Обґрунтування параметрів і режимів роботи картоплезбирального комбайна

Abstract

Одним з основних продуктів харчування є картопля, яку часто справедливо називають «другим хлібом». Згідно з фізіологічно обгрунтованими нормами споживання на кожного жителя країни повинно припадати 117 кг картоплі на рік. Для цього аграрному сектору України тільки для продовольчих потреб потрібно виробляти її близько 5,3 млн. т щорічно. У 2007 році Україна зібрала 19,1 млн. т картоплі і вийшла на трете місце в світі з виробництва цієї культури. Картопля відіграє важливу роль в структурі валової продукції сільського господарства України. Овочі і картопля складають від 30 до 40% валового продукту в рослинництві або від 14 до 28% всього валового продукту сільського господарства. Підвищення врожайності картоплі за рахунок використання нових технологій є найважливішим завданням агропромислового комплексу. Вступ України до Всесвітньої торгової організації (ВТО) ставить перед виробниками-аграріями нові завдання - забезпечити підвищення врожайності і зменшення ресурсозатратності до рівня, який дозволяє Українським виробникам картоплі стати конкурентноздатними на Європейському і світовому ринках. Одним із головних напрямів підвищення врожайності картоплі, особливо в степовій зоні України, є освоєння нових ресурсозберігаючих технологій, серед яких досить перспективною є технологія з використанням крапельного зрошення. Водночас, технологію виробництва картоплі на крапельному зрошуванні досить проблематично реалізувати існуючими с.-г. агрегатами, машинами і знаряддями. Крім того, основними виробниками картоплі є особисті підсобні господарства і фермери, які вирощують картоплю на малих площах (0,1 - 2,0 га). Загальні завдання, що стоять перед виробниками картоплі, можна сформулювати в наступному вигляді: - довести виробництво картоплі до 20 млн. т на рік; - підвищити врожайність картоплі з 130 до 200 ц/г При цьому в галузі механізації технології виробництва цієї культури слід вирішити наступні задачі: - переглянути концепцію забезпечення дрібнотоварного виробника картоплі спеціальною технікою, адаптованою до умов використання на малих площах (до 20 га); - адаптувати засоби механізації до нових високоефективних технологій виробництва картоплі, зокрема до технології її вирощування на крапельному зрошенні. В процесі виробництва картоплі найбільш трудомісткою операцією є ї збирання. Виходячи з цього, можна стверджувати, що розробка засобів механізації цього процесу на малих площах при використанні крапельного зрошування є актуальною задачею. При виробництві картоплі слід враховувати такі основні положення: 1) енергетичне; 2) економічне; 3) екологічне. Картоплярство одна з галузей сільськогосподарського виробництва, робота в яких пов’язана із значними енерговитратами і витратами праці. Затрати на механізоване збирання складають 50-60% від загальних затрат. 3 них близько 55% затрати енергії припадають на сепаруючі робочі органи. До 60-70% затрат праці витрачається на збиранні. Це пояснюється тим, що в підкопаній бульбоносній масі, яка подається на сепаруючі робочі органи, вміст бульб картоплі складає всього 2-3% від загальної маси. Тому якість вихідного продукту в більшій мірі залежить від роботи сепараторів. З цього випливає, що сепаруючі робочі органи є основою для забезпечення якісних показників роботи картоплезбиральних машин. Кожні три роки разом з картоплею і овочами вивезено до 11 млн.т родючого шару грунту, а це призводить до технічної деградації грунтів. Тому вдосконалення сепаруючих робочих органів слід направити на зменшення вмісту грунту у вихідному воросі, який вивозиться з поля, а отже і поліпшення стану в системі "навколишнє середовище - людина". Практично в Україні не існувало виробництво машин для збирання картоплі. Після здобуття Україною незалежності виникла необхідність власної розробки і виробництва таких машин. Першими спробами вітчизняних сільгоспмашинобудівників стали картоплекопачі Львівського заводу сільськогосподарських машин, Тернопільського комбайнового заводу, АТ "Борекс". Їх експлуатаційні випробування в умовах виробництва показали, що ці машини є досить вдалими. Хоча надалі необхідно зменшити матеріало- і енергоємність машин.