Механізація годівлі перепелів з розробкою автогодівниці

Abstract

Саме японці першими почали розводити перепілок і створили першу породу перепілок - японських перепілок, яких розводять і донині. Перепілки потрапили до України наприкінці 60-х і на початку 70-х років. То що ж у них такого незвичайного? По-перше, це набагато корисніші та смачніші яйця, ніж курячі. Перепелині яйця багаті на фосфор, калій та вітаміни групи В, які майже повністю засвоюються організмом. Перепілки є дикими родичами свійської птиці. Це строкатий, граціозний птах розміром приблизно зі шпака, різновид маленької курки з рудувато- коричневим плямистим візерунком. Цей колір добре маскує перепілку. Можна було пройти повз неї і не помітити її. Ну, а якщо нерви птаха не витримають, він зістрибне з сидіння і швидко втече від небезпеки. Зазвичай вони мігрують бігом, але також можуть літати, здійснюючи довгі та важкі перельоти до Африки та південної Азії взимку. Не так давно відновили розведення перепелів. Перша успішна спроба була здійснена в Японії. А зараз тут виготовлено багато спеціальних перепелиних ферм, де вирощують сотні тисяч перепілок і щороку виробляють десятки мільйонів яєць. Перепелині яйця – це унікальний продукт, який використовується для лікувального та дієтичного харчування. Перепілок розводять для виробництва смачного, поживного м’яса та яєць. За вмістом численних вітамінів (А1, В1, В2), мінералів, мікроелементів (калію, заліза) та деяких амінокислот перепелині яйця перевершують курячі яйця та яйця іншої птиці. Вони вирощують перепілок переважно для виробництва яєць. Вони характеризуються ранньостиглим дозріванням, енергійним ростом та високою несучістю. Самки починають відкладати яйця через 35-40 днів після народження. Середня несучка відкладає 280 яєць на рік і споживає в середньому 2,6 кг корму на кг яєчної маси. Якщо перепілок отримувати належне харчування та догляд, вони досягнуть 70% несучості у віці 60 днів. Несучість курей-несучок залишається на рівні 75-85% протягом 8 місяців, а потім поступово знижується. Перепілок утримують у клітках різної конструкції. Годівницю розміщують у передній частині клітки, а чашку з водою - у задній. Підлога має нахил до годівниці, під якою розташований збірник яєць. З міркувань гігієни та зручності рекомендуємо розмістити під сітчастим дном оцинкований залізний лоток. Будь-які розливи фільтруватимуться крізь сітчасту підлогу та збиратимуться в каналах для легкого видалення. Якщо яйця збираються для харчових цілей, самок тримають без самців, але якщо їх використовують для майбутньої інкубації, самок тримають із самцями. Співвідношення статей становитиме від 1:2 до 1:4, і подальші зміни у самок небажані. Клітки встановлені на стелажах, і кожна клітка може вмістити 40-60 перепілок. Пташенят поміщають у клітки, коли їм виповнюється 31 день. Якість і кількість корму мають особливо значення. Комбікорм згодовують перепілкам двічі на день (о 8 ранку та 15 вечора, з розрахунку 22-25 г на одну птицю на день). Давайте перепілкам лише чисту воду. У поїлці завжди повинна бути чиста вода. Миски з водою миються щодня.[1] Перепілки відкладають яйця вночі або рано вранці, тому яйця слід збирати вранці. Яйця збирають протягом шести місяців (2-8 місяців) для інкубації. Після цього моменту фертильність яєць знижується, тому яйця самок старше 8 місяців використовуються лише для їжі.