утримання деталі та визначено просторову точність позиціювання системи. В розділі охорона праці розглянуто вимоги безпеки при експлуатації маніпулятора в термічному цеху , аналіз можливих ризиків (наприклад, термічні опіки від нагрітих деталей, механічні удари рухомими ланками чи ураження струмом) і заходів щодо їхнього мінімізації , правила технічного обслуговування та ремонту. Також в бакалаврській кваліфікаційній роботі виконано розрахунок економічної ефективності від розробки та впровадження конструкції маніпулятора капітальні інвестиції, річну економію фонду оплати праці (за рахунок виведення людей з небезпечної зони) та термін окупності проекту.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка розбирально-складального обладнання Ставищанського РТП
    (НУБіП України, 2026)
    Пересада, Олександр Васильович
    ;
    Ревенко, Юлій Іванович
    ;
    Кульпін, Руслан Анатолійович
    Одним із пріоритетних завдань аграрного сектору України є підвищення експлуатаційної надійності машинно-тракторного парку та оптимізація витрат на його утримання. Для розв'язання цієї проблеми заводи-виробники розробили відповідні нормативи технічного обслуговування (ТО) та ремонту, що враховують реальні умови експлуатації. Стабільна та безвідмовна робота сільськогосподарської і спеціальної техніки безпосередньо залежить від регулярності та якості проведення профілактичних заходів. ТО виконує планово-попереджувальну функцію, здійснюється через чітко визначені інтервали часу або обсяги напрацювання і спрямоване на збереження робочого стану машин, уповільнення зношування деталей, а також раннє виявлення та ліквідацію прихованих несправностей. Ігнорування або неякісне проведення обслуговування призводить до прискореного руйнування вузлів двигуна та силових агрегатів, що суттєво підвищує ризик раптових відмов техніки. На сучасному етапі процеси сервісного обслуговування та модернізації застарілих технічних засобів ускладнюються через економічні чинники: стрімке подорожчання нових машин, комплектуючих та паливно-мастильних матеріалів відбувається на тлі відносної стабільності цін на кінцеву продукцію господарств. Виходом із цієї кризи є залучення додаткових інвестицій в оновлення матеріально-технічної бази ремонтно-обслуговуючих підприємств. Водночас вагомим внутрішнім резервом є вдосконалення безпосередньої організації процесів ТО і ремонту на місцях. З огляду на це, тематика цеї баклаверської кваліфікаційной роботи, присвячена проєктуванню та оптимізації відповідних процесів, є надзвичайно актуальною.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка конструкції зчіплювального пристрою зернозбирального комбайна Слaвутич
    (НУБіП України, 2026)
    Педь, Антон Сергійович
    ;
    Євтушенко, Володимир Дмитрович
    Зернозбиральні комбайни є одними з найважливіших машин у сільськогосподарському виробництві, оскільки від їхньої надійності, продуктивності та технічного стану значною мірою залежить своєчасність і якість збирання врожаю. У сучасних умовах аграрного виробництва особлива увага приділяється не лише основним робочим органам комбайна, а й допоміжним вузлам, які забезпечують безпечну експлуатацію, транспортування та агрегатування машини з додатковим обладнанням. Одним із таких важливих вузлів є зчіплювальний пристрій зернозбирального комбайна. Він призначений для з’єднання комбайна з транспортним візком жатки або іншим причіпним обладнанням. Під час роботи та транспортних переїздів зчіплювальний пристрій сприймає значні тягові, вертикальні, бокові, ударні та динамічні навантаження. Тому його конструкція повинна бути міцною, надійною, довговічною, зручною в обслуговуванні та безпечною для працівників. Актуальність теми бакалаврської роботи полягає в необхідності підвищення надійності та безпечності агрегатування зернозбирального комбайна «Славутич» із транспортним візком жатки. У процесі експлуатації зчіплювальні пристрої часто зазнають зношування, деформацій, появи люфтів, пошкодження пальців, втулок, зварних швів і кріпильних елементів. Це може призвести до погіршення керованості агрегату, збільшення часу на технічне обслуговування, виникнення аварійних ситуацій і простоїв техніки. У зв’язку з цим розробка удосконаленої конструкції зчіплювального пристрою є доцільною та практично значущою. Метою бакалаврської роботи є розробка конструкції зчіплювального пристрою зернозбирального комбайна «Славутич», яка забезпечує надійне з’єднання комбайна з транспортним візком жатки, підвищує безпеку експлуатації та має достатній запас міцності під час роботи в польових і транспортних умовах. