Особливості виробництва садивного матеріалу у Маневицькому надлісництві філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України»

Abstract

Сьогодні пріоритетами лісової галузі України є збільшення площі лісів та їхнє ефективне відновлення. Саме ці процеси гарантують збереження екологічного балансу та природокористування. Головний акцент слід робити на створенні стійких і продуктивних деревостанів. Для цього необхідний чіткий науковий підхід до підбору деревних порід, які здатні формувати довговічні лісові екосистеми. [4]. Виконати ці завдання можна лише завдяки застосуванню сучасних та ефективних підходів до вирощування лісових культур, базою для яких є високоякісний лісовий матеріал. Головними завданнями розвитку лісогосподарської галузі України є створення високопродуктивних, біологічно стійких та довговічних штучних лісових і захисних насаджень. Успішна реалізація цього завдання безпосередньо залежить від забезпечення підприємств високоякісним репродуктивним матеріалом. Його вирощування здійснюється в умовах лісових розсадників як у відкритому так і закритому ґрунті. Особливої актуальності та перспективності для сучасного лісокультурного виробництва набуває технологія вирощування сіянців із закритою кореневою системою, яка дозволяє підвищити показники приживлюваності та адаптаційної здатності створюваних культур. Попри значну кількість лісових розсадників в Україні, якісні показники вирощуваного садивного матеріалу часто залишаються незадовільними. Головними чинниками цієї проблеми є застосування застарілих технологічних рішень, висока частка ручної праці та спрощення обов’язкових агротехнічних заходів. Додатковим фактором є нераціональне використання територій розсадників. Навіть з урахуванням площ під попередниками у сівозмінах, сумарна частка безпосередньо продукувальної частини часто не перевищує 40% від загальної площі підприємства, що свідчить про низьку ефективність землекористування. Оптимізація та підвищення рівня забезпеченості лісокультурного виробництва якісним садивним матеріалом в Україні потребує реалізації комплексного підходу, що охоплює агротехнічні, технологічні та організаційно- господарські заходи. Зокрема, для забезпечення садивним матеріалом при садінні лісу доцільно розширити видовий асортимент вирощуваних сіянців. Цього пропонується досягти насамперед завдяки збільшенню частки чагарникових видів та деревних порід-піонерів, які відіграють важливу роль у формуванні стійких насаджень. Ефективне відтворення лісових ресурсів неможливе без штучного лісовідновлення, яке повністю спирається на функціонування лісорозсадницького господарства. В умовах сьогодення, коли лісові екосистеми зазнають значних антропогенних та кліматичних факторів, виникає потреба у вдосконаленні наявних та впровадженні новітніх технологій вирощування сіянців. Процес вирощування високо якісних сіянців і саджанців вимагає дотримання комплексу агротехнічних заходів: від ретельної підготовки ґрунту, оптимізації схем посіву та застосування збалансованих систем мінерального живлення до інтегрованого захисту сходів. Актуальність теми. Забезпечення лісокультурного виробництва високоякісним, біологічно стійким і генетично цінним садивним матеріалом є основою сталого управління лісовим господарством. Особливо це питання стосується зони Українського Західного Полісся, де природне поновлення головних лісоутворювальних порід – сосни звичайної та дуба звичайного під наметом лісу та на зрубах часто проходить незадовільно. Це зумовлює переважання саме лісокультурного методу відновлення лісів. Мета роботи – дослідити сучасний стан та ефективність функціонування лісових розсадників у Маневицькому надлісництві філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України», проаналізувати чинні агротехнології вирощування садивного матеріалу та розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо покращення розсадницького виробництва. Об’єкт дослідження – технологія та організація вирощування садивного матеріалу в лісовому розсаднику на підприємства. Предмет дослідження – агротехнічні прийоми та специфіка вирощування сіянців головних лісоутворювальних порід.