Поліморфізм локусу пролактину у популяціях корів молочних порід

Abstract

У сучасному тваринництві дедалі більшого значення набуває використання молекулярно–генетичних методів, зокрема маркерно–асоційованої селекції (MAS), що дозволяє здійснювати добір тварин за бажаними алелями до прояву ознак продуктивності. Одним із важливих генетичних маркерів, що розглядається у контексті підвищення ефективності молочного скотарства, є ген пролактину (PRL), пов’язаний з регуляцією процесів лактогенезу. У роботі представлено узагальнений аналітичний огляд наукових досліджень, присвячених вивченню поліморфізму гена PRL у популяціях великої рогатої худоби молочного напряму. Основну увагу приділено однонуклеотидному поліморфізму rs211032652 (C>T), що локалізується у четвертому екзоні гена та змінює сайт рестрикції для ферменту RsaI. Цей варіант широко використовується в селекційних дослідженнях завдяки встановленим асоціаціям з показниками молочної продуктивності. На основі проаналізованих літературних джерел встановлено, що частота алелів та генотипів за даним поліморфізмом варіює залежно від породи. У більшості випадків переважає алель C, що особливо характерно для голштинських і чорно–рябих популяцій. У деяких породах зафіксовано зв’язок генотипу CC або TT з вищими показниками надою за період лактації, причому ефект виявляється як у першій, так і в наступних лактаціях. Різниця між породами може свідчити про специфіку взаємодії генотипу з навколишнім середовищем або генетичним фоном тварин. Матеріали роботи дозволяють зробити висновок про значну селекційну цінність локусу пролактину як маркеру господарсько корисних ознак та доцільність його подальшого застосування у програмах генетичного вдосконалення молочної худоби.