Перегляд за Автор "Дащенко С.О."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Порівняльна характеристика модифікацій методу Бермана за діагностики стронгілоїдозу собак
(НУБіП України, 2018) Сорока Н.М.; Дащенко С.О.
В статті наведено порівняльну характеристику класичного методу Бермана та його модифікацій за стронгілоїдозу собак. Для проведення дослідження використовували фекалії, відібрані від здорових собак та собак, хворих на стронгілоїдоз (попередньо діагностованих авторами), які утримуються в різних притулках Києва. Всього було обстежено 30 собак, з них 6 виділяли личинок S. stercoralis. Порівнювалась ефективність модифікацій, а також додаткові критерії (часозатратність, залежність від наявності спеціального обладнання, ціна обладнання, ефективність аналізу, зручність проведення). У порівнянні використовували класичний метод Бермана з відстоюванням протягом 6-8 годин, класичний метод Бермана, з відстоюванням протягом 2 годин і подальшим центрифугуванням протягом 15 хв, модифікацію методу Бермана авторства Francisco Hernández-Chavarría і Leticia Avendaño, а також метод Бермана із заміною лабораторного посуду аналогами. Встановлено, що класичний метод і його модифікації володіють 66 % чутливістю за діагностики стронгілоїдозу собак. Модифікація із застосуванням центрифуги, завдяки кращій накопичувальній здатності, показала вищу чутливість (83 %) у порівнянні з іншими модифікаціями і класичним методом. Модифікація із заміною спец. посуду порівняно з аналогами володіє високою чутливістю і може бути рекомендована для використання у клініках ветеринарної медицини, які не мають достатнього матеріального забезпечення.
Поширення стронгілоїдозу собак в умовах приватного розплідника
(НУБіП України, 2019) Дащенко С.О.
Стронгілоїдоз собак – кишкове гельмінтозне захворювання з невизначеним антропозоонозним статусом. Прийнято вважати, що стронгілоїдоз собак, характерний для тропічної та субтропічної кліматичних зон і не зустрічається в Європі. В статті досліджено поширення стронгілоїдозу серед собак породи чихуахуа приватного розплідника у Києві. Дослідження проводили упродовж 2017–2018 років. Всього обстежено 34 собаки породи чихуахуа: 21 собака перебувала у приватному розпліднику, 13 собак були придбані різними власниками. Також були обстежені 8 собак, які спільно утримувались з особинами, придбаними у розпліднику. Відбір фекалій проводили безпосередньо із прямої кишки у дорослих собак і з пелюшки чи підлоги – у цуценят. Дослідження всіх собак проводили 6 разів: тричі – з інтервалом 7 діб і тричі – з тим самим інтервалом через місяць. Для лабораторної діагностики використовували метод нативного мазка та модифікований метод Бермана (авторська модифікація) із застосуванням центрифуги. За даними дослідження, екстенсивність інвазії в умовах приватного розплідника у собак становить 42,8 %: у дорослих собак – 14,2 % та у собак до одного року – 28,5 %. Серед проданих собак, віком від 6 міс до 3 років, екстенсивність інвазії становить 46,1 %. Екстенсивність інвазії серед собак, які утримувались спільно з інвазованими тваринами становить 100 %. У собак до 1 року відмічається найвища екстенсивність та інтенсивність інвазії: ЕІ становить 23,8 % від загальної кількості досліджених собак, інтенсивність інвазії – 246 ± 16.1. Згідно досліджень у дорослих собак інвазія частіше перебігає безсимптомно. Виражені клінічні ознаки спостерігаються у собак до 10-місячного віку. Характеризуються вони періодичною діарею, слизом у фекаліях, дерматитом на череві та кінцівках, відставанням у рості, зниженням маси тіла, бронхопневмонією. Результати нашого дослідження доводять можливість формування вогнищ стронгілоїдозу в умовах помірного клімату України внаслідок розповсюдження інвазованих собак.