Посухо- та жаростійкість клонових підщеп яблуні за вирощування в умовах НЛ «Плодоовочевий сад»

Abstract

Усі досліджувані підщепи перебували у доброму або відмінному стані, що свідчить про їхню високу адаптивність до ґрунтово-кліматичних умов регіону. Найкращі показники загального стану зафіксовані у МЛ969, 54.118 та М9, тоді як ММ106 демонструє дещо слабший розвиток та відновлювальні властивості, що обмежує її використання у стресових умовах. Помірний водний дефіцит спостерігався у МЛ969 (13,14%), Надія (16,3%) та Батуринська (17,52%), що свідчить про їхню здатність ефективно підтримувати водний баланс. Значний дефіцит характерний для Конотопська (23,25%), ММ106 (29,02%) та 54.118 (29,96%). Найнижчий рівень обводненості зафіксовано у Надії (54,0%), найвищий — у МЛ969 (61,7%). Під час короткочасної посухи (2–6 годин) листки М9 та 54.118 втрачали найменше води, тоді як МЛ969 та Конотопська показали найбільші втрати. За тривалої 24-годинної експозиції найкраще утримують воду М9 та Надія, найгірші показники — у МЛ969. Загалом більшість підщеп характеризується високим або середнім рівнем вологоутримувальної здатності, що забезпечує їхню адаптацію до дефіциту вологи. Вищий рівень обводненості листя відзначено у МЛ969 (61,7%), 54.118 (60,4%) та Батуринська (58,9%). Найнижчі показники спостерігалися у Надії (54,0%), що може впливати на продуктивність під час посушливих періодів. До категорії дуже високожаростійких належить МЛ969, яка зберігає фізіологічну активність листків і тургор навіть за високих температур. Високожаростійкі підщепи 54.118, М9, Батуринська, Надія та Конотопська демонструють стабільну фотосинтетичну активність і продуктивність у спекотні дні. Найнижчі показники жаростійкості зафіксовано у ММ106, що обмежує її використання у регіонах із жарким літом.