Психосемантика образу й поняття “природа”: кроскультурний аспект

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми сприймання природи представниками різних культур (української і китайської) через психосемантичний аналіз поняття й образу природи в їхній свідомості. Необхідність дослідження зазначеної проблеми зумовлена тим, що дуже мало досліджень присвячено зіставленню сприйняття природи серед мешканців конкретних країн із різними культурними контекстами, зокрема порівняння України та Китаю відсутні повністю. Це створює значну прогалину в існуючій науковій картині розуміння сприймання природи та викликає необхідність проведення кроскультурного дослідження, здатного розкрити як загальні, так і унікальні риси поняття “природа” у свідомості представників цих культур. У першому розділі здійснений аналіз наукових джерел із пробленми вивчення. У другому – висвітлені методи, організація емпіричного дослідження та аналіз його результатів. У дослідженні використовувались методи, що дали змогу отримати валідні результати: емпірични (письмове опитування з технікою незавершених речень та проективним завданням), методи обробки даних (психосемантичний аналіз, контент-аналіз, частотний аналіз, критерій Розенбаума) та інтерпретативний метод (структурний метод для встановлення зв’язку між досліджуваними явищами). Дослідження здійснювалося серед громадян України та Китаю. Кількість респондентів склала 107 осіб (із них 57 із України та 50 із Китаю). Загальний аналіз результатів емпіричного дослідження засвідчив, що китайські респонденти здебільшого інтерпретують природу через її матеріальні складові та екологічну цінність, натомість українські – значно частіше пов’язують природу з емоційною, сенсорною, духовною та філософською сферами людського досвіду. Це говорить про значну культурну відмінність у психосемантичному баченні поняття “природа”: китайська вибірка тяжіє до екологічно-раціонального бачення, тоді як українська – до внутрішньо-особистісного й екзистенційного розуміння. У результаті виконання поставлених завдань було виявлено, що поняття “природа” у вибірках українських та китайських респондентів трактується як універсальними уявленнями про її сприйняття, так і глибоко культурно зумовленими відмінностями. Обидві групи ототожнюють природу з джерелом життя, красою та гармонією, що вказує на спільну базову символіку природи у свідомості людини незалежно від культурного середовища. Однак, китайська вибірка демонструє більш ціннісне ставлення до природи як до скарбу чи дому, який потрібно берегти, тоді як українська – схильна до особистісно орієнтованого сприйняття природи як простору натхнення, відпочинку та внутрішнього ресурсу. Аналіз результатів дослідження підтвердив висунуту гіпотезу про те, що приналежність людини до певної культури обумовлює особливості сприймання нею природи, та засвідчив важливість кроскультурного підходу у вивченні поняття психосемантики образу природи. У третьому розділі роботи запропоновано тренінг саморегуляції з урахуванням психосемантичних особливостей сприймання природи. Його мета – розвиток навичок емоційної саморегуляції учасників через формування гармонійного внутрішнього стану за допомогою природотерапевтичних практик. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У роботі наявні фотографії, діаграми. Загальний обсяг роботи складає 90 сторінок.