Оцінка радіаційних ризиків діяльності підприємства, що має джерела іонізуючого випромінювання

Abstract

Метою кваліфікаційної роботи є оцінка радіаційних ризиків діяльності підприємства, що має джерела іонізуючого випромінювання, на прикладі Інституту ядерних досліджень НАН України за результатами дослідження радіаційного фону, ґрунту та рослинного покриву прилеглої території. Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання: – Проаналізувати теоретичні основи оцінки радіаційних ризиків; – Дослідити особливості діяльності Інституту ядерних досліджень НАН України як обʼєкта використання джерел іонізуючого випромінювання; – Провести оцінку радіаційного стану прилеглої території за результатами дозиметричних та гамма-спектрометричних досліджень; – Визначити рівень радіаційного ризику та надати рекомендації щодо його контролю. Обʼєктом дослідження є радіаційний стан території, прилеглої до Інституту ядерних досліджень НАН України як установи, що використовує джерела іонізуючого випромінювання. Предметом дослідження є потужність амбієнтного еквівалента дози на місцевості, вміст гамма-випромінюючих радіонуклідів у ґрунті та рослинності, а також їх значення для оцінки дозового навантаження і радіаційного ризику. Для розвʼязання поставлених завдань використано комплекс польових, лабораторних і аналітичних методів. Польовий етап включав вибір точок спостереження, вимірювання потужності дози дозиметром МКС-05 “ТЕРРА-П” та відбір проб ґрунту і рослинності. Лабораторний етап охоплював висушування, подрібнення та просіювання проб, їх зважування та гамма-спектрометричне дослідження на спектрометрі СЕГ-001 “АКП-С”-63 із використанням стандартної геометрії посудини Марінеллі. Для обробки результатів застосовано порівняльний аналіз, табличне узагальнення, розрахунок середніх значень і статистичних показників, що дозволило оцінити мінливість даних та зіставити результати між окремими точками спостереження. Практична значущість роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для характеристики радіаційного стану території поблизу обʼєкта, який має ДІВ, а також для подальшого локального моніторингу ґрунтового покриву, рослинності та зовнішнього гамма-фону. На захист виносяться такі положення: – оцінка радіаційного стану території поблизу обʼєкта, що використовує джерела іонізуючого випромінювання, має ґрунтуватися на поєднанні польових дозиметричних вимірювань і лабораторного аналізу компонентів довкілля; – потужність дози на дослідженій території відповідає рівням, характерним для міського фону Києва; – найбільш інформативним середовищем для виявлення техногенного компонента радіоактивності в межах дослідної ділянки є ґрунтовий покрив; – наявність техногенного 137Cs у ґрунті не супроводжується формуванням підвищеного зовнішнього дозового навантаження на дослідженій території; – за результатами виконаного дослідження рівень радіаційного ризику для населення за умов звичайного перебування на прилеглій території є низьким.