Особливості розвитку ріпакового квіткоїда та заходи обмеження чисельності у посівах ріпаку

Abstract

Робота виконана на 79 сторінках, містить 5 розділів, висновки, 18 рисунків, 30 таблиць та 50 використаних джерел. Метою дослідження було визначення ефективності різних класів хімічних сполук засобів захисту рослину проти ріпакового квіткоїда. Для оптимізації дослідження було проведено моніторинг квіткоїда, який включає в себе систему спостережень, контроль поширення, інтенсивність розвитку та обсяг завданої шкоди. Згідно з результатами дослідження розробити та впровадити більш ефективну систему захисту ріпаку. Дослідити фактор резистентності фітофага до класу синтетичних піретроїдів. Під час досліджень було встановлено, що квіткоїд розпочинає свою життєдіяльність у І декаді березня за температури повітря +8…9°С, підвищення температурного режиму до +15°С сприяє його активному живленню. В котре зазначено, що пастковий моніторинг значно спрощує облік шкідників на ріпаку та дає змогу швидко та точно проаналізувати ситуацію на полі. Можна оперативно та ефективно підібрати систему захисту посівів озимого ріпаку, проте маршрутні обстеження дають змогу більш детально визначити заселеність рослин фітофагами та більш точно визначити час обприскування інсектицидами. Моніторинг посівів найкраще проводити в комплексі, який включає в себе застосування пасток та обстежень поля по діагоналі, для більш раціонального використання методів обмеження чисельності шкідливих організмів. Погодні умови були сприятливими, тому в ході моніторингу посівів квіткоїда було виявлено вже в ІІ декаді березня, тому пік чисельності квіткоїда припав на фазу кінця розвитку головного стебла – початку бутонізації, отже виникла гостра необхідність контролю шкідника, який ще не встиг заселити достатню кількість бутонів. Також, важливо провести обробки до початку фази цвітіння, коли на посіви потраплять комахи – запилювачі, тому що на них так само поширюється згубний вплив інсектициду.