Розробка транспортного процесу при перевезенні небезпечних вантажів в умовах Київської області

Abstract

Автомобільний транспорт залишається одним із найгнучкіших інструментів забезпечення внутрішніх вантажних перевезень. Його роль особливо помітна у постачанні пального, оскільки бензин і дизельне паливо мають доставлятися не лише між великими логістичними вузлами, а й безпосередньо до автозаправних станцій, промислових споживачів та резервних об'єктів. Для Київської області така доставка має підвищене значення через високу щільність населення, значну кількість АЗС, інтенсивний транзитний рух і наявність кількох великих напрямків в'їзду до столиці. У межах цієї роботи небезпечним вантажем є бензин А-95. Він перевозиться як вантаж UN 1203, належить до класу 3 ADR - легкозаймисті рідини, має високу леткість і потребує використання спеціалізованих автоцистерн. Небезпека такого вантажу полягає не тільки в імовірності пожежі, а й у тому, що навіть невелике порушення технології наливу, зливу, заземлення або герметичності цистерни може спричинити аварійну ситуацію. Саме тому транспортний процес для бензину не можна зводити до простого вибору найкоротшої дороги. Актуальність теми обумовлена необхідністю розроблення такого транспортного процесу, у якому маршрут, транспортний засіб, документальне забезпечення, завантаження цистерни і графік руху пов'язані між собою єдиним розрахунком. У роботі не використовується екологічний ефект як самостійне обґрунтування актуальності, оскільки екологічні показники окремо не розраховуються. Основний акцент зроблено на безпечності, техніко-експлуатаційній доцільності та економічному результаті перевезення. Проблема дослідження полягає в тому, що на практиці перевізники часто формують рейси за звичним принципом: транспортний засіб виходить з однієї бази, доставляє вантаж у потрібний пункт і повертається назад. Така схема проста в управлінні, але для мережі пунктів доставки вона створює зайвий пробіг, додаткову витрату палива, збільшує тривалість перебування бензину в дорозі та знижує коефіцієнт використання пробігу. Для небезпечного вантажу це означає не лише економічні втрати, а й більший час потенційної дії транспортного ризику. Об'єкт дослідження - транспортний процес перевезення бензину А-95 автомобільним транспортом у Київській області. Предмет дослідження - закономірності зміни техніко-експлуатаційних і вартісних показників перевезення бензину А-95 залежно від схеми закріплення пунктів доставки за нафтобазами, довжини рейсів, використання вантажопідйомності автоцистерни та роботи наявної системи контролю. Мета роботи - розробити транспортний процес перевезення бензину А-95 у Київській області на основі аналізу нормативних вимог, транспортного парку підприємства, документальної бази рейсів, транспортної задачі та економічної оцінки запропонованої схеми. Для досягнення мети у роботі вирішуються такі завдання: проаналізувати стан перевезень небезпечних вантажів і нормативну базу; виконати огляд літератури з поясненням, які положення використані, а які потребують уточнення; розглянути математичні моделі транспортного процесу; охарактеризувати ТОВ "КиївТрансХімЛогістик"; провести ABC-аналіз клієнтів; проаналізувати транспортний парк та його фактичне використання; описати бензин А-95 як вантаж UN 1203; поставити транспортну задачу; розрахувати техніко-експлуатаційні показники для базової та запропонованої схеми; оцінити безпеку перевезень; визначити економічний результат. Методи дослідження: аналіз нормативних джерел, порівняльний аналіз, ABC-аналіз клієнтської бази, метод транспортної задачі, розрахунок техніко-експлуатаційних показників, оцінка ризиків, техніко-економічне порівняння альтернативних схем перевезення. Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані розрахунки можуть бути використані підприємством для перегляду закріплення АЗС за нафтобазами, уточнення маршрутних листів, контролю рейсів через наявну систему GPS-моніторингу та зменшення непродуктивного пробігу без закупівлі нових транспортних засобів. Усі виробничі показники ТОВ "КиївТрансХімЛогістик", використані в роботі, мають умовний навчальний характер. Вони застосовуються для демонстрації методики розрахунку транспортного процесу і не повинні розглядатися як підтверджена фінансова або операційна звітність реального підприємства. Перед практичним впровадженням запропонованої схеми такі дані мають бути перевірені за фактичними документами конкретного перевізника.