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - проаналізувати призначення, будову та умови роботи зернозбирального комбайна «Славутич»; - розглянути існуючі конструкції зчіплювальних пристроїв і визначити їхні переваги та недоліки; - обґрунтувати необхідність удосконалення конструкції зчіплювального пристрою; - розробити технологічну схему роботи комбайна із зчіплювальним пристроєм; - визначити основні технологічні параметри агрегату; - виконати розрахунок навантажень, які діють на зчіплювальний пристрій; - провести розрахунок пальця, скоби, кронштейна, зварних і болтових з’єднань; - запропонувати заходи з охорони праці під час виготовлення, монтажу й експлуатації пристрою; - сформулювати висновки щодо працездатності та доцільності використання запропонованої конструкції. Об’єктом дослідження є процес агрегатування зернозбирального комбайна «Славутич» із транспортним візком жатки. Предметом дослідження є конструкція зчіплювального пристрою зернозбирального комбайна, його основні елементи, навантаження та умови роботи. Під час виконання роботи використано методи аналізу конструкцій сільськогосподарських машин, інженерні методи розрахунку деталей машин, методи визначення силових навантажень, перевірки міцності елементів конструкції на зріз, зминання, згин, а також методи оцінки безпечності експлуатації технічних засобів. Практичне значення роботи полягає в тому, що запропонована конструкція зчіплювального пристрою може бути використана для підвищення надійності та ремонтопридатності вузла агрегатування зернозбирального комбайна «Славутич». Застосування посиленого кронштейна, пальця достатнього діаметра, змінних втулок і надійного стопорного елемента дозволяє зменшити зношування деталей, підвищити довговічність конструкції та забезпечити безпечне транспортування жатки. Бакалаврська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. У першому розділі наведено аналіз конструкцій зернозбиральних комбайнів і зчіплювальних пристроїв. У другому розділі розглянуто технологічну схему роботи агрегату та виготовлення пристрою. У третьому розділі виконано розрахунок основних елементів конструкції. У четвертому розділі розглянуто питання охорони праці під час виготовлення, монтажу та експлуатації зчіплювального пристрою. Отже, розробка конструкції зчіплювального пристрою зернозбирального комбайна «Славутич» є актуальним завданням, спрямованим на підвищення ефективності, безпечності та надійності використання зернозбиральної техніки в умовах сучасного сільськогосподарського виробництва.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка конструкції живильника зернонавантажувача
    (НУБіП України, 2026)
    Орлов, Данііл Ігорович
    ;
    Євтушенко, Володимир Дмитрович
    Доцільність зберігання зернового матеріалу у складах зумовлена технологічними, економічними та логістичними особливостями функціонування аграрних підприємств. Після завершення збиральної кампанії зерно надходить у господарство протягом обмеженого часового періоду, тоді як процес його подальшої реалізації, транспортування або використання може розтягуватися на місяці. Тому створення умов для акумулювання великих партій продукції є обов’язковим етапом інтегрованого виробничо-логістичного циклу. Зберігання у складах забезпечує стабільність показників якості, підтримання оптимальних температурно-вологісних умов, запобігання самозігріванню та розвитку мікробіологічних процесів, а також зменшує механічні втрати. Наявність складських потужностей дозволяє господарству гнучко керувати потоками продукції, усуваючи сезонну нерівномірність і оптимізуючи графіки транспортування. Економічна доцільність зберігання проявляється у можливості реалізації зерна у періоди сприятливої ринкової кон’юнктури, що