DGlibrary — Цифрова бібліотека НУБіП України

Вітаємо у відкритому цифровому просторі Національного університету біоресурсів і природокористування України!

Ми створюємо сучасну інфраструктуру відкритої науки, яка об’єднує наукові, навчальні та історичні матеріали університету в єдиному доступному середовищі.

Мета репозитарію:

надавати вільний і безкоштовний доступ до наукових та навчальних матеріалів усім користувачам з будь-якої точки світу;
зберігати цифрові копії цінних і рідкісних видань, захищаючи інтелектуальну спадщину університету від фізичного старіння;
формувати якісний цифровий контент, який підвищує видимість наукових досліджень НУБіП України;
інтегрувати матеріали бібліотеки з національними та міжнародними науковими платформами і базами;
сприяти поширенню знань про наукову діяльність університету серед світової академічної спільноти.

Як розмістити публікацію в DGlibrary:

ознайомтеся з Положенням про діяльність цифрової бібліотеки НУБіП України;
вивчіть Умови розміщення публікацій;
підготуйте електронну версію роботи у форматі MS Word (docx) або Acrobat Reader (pdf) (з розпізнаним текстом);
додайте українською та англійською мовами: назву роботи, ПІБ авторів, анотацію та ключові слова.

Корисні посилання:

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Кваліфікаційні роботи 8646
Bachelor’s and Master’s qualification works
Конференції та матеріали конференцій 6945
Conferences and conference proceedings
Навчальні та наукові видання 1494
Educational and academic publications
Наукова бібліотека 286
Academic Library
Наукові журнали та збірники видань 639
Scientific Journals and Collected Publications

