Особливості біології трипсів на гарбузах

Abstract

Актуальність теми. У сучасному аграрному секторі України гарбузові культури (зокрема, голонасінні різновиди гарбуза твердокорого Cucurbita pepo var. styriaca) набули статусу стратегічної, експортоорієнтованої та високомаржинальної продукції. Проте стрімке розширення посівних площ і формування масштабних монокультур призвели до глибоких екологічних змін в агробіоценозах. Акумуляція специфічних трофічних ресурсів та утворення унікального затіненого мікроклімату під потужним листковим пологом створили ідеальні умови для масового розмноження сисних комах-фітофагів. Особливу загрозу для промислового овочівництва становлять представники ряду Трипси (Thysanoptera). Завдяки унікальним морфолого-анатомічним адаптаціям (мініатюризація, прихований спосіб життя, високий репродуктивний потенціал) вони завдають не лише прямої фізіологічної шкоди рослинам, але й виконують роль специфічних векторів небезпечних вірусних захворювань, зокрема вірусу плямистого в’янення (Tomato spotted wilt virus — TSWV). З огляду на це, комплексне вивчення біоекологічних особливостей трипсів та розробка систем інтегрованого захисту (IPM) гарбузових культур є надзвичайно актуальним завданням для сучасної сільськогосподарської ентомології. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі агроекологічних особливостей формування ентомокомплексу гарбузових культур та дослідженні біології, морфології і шкодочинності домінуючих видів ряду Трипси (Thysanoptera) для оптимізації систем фітосанітарного контролю. Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання: Проаналізувати історичні передумови зародження землеробства та закономірності формування трофічних зв’язків у штучних агробіоценозах. Дати ботаніко-господарську характеристику видового складу гарбузових культур та оцінити їхній вплив на фітосанітарний стан полів. Дослідити екологічну нішу трипсів у посівах гарбуза, визначити їхню просторову локалізацію та специфіку трофічних зв’язків. Охарактеризувати морфолого-анатомічні адаптації бахромчастокрилих та їхню роль як переносників (векторів) вірусних епіфітотій. Обґрунтувати базові елементи інтегрованої системи захисту (IPM) гарбузових культур від сисних шкідників. Об’єкт дослідження: процес формування та функціонування ентомокомплексу в агробіоценозах гарбузових культур. Предмет дослідження: видовий склад, біоекологічні особливості, морфологічні адаптації та шкодочинність представників ряду Трипси (Thysanoptera), а також заходи їх контролю.