Наукові журнали та збірники видань
Постійне посилання на розділhttps://dglib.nubip.edu.ua/handle/123456789/5
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Публічні послуги: юридичні ознаки та класифікації(НУБіП України, 2019) Васюк М.М.У статті здійснено аналіз теоретичних підходів до розкриття змісту поняття «публічні послуги». Розглянуто ознаки та класифікації публічних послуг (державні, адміністративні, муніципальні, соціальні,управлінські, інформаційні), що дозволило зробити висновок про їх диференційність із позиції юридичної значущості послуг, сферою та суб’єктами їх надання. За результатами дослідження надано авторське визначення поняття «публічні послуги» та визначено перспективи подальших досліджень.Документ До питання класифікації актів правового забезпечення розвитку племінної справи в Україні(НУБіП України, 2019) Ковальова С.С.; Дідух А.О.Анотація. У статті висвітлено питання правового регулювання племінної справи в Україні. Визначено, що регулювання відносин у зазначеній сфері забезпечується нормами декількох галузей права: цивільного, адміністративного, трудового, фінансового тощо. Сучасна система законодавства з управління племінною справою являє собою надзвичайно складне явище, яке вивчене не повною мірою ні в аспекті складових його елементів, ні в плані взаємодії цих елементів, ні з точки зору факторів, які лежать в основі системи. Аналіз нормативно-правових актів щодо питань управління племінною справою у тваринництві України дав змогу класифікувати їх за предметно-тематичним спрямуванням. Розроблено науково-обґрунтовану класифікацію правових норм із регулювання діяльності у галузі племінного тваринництваДокумент Дo питання класифікації дискурсу в сучасному мовознавстві(Міленіум, 2018) Лисенко О.М.У статті проаналізовано теоретичні засади типології дискурсу. Запропоновано найпоширеніші дефініції дискурсу як мовознавчого терміна. Розглянуто основні підходи до його класифікації, зокрема встановлено, що дискурс найчастіше диференціюють за кількістю учасників комунікації, залежно від інтенції комунікантів, за формою, ураховуючи трансформацію змісту, а також за соціально-демографічними, соціально-професійними та соціально-політичними ознаками. Визначено причини варіативності існування різновидів дискурсу, основними з яких є такі: поділ різновидів дискурсу, їхнє об’єднання, оновлене змістове наповнення, поява нових типів, тимчасова модифікація деяких із них тощо. Узагальнено напрямки, за якими може здійснюватися різновекторне дослідження дискурсу. Коротко схарактеризовано найпоширеніші у мовознавстві види інституційних дискурсів: політичного, педагогічного, медичного, релігійного, наукового, юридичного, військового, газетного, театрального, теле- і радіодискурсу. З’ясовано, що основними критеріями, за якими їх вирізняють, є інтенція та комуніканти як безпосередні учасники процесу спілкування. Визначено основних «діячів» згаданих видів дискурсу ‒ агентів як репрезентантів певного виду інституту та клієнтівяк ініціаторів звернення. Зроблено висновок про те, що неоднорідність типології дискурсу спричинена різними напрямками, принципами, підходами до його вивчення. Окреслено перспективу подальшого дослідження, яка полягає в детальному аналізі інституційних видів дискурсу, зокрема медичного.