Нові надходження

Вплив управління якістю на конкурентоспроможність готельно – ресторанного бізнесу
(НУБіП України, 2025-04-30)
Бабич, Лілія Олександрівна
;
Гопкало, Лариса Михайлівна
Теза доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції «Гостинність і туризм майбутнього: наукові та практичні горизонти» (м. Київ, 30 квітня - 1 травня 2025 р.).
Розвиток туристичного потенціалу Чернігівської області: від руїн до відродження
(НУБіП України, 2025-04-30)
Авраменко, Владислав Станіславович
;
Кудінова, Ірина Петрівна
Теза доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції «Гостинність і туризм майбутнього: наукові та практичні горизонти» (м. Київ, 30 квітня - 1 травня 2025 р.).
Інноваційні ресторанні технології у сфері готельно-ресторанного бізнесу
(НУБіП України, 2025-04-30)
Антоненко, Олександра
;
Безверха, Яніна Юріївна
Теза доповіді учасника міжнародної науково-практичної конференції «Гостинність і туризм майбутнього: наукові та практичні горизонти» (м. Київ, 30 квітня - 1 травня 2025 р.).
Органічне землеробство
(НУБіП України, 2025)
Косолап, Микола Павлович
;
Павлов, Олександр Сергійович
;
Биков, Микола Іванович
;
Воронцов, Віталій Михайлович
;
Башта, Олена Валентинівна
Посібник буде корисним студентам, аспірантам, викладачам закладів вищої освіти та спеціалістам аграрного сектору України.
Теорія розпізнавання образів та класифікації в системах штучного інтелекту. Ч.1. Подання, перетворення, реставрація та ознаковий опис образів
(НУБіП України, 2026)
Лащевська, Наталія Олександрівна
;
Зінченко, Ольга Валеріївна
;
Коротков, Сергій Станіславович
Посібник забезпечує змістовий модуль 1 «Подання, перетворення, реставрація та ознаковий опис образів» робочої програми навчальної дисципліни «Теорія розпізнавання образів та класифікації в системах штучного інтелекту» та її лабораторний практикум. Розглянуто постановку задачі розпізнавання образів і місце розпізнавання в системах штучного інтелекту; подання сигналів і зображень, дискретизацію і квантування; лінійні моделі формування і деградації образів, моделі шумів і критерії якості; дискретні ортогональні перетворення (Фур’є, Уолша — Адамара, Хаара, косинусне, Карунена — Лоева, RTF); частотно-часовий аналіз і вейвлети; методи попереднього оброблення зображень; методи реставрації образів, зокрема метод умовної деконволюції в базисах перетворень Фур’є, RTF і Адамара; розпізнавання за еталоном на основі кореляційних методів, погодженої фільтрації та нормального ортогонального перетворення; формування, нормування і відбір ознак. Кожен розділ містить обчислювальні приклади мовою Python, контрольні запитання і завдання для самостійної роботи; у додатках наведено лабораторний практикум, тестові завдання і термінологічний словник. Для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, які навчаються за спеціальностями галузі знань «Інформаційні технології», а також для здобувачів другого (магістерського) рівня, аспірантів і фахівців, які працюють у галузі оброблення сигналів, комп’ютерного зору та штучного інтелекту.
Системи землеробства: No-till і Strip-till. Ч. 2
(НУБіП України, 2026)
Косолап, Микола Павлович
;
Кротінов, Олексій Павлович
;
Іванюк, Микола Федорович
;
Примак, Іван Дмитрович
;
Журавель, Олександр Миколайович
Підручник підготовлений за типовою програмою вибіркової дисципліни підготовки бакалаврів за спеціальністю Н1 «Агрономія» «Системи землеробства No-till і Strip-till» агробіологічного факультету, який надає можливість майбутнім фахівцям ознайомитися з теоретичними та практичними основами та особливостями кожної складової цих систем землеробства й перехідного періоду від традиційних до нових систем землеробства. Підручник підготовлений на основі узагальнених даних власних наукових досліджень та зарубіжного і вітчизняного практичного досвіду запровадження систем землеробства Notill і Strip-till. При підготовці підручника був використаний штучний інтелект, ChatGPT, OpenAI як допоміжний інструмент для попереднього збору інформації, формування структури та мовного редагування матеріалів. Верифікація фактів та наукове узагальнення були зроблені авторами самостійно. Підручник буде корисним студентам, аспірантам, викладачам закладів вищої освіти та спеціалістам аграрного сектору України.
Практикум з ветеринарної мікробіології
(НУБіП України, 2026)
Козловська, Ганна Володимирівна
;
Мельник, Марія Василівна
;
Виговська, Лілія Миколаївна
;
Ігнатовська, Маріанна Володимирівна
;
Дишкант, Ольга Василівна
Мікроорганізми широко розповсюджені та відіграють важливу роль у біосфері. Водночас багато з них здатні викликати захворювання у людини, тварин та рослин, спричиняти пошкодження металевих конструкцій, псувати харчові продукти та корми для тварин. Інфекційні хвороби, спричинені мікроорганізмами, нерідко набувають характеру епідемій, а інколи – пандемій у популяціях людини та епізоотій або панзоотій серед тварин. Дисципліна «Ветеринарна мікробіологія» займає центральне місце у підготовці лікаря ветеринарної медицини. Вона формує базові знання про мікроорганізми, зокрема їх морфологію, фізіологію та взаємодію з макроор- ганізмом, розкриває механізми патогенності і забезпечує розуміння основ етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та лікування інфекційних хвороб тварин. У контексті концепції ВООЗ «Єдине здоров’я» дисципліна інформує студентів про ключові аспекти профілактики зоонозних інфекцій у людини. Опанування теоретичних основ мікробіології дозволяє студентам зрозуміти, що бактерії – це поліморфна група живих організмів, поєднання простоти будови та високої біологічної активності яких визначає їхню значущість. Вивчаючи екологію мікроорганізмів, молекулярні механізми їх взаємодії між собою та з макроорганізмами, освоюючи методи культивування й ідентифікації, а також лабораторні підходи до діагностики інфекційних хвороб тварин, студенти набувають знань і практичних умінь, необхідних для опанування наступних дисциплін: «Епізоотологія та інфекційні хвороби» та «Біотехнологія у ветеринарній медицині».
