Механізація процесу вирощування та збирання люцерни з удосконаленням граблин-ворушилок

Abstract

Найпоширенішими методами прискорення сушіння скошеної трави є струшування валків, згрібання валків і перевертання валків. Використання цих методів для заготівлі сіна і кормів не тільки прискорює процес сушіння скошеної трави в 1,3-2 рази, але і дозволяє отримати висушену масу з рівномірним вмістом вологи. Для виконання цих операцій використовують колісні та пальцеві ворушилки, роторні, барабанні та інші види ворушилок. На особливу увагу заслуговують роторні ворушилки. Вони відрізняються простотою конструкції, низькою металоємністю і надійною технологією роботи. Недоліком граблів є те, що вплив зубців на скошену траву неминуче призводить до подрібнення і втрати найцінніших частин рослин, таких як листя, пагони, суцвіття і кінчики стебел. При використанні існуючих ворошилок ці втрати можуть становити до 20% від початкової маси сухої трави. Це не тільки знижує врожайність сіна, але й суттєво впливає на витрати, оскільки втрачені частини рослини містять у 2-3 рази менше поживних речовин, ніж стебла. Одним із способів зменшення механічних втрат при переміщенні, згрібанні та перевертанні трави є вдосконалення робочих частин існуючих граблів та розробка нових - ворушилок, які можуть м’яко впливати на траву. Для досягнення цієї мети пропонується відцентрові граблі - ворушилки, м’який вплив яких на скошену траву досягається за рахунок створення повітряного потоку, який піднімає скошені рослини над стернею. Це зменшує взаємодію між рослинами та стернею і, відповідно, механічні втрати.