Удосконалення експлуатаційних показників активного гвинтового стеблопідйомника для збирання полеглих хлібів для селянського фермерського господарства «Світоч» Київської області

Abstract

Збирання зернових культур в Україні є пріоритетним завданням, оскільки щорічно країна недоотримує від 20 до 50 млн. тон зерна. Основними причинами цього є погодні умови, брак необхідної збиральної техніки, порушення технологічних та логістичних процесів, а також недостатнє використання технічного потенціалу сучасних зернозбиральних комбайнів. Незважаючи на тривалі та руйнівні воєнні дії, українські аграрії зуміли зібрати рекордний урожай. За даними Міністерства аграрної політики, станом на 24 жовтня було зібрано 45,08 млн. тон зерна, що на 1,7 млн. тон більше порівняно з тим же періодом попереднього року. Це досягнення особливо вражає на тлі пошкодженої інфраструктури і обстрілів, що продовжуються. Основна частина врожаю складається з кукурудзи, збирання якої становило 15,415 млн тон (67% від запланованого обсягу). Також було успішно зібрано гречку (126,9 тис. тон) та просо (159,45 тис. тон). Серед олійних культур обсяги соняшнику та сої перевищили показники попереднього року, склавши 9,54 млн тон та 5,621 млн тон відповідно. Середня врожайність зернових зросла до 46,2 ц/га, що підтверджує високу якість зібраної продукції. Згідно з масштабним дослідженням програми USAID АГРО, найбільший вплив на сільське господарство України мали нестабільне електропостачання, нестача робочої сили, складні погодні умови, зниження попиту на продукцію та прямі збитки від бойових дій. Нестабільність електропостачання гальмує роботу сільськогосподарського обладнання, систем поливу та зберігання врожаю. Дефіцит робочої сили, спричинений мобілізацією та евакуацією, ускладнює проведення польових робіт. Зниження попиту продукцію через військових дій і логістичних проблем також негативно позначається сільському господарстві. Незважаючи на це, українські фермери продовжують роботу, впроваджуючи альтернативні джерела енергії та сучасні технології, демонструючи адаптивність та стійкість перед кризою. Зниження попиту на продукцію через війну та логістичні проблеми також негативно вплинули на аграрний сектор. А прямі влучання в поля, знищення техніки та інфраструктури завдали значних збитків. Незважаючи на всі ці виклики, українські фермери продовжують працювати, демонструючи неймовірну стійкість та адаптивність. Вони шукають альтернативні джерела енергії, впроваджують сучасні технології та об’єднуються для спільного вирішення проблем. Зростаючі потреби населення в продуктах харчування, промисловості – у сировині, а тваринництва – у концентрованих кормах, вимагають безперервного збільшення обсягів валового збору зерна. Ключова роль у цьому процесі належить внесенню добрив, проведенню меліоративних заходів, а також впровадженню прогресивних технологій вирощування і збирання зернових культур. Одним із значущих резервів для збільшення виробництва зерна є зниження втрат під час збирання, які часто перевищують приріст урожаю, досягнутий за допомогою окремих агротехнічних прийомів. Втрати зерна значною мірою залежать від якості застосованої техніки для збирання і відповідності її робочих органів вимогам технологічного процесу. Особливо високі втрати (до 25–30%) спостерігаються під час збирання полеглих зернових культур, що займають значні площі. Аналіз результатів роботи зернозбиральних комбайнів показує, що найбільші втрати врожаю спостерігаються за жаткою і складають 70–80% від загальних втрат. При збиранні зернових культур суцільної полеглості жнивним агрегатам доводиться працювати в одному напрямку проти полеглості, що знижує їх продуктивність на 25– 30%. З метою скорочення втрат врожаю і підвищення продуктивності праці при збиранні полеглих зернових культур, в господарствах рекомендується переобладнати ріжучі апарати жаток і робочі органи мотовила. Метою роботи: підвищення ефективності процесу збирання полеглих хлібів. Об'єкт досліджень: обладнання для підвищення якості збирання полеглих хлібів. Предмет досліджень: закономірності впливу показників розробленого устаткування на техніко – економічні показники процесу збирання полеглих хлібів. В магістерській роботі вирішені наступні завдання: – проаналізовано існуючі засоби механізації для збирання полеглих хлібів; – обґрунтовано конструктивно – технологічну схему гвинтового стеблопідіймача; – визначено основні параметри та режими роботи комбайну з гвинтовими стеблопідіймачами; – розраховані основні кінематичні показники для гвинтового стеблопідіймача, які враховують конструктивні особливості робочих органів; – здійснено економічну оцінку розроблюваного устаткування для збирання полеглих хлібів комбайнами з гвинтовими стеблопідіймачами.