Автоматизована система управління логістикою мережі магазинів

Abstract

Мета дослідження полягає у проектуванні та програмній реалізації автоматизованої системи управління логістикою для мережі магазинів, яка дозволить підвищити ефективність складських операцій та мінімізувати транспортні витрати шляхом впровадження сучасних алгоритмів маршрутизації та централізованого обліку. Завдання дослідження для досягнення поставленої мети включають: 1. Провести системний аналіз об’єкта автоматизації, формалізувати бізнес- процеси логістики мережі магазинів та сформувати технічні вимоги до програмного продукту. 2. Здійснити порівняльний аналіз існуючих аналогів та обґрунтувати вибір стеку технологій для розробки клієнт-серверного додатка. 3. Спроектувати архітектуру системи, логічну та фізичну моделі бази даних, забезпечивши цілісність та безпеку збереження інформації. 4. Розробити та імплементувати алгоритм оптимізації маршрутів доставки товарів, інтегрувавши його з картографічними сервісами. 5. Провести тестування розробленого програмного забезпечення, оцінити його функціональність та сформувати рекомендації щодо впровадження в експлуатацію. Об’єкт дослідження - процеси управління матеріальними та інформаційними потоками в логістичній інфраструктурі мережі роздрібних магазинів. Предмет дослідження - методи, моделі та програмні інструменти автоматизації логістичних операцій, зокрема алгоритми планування маршрутів та архітектурні рішення для систем управління складськими запасами. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано комплекс наукових методів: 1. Метод системного аналізу - застосовується для комплексного вивчення структури логістичної системи, виявлення взаємозв'язків між підрозділами та визначення вузьких місць у поточних бізнес-процесах. 2. Методи об’єктно-орієнтованого аналізу та проектування (OOAD) - використовуються для розробки архітектури програмного забезпечення, створення діаграм класів, послідовностей та станів, що забезпечує масштабованість та гнучкість системи. 3. Методи теорії графів - покладені в основу розробки алгоритмів пошуку найкоротших шляхів та вирішення транспортної задачі, що дозволяє математично обґрунтувати вибір маршрутів доставки. 4. Методи моделювання баз даних (ER-моделювання) - застосовуються для проектування структури збереження даних, нормалізації таблиць та оптимізації запитів до інформаційної бази. 5. Метод порівняльного аналізу - використовується на етапі вибору інструментальних засобів розробки та при оцінці існуючих програмних рішень на ринку логістичного софту. 6. Методи тестування програмного забезпечення - застосовуються для валідації коректності роботи алгоритмів, перевірки стійкості системи до помилок введення та оцінки зручності інтерфейсу користувача. Джерельна база дослідження включає наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі інформаційних технологій та логістичного менеджменту, технічну документацію до сучасних мов програмування та систем управління базами даних, а також державні стандарти України щодо оформлення програмних документів та бібліографічних посилань. Важливу частину бази складають актуальні статистичні дані ринку ритейлу та звіти логістичних операторів. Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні працездатного програмного комплексу, який може бути використаний реальними торговельними мережами для автоматизації диспетчерських служб. Впровадження системи дозволить скоротити час на формування рейсових листів, знизити пробіг автотранспорту за рахунок оптимізації шляхів та забезпечити оперативний контроль залишків товарів у кожній точці продажу. Розроблена архітектура дозволяє легко розширювати функціонал системи відповідно до зростання потреб бізнесу. Структура роботи. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі розглядаються теоретичні основи та проводиться аналіз предметної області. Другий розділ присвячений інформаційному забезпеченню та проектуванню бази даних. У третьому розділі описується програмна реалізація системи та алгоритмічна база. Четвертий розділ містить результати тестування та інструкції для користувачів. Загальний обсяг роботи відповідає вимогам методичних вказівок.