Загальна ентомологія
(НУБіП України, 2026)
Кава, Людмила Павлівна
;
Статкевич, Ольга Ігорівна
;
Коломієць, Юлія Василівна
Систематика комах є одним із фундаментальних розділів ентомології, оскільки саме вона створює основу для вивчення різноманіття, еволюції, поширення, екології та практичного значення комах. Комахи становлять найбільшу за кількістю видів групу тварин на Землі, а їхнє різноманіття продовжує активно досліджуватися. Сучасне уявлення про систематичну структуру класу Insecta суттєво відрізняється від класифікацій, які використовувалися ще наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Причиною цього є не лише відкриття нових видів, родів і навіть вищих таксонів, а й постійне вдосконалення методів дослідження та накопичення нових даних про спорідненість організмів. Щороку науковці описують тисячі нових видів комах. При цьому значна частина світового ентомологічного різноманіття залишається недостатньо дослідженою. Особливо це стосується тропічних і субтропічних регіонів, ґрунтової фауни, паразитичних та мікроскопічних форм. Нові види виявляють не тільки під час дослідження маловивчених територій, але й серед уже відомих колекцій. Досить часто детальне морфологічне, молекулярно-генетичне або філогенетичне дослідження показує, що організми, які тривалий час вважали одним видом, насправді представлені кількома самостійними видами. Такий процес називають криптичним видоутворенням, і він має особливе значення для сучасної систематики. Водночас систематика комах сьогодні перебуває у стані постійного перегляду. Якщо класичні класифікації ґрунтувалися переважно на зовнішній морфології, будові ротового апарату, крил, ніг, вусиків та інших структур, то сучасна систематика використовує комплексний підхід. До традиційних морфологічних ознак додалися дані молекулярної генетики, ДНК-баркодингу, геноміки, транскриптоміки, філогеноміки, ембріології та порівняльної морфології. Це дозволяє встановлювати еволюційні зв'язки між групами комах із значно більшою точністю. Саме тому систематичні положення, які ще донедавна вважалися усталеними, можуть змінюватися. Переглядаються межі родин, підрядів і надродин, змінюється положення окремих груп у системі, уточнюються родові та видові межі, встановлюються синоніми й відновлюються раніше об'єднані таксони. Показовими є сучасні зміни у систематиці Blattodea, Orthoptera, Odonata, Plecoptera, Mantophasmatodea та багатьох інших рядів. Наприклад, термітів нині розглядають не як окремий від тарганів ряд, як це було традиційно, а як високо спеціалізовану групу всередині Blattodea. Подібні зміни демонструють, що систематика – це не статичний перелік назв, а наукова система, яка постійно уточнюється відповідно до нових доказів. Особливо важливу роль у цьому процесі відіграють міжнародні електронні бази даних, зокрема Catalogue of Life, GBIF, iNaturalist, Orthoptera Species File, Blattodea Species File та спеціалізовані таксономічні каталоги. Вони дозволяють оперативно відстежувати зміни номенклатури, сучасні назви таксонів, синонімію, поширення видів і нові публікації. Для майбутнього фахівця із захисту рослин уміння працювати із сучасними таксономічними джерелами є не менш важливим, ніж знання класичної морфології комах. Вивчення систематики має не лише теоретичне, а й безпосереднє практичне значення для захисту рослин. Правильне визначення виду є першою умовою правильного діагностування шкідника. Близькоспоріднені види можуть істотно відрізнятися за кормовими рослинами, кількістю поколінь, сезонною динамікою, зимівлею, стійкістю до несприятливих умов і чутливістю до засобів захисту. Помилка у визначенні виду може призвести до неправильно вибраних строків обстеження, прогнозування чисельності або проведення захисних заходів. Не менш важливим є вивчення екології та поведінки комах. Сучасний захист рослин уже не може обмежуватися лише розпізнаванням шкідника та вибором інсектициду. Для ефективного управління чисельністю шкідливих організмів необхідно розуміти, де, коли і чому вони з'являються, якими є їхні кормові зв'язки, як вони реагують на температуру, вологість, освітлення, структуру рослинного покриву та діяльність людини. Екологія комах дає можливість пояснити формування їхньої чисельності в агроценозах. На популяції впливають абіотичні фактори: температура, вологість, опади, тривалість світлового дня, ґрунтові умови, також біотичні фактори: наявність кормових рослин, конкуренція, хижацтво, паразитизм, хвороби та внутрішньопопуляційні взаємодії. Наприклад, температура безпосередньо визначає швидкість розвитку багатьох комах. Саме тому накопичення суми ефективних температур використовується для прогнозування строків появи окремих фаз розвитку шкідників і планування моніторингу. Поведінка комах також має безпосереднє значення для захисту рослин. Добові та сезонні ритми активності визначають оптимальний час проведення обліків і застосування препаратів. Реакція на запахи та леткі речовини рослин лежить в основі пошуку кормової