підвищує доходність виробництва. У процесі зберігання зерновий матеріал не є статичним об’єктом, оскільки практично на кожному етапі логістичного ланцюга виникає необхідність його переміщення. Під час надходження до складу зерно потребує перевантаження з транспортних засобів на механізовані лінії подачі, його розподілу у внутрішній інфраструктурі складу, спрямування на очищення чи досушування, а також формування окремих технологічних партій. Період зберігання супроводжується необхідністю рециркуляції й усереднення зернової маси, що використовується для вирівнювання вологості та температурних градієнтів, запобігання локальному самозігріванню та покращення повітрообміну. Всі ці операції пов’язані з багатократним переміщенням зернового матеріалу, у процесі якого надійність і продуктивність перевантажувального обладнання є визначальними факторами стабільності зберігання. Завершальна стадія логістичного циклу – відвантаження зерна зі складів у транспортні засоби – також потребує механізованого перевантаження. У сучасних умовах ефективність цієї операції безпосередньо впливає на економічні результати підприємства, оскільки затримки у навантаженні спричиняють простої автотранспорту, збільшення вартості логістичних послуг і втрату конкурентних переваг на ринку. Таким чином, інтенсивність експлуатації перевантажувальних систем упродовж усього циклу зберігання зернових зумовлює необхідність їх технічного вдосконалення. Серед різноманітних механізмів переміщення зернових матеріалів значне поширення отримали шнекові конвеєри. Їх привабливість пояснюється простотою конструкції, компактністю, здатністю працювати під різними кутами та ефективністю у закритих просторах складів. Шнекові системи забезпечують безперервність подачі матеріалу, стійкість роботи у змінних умовах та відносно низькі витрати на обслуговування. Однак експлуатаційні навантаження, висока абразивність зернових матеріалів і необхідність забезпечення стабільності продуктивності призводять до зношування шнекових стрічок і жолобів, збільшення енерговитрат, а також ризику травмування зерна. Це визначає актуальність дослідження процесів взаємодії зернового матеріалу зі шнековим робочим органом, аналізу його динамічних характеристик і пошуку шляхів підвищення ефективності. Удосконалення технології перевантаження зернових матеріалів на основі поглибленого вивчення роботи шнекового конвеєра дозволяє оптимізувати конструктивні параметри транспортних систем, зменшити питомі енерговитрати, підвищити довговічність елементів, а також забезпечити збереження якості продукції.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка конструкції наземного колісного агродрону для закритих тепличних приміщень
    (НУБіП України, 2026)
    Новгородцев, Єгор Олегович
    ;
    Роговський, Іван Леонідович
    Сучасний розвиток агропромислового комплексу України характеризується активним впровадженням технологій точного землеробства, автоматизованих систем керування та роботизованих технічних засобів. Одним із пріоритетних напрямів цифровізації сільського господарства є використання автономних мобільних платформ для моніторингу стану посівів, контролю технологічних процесів та оцінювання ефективності роботи збиральної техніки. Важливим показником якості виконання збиральних робіт є рівень втрат зерна під час збирання врожаю. Несвоєчасне виявлення підвищених втрат призводить до значних економічних збитків сільськогосподарських підприємств. Традиційні методи контролю втрат збіжжя базуються переважно на ручних вимірюваннях, що потребують значних затрат часу та трудових ресурсів, а також не забезпечують оперативного отримання інформації про якість роботи зернозбиральних комбайнів. Одним із перспективних шляхів вирішення зазначеної проблеми є застосування наземних агродронів – автономних роботизованих платформ, здатних здійснювати моніторинг поверхні поля, збір інформації про втрати зерна, передачу даних оператору та інтеграцію з інформаційними системами точного землеробства. Ефективність роботи таких систем значною мірою залежить від конструкції мобільної платформи, її прохідності, стійкості, маневреності та надійності функціонування в складних