Визначення складових моделей оцінювання оптимальної кількості та місць встановлення індикаторів пошкоджень в розподільних електричних мережах

Abstract

У сучасних умовах підвищення надійності енергопостачання є ключовим завданням, особливо в контексті зростання до стабільності та безперервності електропостачання. Ефективна локалізація пошкоджень у РЕМ дозволяє мінімізувати час простою системи, зменшити витрати на експлуатацію та забезпечити оптимальне використання ресурсів. У роботі здійснено аналіз наявних підходів до моніторингу стану мережі та методів оптимального розміщення індикаторів пошкодження. По-перше, проведено класифікацію індикаторів пошкоджень за функціональними та технічними характеристиками. По-друге, розроблено моделі, які дозволяють оцінювати кількість і місце встановлення індикаторів за різними критеріями: технічних, економічних та експлуатаційних. У моделі враховано як статичні, так і динамічні фактори, що впливають на точність та ефективність діагностики. Проведено числові експерименти з використанням реальних даних розподільних мереж, які підтвердили ефективність запропонованих підходів. Отримані результати демонструють скорочення часу пошкодження та зменшення загальних експлуатаційних витрат. Перспективи подальших досліджень, зокрема інтеграції моделей з інтелектуальними системами управління мережею та використанням методів машинного навчання для прогнозування ураження.