Соціальна реабілітація військових у реабілітаційних центрах засобами арттерапії

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота на тему «Соціальна реабілітація військових у реабілітаційних центрах засобами арттерапії» складається з 90 сторінок друкованого тексту, містить 4 таблиці, 3 рисунки та 3 додатки. Список використаних джерел налічує 76 найменування. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці ефективності програми соціальної реабілітації військовослужбовців у реабілітаційних центрах засобами арттерапії. Завдання дослідження: 1. З’ясувати сутність соціальної реабілітації військовослужбовців, визначити її напрями, принципи, види та засоби арттерапевтичної роботи у процесі реабілітації. 2. Провести діагностику психосоціального стану, якості життя, соціальної підтримки та рівня посттравматичних симптомів серед військовослужбовців, які перебувають у процесі реабілітації. 3. Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити ефективність програми соціальної реабілітації військових засобами арттерапії. 4. Розробити практичні рекомендації щодо впровадження арттерапевтичних технологій у систему соціальної реабілітації військовослужбовців у реабілітаційних центрах. У першому розділі – «Арттерапія як засіб соціальної реабілітації військових» – розкрито вплив війни на психосоціальний стан військовослужбовців, проаналізовано основні поняття дослідження, визначено соціальні можливості арттерапії. Висвітлено теоретичні засади застосування мистецьких практик для подолання наслідків бойового стресу, відновлення емоційної рівноваги та формування адаптивних стратегій поведінки. Другий розділ – «Соціальні умови реабілітації військових у реабілітаційних центрах засобами арттерапії» – присвячено дослідженню психосоціального стану військових за допомогою стандартизованих методик WHOQOL-BREF, PCL-5 та MSPSS. Отримані результати виявили наявність емоційного виснаження, зниженого рівня соціальної підтримки та труднощів адаптації. На цій основі створено комплекс корекційно-реабілітаційних заходів, спрямованих на стабілізацію емоційної сфери, підвищення стійкості та зміцнення соціальних зв’язків. У третьому розділі – «Експериментальна перевірка програми соціальної реабілітації військових у реабілітаційних центрах засобами арттерапії» – подано структуру, етапи та результати впровадження авторської програми, апробованої на вибірці з 31 військовослужбовця. Програма поєднує ізотерапію, глинотерапію, колаж-моделювання, фототерапію та елементи шоколадотерапії, спрямовані на гармонізацію емоційного стану, розвиток комунікативних навичок і формування відчуття безпеки. Після впровадження програми зафіксовано зростання показників якості життя, зниження рівня посттравматичних симптомів і підвищення соціальної активності респондентів. На основі отриманих результатів розроблено методичні рекомендації щодо застосування арттерапевтичних технологій у системі соціальної підтримки військовослужбовців.