Психологічні особливості переживання стресу у цивільних і військових

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота на тему «Психологічні особливості переживання стресу у цивільних і військовослужбовців» виконана на 80 сторінках друкованого тексту. Робота містить вступ, три розділи, висновки до кожного з розділів, загальні висновки, список використаних джерел та додатки. У вступі розкрито актуальність дослідження, сформульовано об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, визначено гіпотезу, наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів. У першому розділі подано теоретичний аналіз поняття стресу, його механізмів, типів, фаз і психологічних наслідків. Особливу увагу приділено соціальним чинникам, що впливають на переживання стресу, а також специфіці стресових реакцій у різних соціальних умовах, зокрема в умовах війни. Розглянуто підходи до розуміння стресостійкості та роль особистісних і контекстуальних факторів у її формуванні. У другому розділі представлено емпіричне дослідження переживання стресу цивільними та військовими особами. Наведено характеристику вибірки, описано використані психодіагностичні методики: шкала сприйнятого стресу (PSS), методика Спілбергера–Ханіна (оцінка тривожності), шкала САН. Проведено порівняльний та кореляційний аналіз отриманих даних. Виявлено суттєві відмінності у структурі стресових переживань: цивільні особи частіше демонстрували підвищену особистісну тривожність, а військові — вищий рівень реактивної тривожності при збереженні кращого психофізіологічного стану. Кореляційний аналіз засвідчив більшу цілісність психоемоційної відповіді у військових. У третьому розділі розроблено програму соціально-психологічного тренінгу з підвищення стресостійкості для представників обох соціальних груп. Детально описано його структуру, зміст, етапи та психотехніки, що поєднують когнітивні, тілесні, дихальні й емоційно-ресурсні компоненти. Крім того, надано методичні рекомендації щодо формування стресостійкості, адаптовані до специфіки переживань цивільних і військовослужбовців. Отримані результати можуть бути використані в практиці кризового консультування, психопрофілактики та розробки програм психологічної підтримки у сфері охорони здоров’я, оборони та соціального захисту.