Проект МЖК продуктивністю 34 т м’яса за зміну

Abstract

М’ясо жировий комплекс є однією з ключових складових агропромислового комплексу України, що включає тваринництво (виробництво м’ясної сировини), м’ясопереробну промисловість (виробництво готових м’ясних продуктів) та жирову промисловість (виробництво тваринних жирів та олій). Цей комплекс забезпечує населення повноцінними білковими продуктами харчування та відіграє стратегічну роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави. До структури м’ясо жирового комплексу входять основні підгалузі тваринництва: скотарство (виробництво яловичини та телятини), свинарство (виробництво свинини), птахівництво (виробництво м’яса птиці та яєць), вівчарство та козівництво (виробництво баранини). Кожна з цих підгалузей має специфічні особливості виробництва, переробки та реалізації продукції. Період 2020 - 2024 років характеризувався кардинальними змінами у функціонуванні м’ясо жирового комплексу України. До початку повномасштабної війни спостерігалася стійка тенденція до скорочення поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин, що було обумовлено структурними проблемами галузі, високими виробничими витратами та недостатньою рентабельністю виробництва. Станом на 2020 рік поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) становило 3,45 млн голів, що на 6,8% менше порівняно з 2019 роком. Поголів’я корів скоротилося на 6,5% до 1,78 млн голів. Аналогічна негативна динаміка спостерігалася у свинарстві – поголів’я свиней зменшилося на 6,2% до 5,76 млн голів. Водночас поголів’я птиці демонструвало відносну стабільність з незначним скороченням на 1,2% до 207,86 млн голів. Такі тенденції скорочення поголів’я свідчать про структурні виклики в галузі тваринництва та потребу в розробці комплексних заходів для стабілізації виробництва. Повномасштабне російське вторгнення у лютому 2022 року стало каталізатором критичних змін у м’ясожировому комплексі України. Війна призвела до: прямих втрат поголів’я, за різними оцінками, через військові дії Україна втратила близько 15% поголів’я тварин внаслідок вибухів, відсутності кормів, припинення електропостачання та роботи вентиляції на фермах; регіональних диспропорцій, найбільших втрат зазнали господарства у Запорізькій, Харківській, Сумській, Миколаївській областях, де поголів’я ВРХ скоротилося на 70 - 90%; логістичних проблем, порушення ланцюгів постачання кормів, ветеринарних препаратів та збуту готової продукції; енергетичних викликів, систематичні обстріли енергетичної інфраструктури призвели до перебоїв з електропостачанням, що критично вплинуло на роботу молочно-товарних ферм та птахофабрик. За рік війни, станом на березень 2023 року, поголів’я ВРХ скоротилося на 15,6% до 2,41 млн голів, зокрема корів - на 15% до 1,35 млн голів. Водночас у 2024 році помітні ознаки стабілізації: темпи скорочення поголів’я сповільнилися, а в деяких регіонах (Хмельницька, Тернопільська, Вінницька області) навіть зафіксовано приріст поголів’я. М’ясопереробна галузь України демонструє відносну стійкість навіть в умовах скорочення сировинної бази. Основу галузі становлять підприємства з виробництва ковбасних виробів, м’ясних напівфабрикатів, консервів та інших готових продуктів. Жирова складова м’ясожирового комплексу включає виробництво тваринних жирів, маргаринової продукції та технічних жирів. Ця галузь тісно пов’язана з м’ясопереробкою, оскільки основною сировиною є жирова тканина забійних тварин. Виробництво тваринних жирів в Україні орієнтоване як на харчове споживання (смалець, топлені жири), так і на технічні потреби (виробництво мила, косметики, біопалива). Загальний обсяг виробництва тваринних жирів у 2024 році оцінюється на рівні 85 - 90 тис. тонн. На відміну від локальних українських тенденцій, світовий м’ясожировий комплекс демонструє стійке зростання. Світове виробництво м’яса у 2020 році досягло 337 млн тонн, що на 45% більше порівняно з 2000 роком. За прогнозами на 2024 рік, глобальне виробництво має зрости до рекордних 373 млн тонн. У структурі світового виробництва м’яса відбуваються значні зміни: частка м’яса птиці зросла до 39,5%, свинина становить 32,3%, яловичина - 21,2%, баранина - 4,8%. Ці зміни обумовлені економічною ефективністю птахівництва, швидкими оборотами капіталу та відносно низькими виробничими витратами. М’ясожировий комплекс України характеризується значною регіональною концентрацією. Близько 60% загального поголів’я ВРХ зосереджено у восьми областях: Хмельницькій (234 тис. голів), Полтавській (195 тис. голів), Вінницькій (191 тис. голів), Тернопільській (149 тис. голів), Одеській (141 тис. голів), Чернігівській (133 тис. голів), Львівській (130 тис. голів) та Черкаській (129 тис. голів). Війна призвела до кардинальної зміни географії виробництва. Багато підприємств були змушені релокувати потужності із східних та південних регіонів у центральні та західні області. Водночас деякі регіони (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області) демонструють приріст поголів’я завдяки переміщенню тварин з прифронтових зон. Основні виклики: сировинний дефіцит, тривале скорочення поголів’я створює дефіцит якісної м’ясної сировини для переробних підприємств; енергетичні проблеми, систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують виробничі витрати та знижують конкурентоспроможність продукції; логістичні обмеження, порушення транспортних зв’язків ускладнює постачання сировини та збут готової продукції; кадровий дефіцит, мобілізація та еміграція призвели до нестачі кваліфікованих кадрів у галузі; фінансові обмеження, обмежений доступ до кредитних ресурсів стримує модернізацію та розширення виробництва. Незважаючи на виклики, м’ясожировий комплекс України має значний потенціал для відновлення та розвитку: технологічна модернізація, впровадження енергоефективних та автоматизованих технологій може підвищити конкурентоспроможність галузі; диверсифікація продукції, розширення асортименту функціональних та органічних м’ясних продуктів відкриває нові ринкові ніші; експортний потенціал, після стабілізації ситуації Україна може відновити та розширити експорт м’ясної продукції; інтеграційні процеси, створення вертикально інтегрованих агрохолдингів може підвищити ефективність використання ресурсів; державна підтримка, цільові програми підтримки тваринництва можуть прискорити відновлення галузі. М’ясо жировий комплекс України переживає складний період трансформації, обумовлений як довготривалими структурними проблемами, так і воєнними викликами. Водночас галузь демонструє адаптивність та потенціал для відновлення. Ключовими факторами успішного розвитку є технологічна модернізація, диверсифікація виробництва, ефективна державна підтримка та інтеграція у світові ланцюги створення вартості. Стратегічне значення м’ясо жирового комплексу для забезпечення продовольчої безпеки України вимагає комплексного підходу до його розвитку з урахуванням як внутрішніх потреб, так і експортних можливостей. Успішна реалізація потенціалу галузі сприятиме підвищенню рівня життя населення та зміцненню економічної стабільності держави.