польових умовах. Особливого значення набуває розробка конструкції колісного шасі наземного агродрону, оскільки саме ходова частина забезпечує рух мобільної платформи по стерні, рослинних рештках та нерівностях ґрунту. Раціональне проєктування рами, колісного рушія та приводу дозволяє підвищити експлуатаційні характеристики агродрону, знизити енергоспоживання та забезпечити стабільність його роботи під час виконання технологічних завдань. У зв’язку з цим тема бакалаврського проєкту, присвячена розробці конструкції колісного шасі наземного агродрону для моніторингу втрат збіжжя, є актуальною та має важливе практичне значення для розвитку сучасного сільськогосподарського машинобудування. Метою роботи є розробка конструкції колісного шасі наземного агродрону для моніторингу втрат збіжжя шляхом обґрунтування його конструктивних параметрів та технічних характеристик, що забезпечують ефективне функціонування мобільної платформи в умовах сільськогосподарського виробництва. Об’єктом дослідження є конструкція та процес функціонування колісного шасі наземного агродрону. Предметом дослідження є конструктивні параметри рами, ходової частини, колісного рушія та приводу мобільної роботизованої платформи для моніторингу втрат збіжжя. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: -провести аналіз сучасних конструкцій наземних роботизованих платформ для аграрного сектору; -дослідити умови експлуатації агродрону в польових умовах; -обґрунтувати конструктивну схему колісного шасі; -виконати розрахунок основних параметрів ходової частини; -розробити конструкцію рами та основних вузлів мобільної платформи; -виконати перевірочні розрахунки на міцність і жорсткість елементів конструкції; -розробити комплект конструкторської документації; -провести техніко-економічне обґрунтування запропонованих рішень; -розробити заходи з охорони праці та безпечної експлуатації агродрону. Практичне значення роботи полягає у створенні конструкції мобільної роботизованої платформи для автоматизованого моніторингу втрат зерна, яка може бути використана в системах точного землеробства для підвищення ефективності контролю збиральних робіт та зменшення втрат урожаю.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Розробка конструкції пристосування для ремонту насосних секцій двигунів тракторів Deutz-Fahr
    (НУБіП України, 2026)
    Нестеряк, Владислав Віталійович
    ;
    Тітова, Людмила Леонідівна
    Проблема енергозбереження в даний час є однією із найбільш пріоритетних у всіх галузях економіки України, у тому числі й у сільськогосподарському виробництві. Більшість сільськогосподарських процесів механізовано, тому рівень технологій у різноманітних галузях виробництва, а відповідно якість і собівартість одержуваної продукції багато в чому визначаються мірою досконалості використовуваних машин. У даний час спостерігається загальна тенденція розширення технологій сільськогосподарського виробництва, яка неможлива без зміни моделей і типів використовуваного обладнання. Нові машини і їхні комплекси повинні перевершувати ті, що існують, за своїми функціональними й техніко-економічними показниками. Ця вимога ставиться не тільки до об'єктів у цілому, але й до їх окремих, у першу чергу найбільш відповідальних структурних елементів. Багато сільськогосподарських машин містять вузли й агрегати, що в принциповому відношенні характеризуються загальними технічними рішеннями. До таких пристроїв варто віднести гідро- і пневмоприводи, теплообмінні апарати різноманітного призначення, пневмотранспортні установки. Відмінними рисами цих структурних елементів є те, що вони: – визначають найбільш істотні процеси, що відбуваються в сільськогосподарських машинах: динамічні, теплові, аеродинамічні і т.д.; – значною мірою визначають функціональні й енергетичні показники сільськогосподарських машин; – використовують у якості робочого тіла (стисливу або нестисливу) рідину, за допомогою якої забезпечується передача динамічних зусиль, теплоти або переміщення маси, що транспортується . Це відкриває можливість проводити аналіз і оптимізацію досліджуваних технічних систем, базуючись на єдиних методологічних наукових концепціях.
