Морфологічний та біохімічний поліморфізм сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.)

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (41 найменувань) та двох додатків. Загальний обсяг роботи становить 55 сторінок друкованого тексту, містить 5 рисунки та 5 таблиці. У першому розділі кваліфікаційної роботи розкрито сучасні наукові підходи до вивчення поліморфізму деревних рослин, зокрема морфологічний, фізіологічний, генетичний, біохімічний та екологічний поліморфізм дуба звичайного (Quercus robur L.). Окрему увагу приділено різноманіттю форм листя, фенологічним формам, генетичній мінливості та адаптаційним механізмам виду до різних умов середовища. У другому розділі наведено характеристику місця проведення досліджень, описано природно-кліматичні умови регіону, біологічні особливості дуба звичайного, а також значення цього виду в лісових екосистемах та для лісового господарства. Третій розділ присвячено обґрунтуванню вибору напряму досліджень, визначенню мети, предмета й об’єкта дослідження, постановці завдань і опису методик їх вирішення. Детально розглянуто методи морфологічного аналізу листків, біохімічного визначення вмісту фенольних сполук, флавоноїдів та антиоксидантної активності, а також підходи до виділення особливо цінних хемоморфів. У четвертому розділі представлено результати морфологічного та біохімічного аналізу сіянців дуба звичайного. Наведено варіабельність морфологічних ознак листків, результати визначення вмісту фенольних сполук, флавоноїдів та антиоксидантної активності, а також виявлено зв’язок між морфологічними і біохімічними характеристиками. Особливу увагу приділено аналізу поліморфізму як фактору підвищення стійкості дуба до стресових чинників і перспективам використання отриманих даних у лісовому господарстві. За результатами виконаної роботи сформульовано висновки та рекомендації щодо збереження і використання морфологічного та біохімічного поліморфізму дуба звичайного для підвищення стійкості лісових насаджень, збереження біорізноманіття та відбору перспективних форм для лісовідновлення.