Сучасні принципи застосування елементів топіарного мистецтва у міському середовищі

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота містить вступ, чотири розділи, висновки, 83 ілюстрацію, список із 69 використаних джерел, 4 таблиці. Загальний обсяг роботи складає 69 сторінок. Дане дослідження присвячене вивченню особливостей використання елементів топіарного мистецтва у міському середовищі країнах ЄС та України (на прикладі м. Миргород). Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є вивчення сучасних принципів застосування елементів топіарного мистецтва та визначення перспективних напрямів подальшого їхнього застосування у структурі міського середовища (на прикладі м. Миргород). Об’єкт досліджень – елементи топіарного мистецтва у міському просторі. Предмет досліджень – застосування елементів топіарного мистецтва у міському просторі. Бакалаврська кваліфікаційна робота виконувалася з використанням таких методів дослідження: класичного, статистичного та порівняльно-морфологічного. У процесі аналізу територій країн ЄС та України (на прикладі м. Миргород) виявлено різні типи елементів топіарного мистецтва, визначено їхній видовий склад, а також розроблено пропозиції щодо покращення естетичного вигляду міського середовища за допомогою елементів топіарного мистецтва. У першому розділі простежено еволюцію топіарного мистецтва - від античних регулярних садів до сучасних багатофункціональних просторів, що інтегрують екологічні та естетичні завдання. Виокремлено шість ключових композиційних принципів (баланс, фокус, простота, ритм і лінія, пропорція та єдність), які сприяють створенню гармонійної структури міського ландшафту. Доведено, що використання формованих рослин є дієвим інструментом візуального коригування простору та акцентування функціональних зон. У другому розділі проведений аналіз, що в країнах ЄС топіарні форми переважно слугують для обрамлення приватних територій та їхньої ізоляції від проїжджої частини. Натомість в Україні (на прикладі м. Миргород) формовані насадження зосереджені переважно в межах громадських і курортних зон, виконуючи функцію декоративного зонування. Попри ідентичність асортименту рослин роди, а саме: Thuja і Buxus, спостерігаються суттєві відмінності у функціональному призначенні об’єктів озеленення. У третьому розділі проведений нами аналіз дендрологічного асортименту, що налічує 11 видів, 6 культиварів та 3 гібриди хвойних і листяних рослин, придатних для топіарного мистецтва. Встановлено, що роди Thuja, Taxus та Juniperus є найбільш придатними для створення зелених скульптур і нівакі. Листяні таксони, зокрема Carpinus betulus та Ligustrum vulgare, визнано оптимальними для формування щільних живоплотів і бордюрів завдяки їхній інтенсивній здатності до розгалуження. У четвертому розділі було розроблено нами проєктні пропозиції для п’яти локацій у м. Миргород, що підкреслюють культурну ідентичність міста, зокрема шляхом створення тематичної композиції «Кінний екіпаж». Запропоновано застосування багаторівневих груп із Catalpa bignonioides, Acer rubra і Amelanchier canadensis штамбових форм для підвищення естетичності рекреаційних зон. Окремий акцент зроблено на створенні садів на штучних основах, як інструменту ландшафтної терапії для сприяння реабілітації пацієнтів у медичних закладах.