рослини, партнера або місця відкладання яєць. Феромони дозволяють виявляти та контролювати популяції окремих шкідників за допомогою феромонних пасток. Візуальна орієнтація, фототаксис, звукова комунікація та реакції на механічні подразники також можуть використовуватися для моніторингу або розроблення методів регуляції чисельності. Особливе значення має знання поведінки корисних комах – запилювачів, хижаків і паразитоїдів. У сучасному інтегрованому захисті рослин необхідно не тільки знищити шкідника, а й максимально зберегти природний комплекс його ворогів. Наприклад, хижі клопи, сонечка, золотоочки, сирфіди, паразитичні перетинчастокрилі та інші ентомофаги можуть істотно знижувати чисельність фітофагів. Ефективність такого природного регулювання залежить від структури агроценозу, наявності укриттів і додаткових джерел їжі, строків застосування пестицидів та їхньої токсичності для нецільових організмів. За оцінками FAO, до 40 % світового врожаю може втрачатися через шкідників і хвороби рослин, що підкреслює масштаб проблеми та необхідність ефективних систем захисту. Водночас сучасна концепціяінтегрованого захисту рослин передбачає насамперед моніторинг, визначення економічного порогу шкодочинності, прогнозування розвитку популяцій та використання комплексу методів, а не автоматичне застосування хімічних препаратів. Таким чином, систематика, екологія та поведінка комах є взаємопов'язаними складовими професійної підготовки фахівця із захисту рослин. Систематика відповідає на питання «хто це?», екологія – «де, коли і за яких умов він існує?», а етологія – «як він поводиться і чому?». Поєднання цих знань дозволяє перейти від простого визначення шкідника до розуміння механізмів формування його популяції та розроблення обґрунтованої системи контролю. Саме тому запропонований посібник озглядає систематику комах не як сукупність назв і таксономічних категорій, а як динамічну наукову систему, що постійно розвивається. Наведена класифікація відображає сучасний рівень знань, але має сприйматися як результат поточного етапу досліджень. Нові види продовжують відкриватися, нові молекулярні та морфологічні дані уточнюють філогенетичні зв'язки, а отже, окремі таксономічні положення в майбутньому неминуче будуть переглядатися. Саме розуміння цієї динамічності є однією з головних умов сучасного ентомологічного мислення. З огляду на обсяг посібника детальний розгляд усіх родин комах не передбачається. Основну увагу приділено родинам, представники яких поширені в Україні та мають практичне значення для сільського господарства – як шкідники рослин, ентомофаги та інші корисні організми.
Системи землеробства: No-till і Strip-till. Ч. 1
(НУБіП України, 2026)
Косолап, Микола Павлович
;
Кротінов, Олексій Павлович
;
Іванюк, Микола Федорович
;
Примак, Іван Дмитрович
;
Журавель, Олександр Миколайович
Підручник підготовлений за типовою програмою вибіркову дисципліни підготовки бакалаврів за спеціальністю Н1 «Агрономія» «Системи землеробства No-till і Strip-till» Агробіологічного факультету, який надає можливість майбутнім фахівцям ознайомитися з теоретичними та практичними основами, особливостями кожної складової цих систем землеробства й перехідного періоду від традиційних до нових систем землеробства. Підручник підготовлений на основі узагальнених даних власних наукових досліджень та зарубіжного і вітчизняного практичного досвіду запровадження систем землеробства Notill і Strip-till. При підготовці підручника був використаний штучний інтелект, ChatGPT, OpenAI як допоміжний інструмент для попереднього збору інформації, формування структури та мовного редагування матеріалів. Верифікація фактів та наукове узагальнення були зроблені авторами самостійно. Підручник буде корисним студентам, аспірантам, викладачам закладів вищої освіти та спеціалістам аграрного сектору України.
Екологія
(НУБіП України, 2026-11-04)
Бондарь, Валерія Іванівна
;
Ракоїд, Олена Олександрівна
;
Клепко, Алла Володимирівна
Пошук найбільш оптимальних шляхів і засобів підготовки висококваліфікованих фахівців у будь-якій галузі діяльності є одним із головних завдань сучасної системи освіти. У навчальному процесі важливо донести до студентів думку про те, що реальне вирішення екологічних проблем вимагає, насамперед, екологізації свідомості всіх членів суспільства, розвитку екологічної культури та формування екологічно орієнтованих потреб і мотивів у подальшій професійній діяльності. Екологічна освіта та виховання є одним із головних чинників і шляхів стабілізації та поліпшення екологічного стану природно-територіальних комплексів України, а також найважливішим засобом зменшення негативного впливу забруднення на здоров’я населення. Знання з екології та природничих наук допомагають учням усвідомити механізми впливу людської діяльності на природне середовище, а також зрозуміти необхідність охорони природи та раціонального природокористування на всій території України. Системний підхід також дозволяє розглядати проблеми економії ресурсів та енергії в комплексі. Екологія як наукова дисципліна ‒ це комплекс різноманітних наукових знань про взаємодію та взаємний вплив у надскладній системі «живі організми‒навколишнє середовище», зокрема про можливі наслідки неконтрольованого впливу людини на навколишнє середовище. На нашу думку, такі знання сьогодні повинен здобувати майбутній фахівець будь-якого профілю, особливо фахівець з технологій захисту навколишнього середовища.

DGlibrary — Цифрова бібліотека НУБіП України

Discover

Фонди

Нові надходження