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Модернізація ТП 110/6 кВ територіальної громади з використання джерел сонячної енергії
    (НУБіП України, 2026)
    Кислий, Олександр Олександрович
    ;
    Кривоносов, Валерій Єгорович
    Об'єктом дослідження є трансформаторна підстанція 110/6 кВ «Бориспіль», яка забезпечує електропостачання споживачів Бориспільської міської територіальної громади, зокрема житлового сектору, промислових підприємств, соціальної інфраструктури та міжнародного аеропорту. Предметом дослідження є технічні та економічні рішення щодо модернізації ТП 110/6 кВ «Бориспіль», підвищення її надійності, енергоефективності та якості електропостачання. Метою роботи є обґрунтування модернізації підстанції шляхом заміни застарілого електрообладнання, впровадження цифрових систем керування, автоматизованого обліку електроенергії та інтеграції сонячної електростанції з системою накопичення енергії. У роботі проаналізовано існуючий стан електропостачання Бориспільської ТГ, режими роботи підстанції, структуру навантажень та основні технічні проблеми. Розглянуто питання фізичного зношування силових трансформаторів, недостатньої автоматизації, втрат електроенергії та необхідності підвищення надійності електропостачання. Запропоновано технічні рішення з оновлення силових трансформаторів, комутаційного обладнання, релейного захисту, системи оперативного постійного струму, АСКОЕ та SCADA. Також обґрунтовано впровадження СЕС потужністю 10 МВт і BESS 4 МВт/8 МВт·год. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованих рішень для модернізації підстанцій аналогічного типу, зниження експлуатаційних витрат, підвищення енергетичної безпеки та розвитку відновлюваної генерації
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Зовнішнє електропостачання житлового будинку із встановленням сонячної електростанції
    (НУБіП України, 2026)
    Кущ, Руслан Олександрович
    ;
    Петренко, Андрій Володимирович
    Метою проєкту є розробка системи зовнішнього електропостачання приватного житлового будинку із встановленням сонячної електростанції та системи накопичення електричної енергії для підвищення енергоефективності та надійності електрозабезпечення. У роботі виконано аналіз сучасних систем електропостачання житлових будинків та можливостей використання відновлюваних джерел енергії. Розроблено схему трифазного електропостачання житлового будинку з інтеграцією сонячної електростанції та акумуляторної системи. У проєкті спроєктовано головний розподільчий щит, виконано розрахунок електричних навантажень, вибір силового обладнання, кабельно-провідникової продукції та захисної апаратури. Проведено розрахунки параметрів сонячної електростанції, системи заземлення, блискавкозахисту та захисту від перенапруг відповідно до вимог чинних нормативних документів. У техніко-економічній частині визначено капітальні витрати на реалізацію проєкту, розраховано економічний ефект від використання сонячної електростанції та орієнтовний термін її окупності. Також оцінено екологічний ефект від використання відновлюваних джерел енергії та зменшення споживання електроенергії з мережі. Отримані результати підтверджують доцільність використання сонячної електростанції та системи накопичення електричної енергії для забезпечення надійного, економічно ефективного та екологічно безпечного електропостачання житлового будинку
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Оцінка втрат електроенергії у внутрішньогосподарських мережах та заходи щодо їх зменшення
    (НУБіП України, 2026)
    Кураченко, Владислав Дмитрович
    ;
    Павленко, Володимир Миколайович
    Об'єкт дослідження - внутрішньогосподарська електромережа агропромислового підприємства напругою 0,4–10 кВ з навантаженням 219,6 кВт і трансформатором ТМ-400/10. Предмет дослідження - технічні втрати електроенергії у внутрішньогосподарських мережах та заходи щодо їх зменшення шляхом компенсації реактивної потужності й оптимізації параметрів мережі. Мета роботи – виконати комплексну оцінку рівня і структури технічних втрат електроенергії та розробити обґрунтований комплекс заходів щодо їх зменшення. Методи дослідження: аналітичний розрахунок втрат у лініях і трансформаторах, метод часу найбільших втрат, порівняльний аналіз варіантів компенсації реактивної потужності, техніко-економічний аналіз (NPV, IRR). Виконано оцінку структури технічних втрат: загальні втрати становлять 135,8 МВт·год/рік (14,7% від споживання), домінуючою складовою є втрати від реактивної потужності - 55,6% (cos⁡𝜑 = 0,82). Розроблено комплекс із трьох заходів: АУКРП-0,4-75, індивідуальна компенсація електродвигунів, заміна трансформатора ТМ-400 на ТМГ-400. Зниження втрат - 70,8 МВт·год/рік (52,1%), термін окупності - 4,8 місяця, NPV - 3 707 тис. грн, скорочення викидів CO₂ – 53,2 т/рік. Визначено вимоги охорони праці згідно з НПАОП 40.1-1.21-98. Практична цінність - розроблена методика рекомендується до впровадження на підприємствах АПК України з аналогічними характеристиками електромереж
  • Ескіз
    Item type:Документ,
    Безбар’єрність як передумова гідного життя
    (НУБіП України, 2025-04-15)
    Арбачевська, Анна Володимирівна
    ;
    Бондаренко, Наталія Олександрівна
    В статті представлена теза доповіді учасника ІХ міжнар. наук.-практ. конф. (15-16 квітня 2025 р., м. Київ).