Розвиток готовності фахівців до використання смарт – технологій у процесі навчання

Abstract

Цифрова економіка гостро потребує талантів, здатних ефективно застосовувати цифрові технології у професійній діяльності. При вирішенні цього завдання найважливішим є не лише підготовка відповідних кадрів через систему середньої професійної та вищої освіти, а й залучення до процесу вже діючих фахівців через програми додаткової професійної освіти. У сучасній освітній практиці на всіх рівнях відбувається процес поглибленого розвитку цифрового освітнього середовища: постійно створюються освітні платформи та електронні підручники, збільшується кількість публічних відкритих онлайн-курсів, постійно розвивається дистанційна освіта. У процесі активної модернізації системи освіти класичні моделі освіти трансформуються у гібридні та дистанційні формати, університети та школи трансформуються у віртуальні та цифрові університети та школи. У розвинених країнах понад 90% студентів використовують цифрові технології для участі в навчальному процесі, а понад 80% вищих навчальних закладів надають послуги у формі дистанційної освіти. Інтеграція цифрових технологій у всі сфери повсякденного життя сучасної людини та суспільства в цілому вимагає від кожного фахівця навичок використання нових технологій. Підготовка до використання цифрових технологій у професійній діяльності стає найважливішою компетентністю будь-якого фахівця. Сьогодні розумні технології в освіті стали однією з найсучасніших цифрових технологій. Слово «smart» перекладається з англійської як «розумний». Говорячи про розумні технології в освіті, дослідники мають на увазі різноманітні взаємопов’язані інформаційні технології та технологічні засоби навчання, зокрема інтерактивні дошки, документ-камери, програмне забезпечення, системи контролю знань учнів тощо. Унікальним Smart Technology є те, що всі фонди базуються на єдиній інформаційно-освітній платформі. Наявний інноваційний педагогічний досвід показує, що моделювання навчального процесу на основі застосування інтелектуальних технологій може розширити можливості всіх учасників навчального процесу, задовольнити потреби учнів, підвищити мотивацію пізнавальної діяльності, сприяти оптимізації навчально-виховної діяльності. Важливою частиною викладацької діяльності сучасного вчителя є своєчасне та педагогічно зручне використання цифрових інструментів, що швидко оновлюються. Проте через певну інертність сучасна система педагогічної освіти не може комплексно та швидко вирішити завдання включення відповідних модулів у зміст освіти. Оскільки комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення оновлюються дуже швидко, оновлення апаратного забезпечення та безперервний професійний розвиток вчителів також стикаються з труднощами. Одним із можливих шляхів якнайшвидшого подолання розриву між інтелектуальними технологіями, що постійно стрімко розвиваються, та повною реалізацією вчителями свого освітньо-розвивального потенціалу є оперативне навчання наявних вчителів новим знанням і вмінням застосовувати смарт-технології для вирішення освітніх завдань. Для успішної організації такого навчання можна використовувати додаткову професійну освіту в різних форматах (онлайн, офлайн, децентралізований, централізований). Вивчення теорії питання показало, що загальні питання застосування цифрових технологій у навчанні знайшли відображення у працях В. Бикова, О. Бочко, О. Бурова, А. Гуржія, Т. Коваль, О. Колгатина, А. Коломійця, В. Кременя, С. Кузьменко, Н. Морзе, О. Співаковського, О. Спіріна, та інших. Аналіз наукових джерел свідчить, що низка дидактичних і методичних аспектів, пов'язаних із використанням смарт-технологій у педагогічній діяльності, залишається недостатньо дослідженою. Зокрема, дослідники поки що не приділили належної уваги питанням формування готовності педагогів до розробки та впровадження цифрових освітніх ресурсів у рамках додаткової курсової підготовки. Недостатньо вивченим є також застосування таких сучасних смарт-технологій, як інтерактивні дошки, документ-камери та інші інструменти в навчальному процесі. Водночас ці питання відіграють важливу роль у професійній діяльності сучасного педагога. Через відсутність розроблених дидактичних умов ефективного використання смарт-технологій педагоги часто стикаються з труднощами на етапах проектування, реалізації та аналізу результатів навчального процесу. Як наслідок, їхня готовність до застосування смарт-технологій залишається недостатньою, що обмежує реалізацію їхнього значного дидактичного потенціалу. Мета дослідження – розробити та обґрунтувати дидактичні умови розвитку готовності педагогів до застосування смарт-технологій у процесі навчання. Об'єкт дослідження – готовність педагогів до застосування смарт-технологій у процесі навчання. Предмет дослідження – дидактичні умови розвитку у системі підвищення кваліфікації готовності педагогів до застосування смарт-технологій у процесі навчання. Завдання дослідження: - Виявити роль та місце смарт-технологій у системі технічних засобів навчання. - Зміст, структура та рівні розвитку готовності педагогів до застосування смарт-технологій - Визначити та експериментально обґрунтувати зміст підготовки як орієнтовної основи розвитку готовності педагогів до застосування смарт-технологій у навчальному процесі. - Розробити та дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність застосування концентрованого навчання у поєднанні з педагогічним супроводом позааудиторної самостійної роботи слухачів Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що розробка змісту та структури понять «смарт-технології у навчанні», «готовність педагога до роботи зі смарт-технологіями» розширює понятійно-термінологічне поле сучасної професійної дидактики; доповнення класифікації сучасних технічних засобів навчання збагачує наукові уявлення про засоби навчання. Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблені шляхи розвитку готовності педагогів до роботи зі смарт-технологіями, що ефективно використовується у практиці підвищення кваліфікації педагогів загальноосвітніх організацій, освітніх організацій середньої та вищої освіти. Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.