Удосконалення технологічного процесу утримування поросят з обґрунтуванням параметрів бункерної годівниці

Abstract

Сучасна свинарська ферма – це складний комплекс складових, без ретельного врахування та поєднання яких неможливо створити ефективне виробництво. На сьогоднішній день у світі склалися досить уніфіковані підходи до основних технологій свинарства. Нема «датських», «голландських» або «німецьких» технологій. Є сучасні енегро- і ресурсозберігаючі інтенсивні технології, які широко застосовуються в країнах з розвиненим свинарством і точне слідування яким дозволяє досягати високих виробничих показників. Основою сучасної технології виробництва свинини - це потоковість і заданий ритм. Для ефективного ведення свинарського бізнесу необхідно створення свинарської ферми нового типу, яка буде поєднувати в собі кращі передові технології інтенсивного ведення свинарства, зокрема відтворення і дорощування, а також індустріальну високоінтенсивну систему відгодівлі поголів'я, передові європейські технології утримання поросних свиноматок і ремонтного молодняку. Для розробки даної технології використані санітарні, технологічні і ветеринарні норми України, стандарти ЄС. Прийнята потокова технологія у свинарстві дозволяє при мінімальних капітальних вкладеннях збільшувати обсяг виробництва продукції, підвищити продуктивність праці. На фермах з потоковою технологією створюються найбільш сприятливі умови для ефективного використання приміщень, машин, механізмів, тварин (свиноматок, кнурів) трудових і матеріальних ресурсів. Виробництво вітчизняної свинини продовжує зростати. Цінова політика особливих змін з минулого року майже не зазнала. Свині І категорії, м’ясні, які мають найвищі показники, купувалися по 18–22 грн/кг живої ваги. У 2014 році ціна утримується на рівні з незначними коливаннями, наразі вона становить 22–24 грн/кг. Ситуація у виробничому сегменті більш приємна: у нас дещо зросло поголів’я свиней — до 7,522 млн голів. Стабілізувалося поголів’я у приватному секторі, питома вага уже декілька років утримується на одному рівні — близько 50 %: співвідношення поголів’я у домогосподарствах і промисловому секторі. Приватні «ферми» характеризуються чіткою сезонністю, коли сільгоспвиробники навпаки виробляють більш стабільно. Якщо розглянути структуру виробництва галузі свинарства, то маємо наступну картину: 148 підприємств утримує поголів’я від 5 тис. і більше; 410 — від 1 до 5 тис. голів, і велика кількість тих, які мають від 100 і до тисячі голів. 1 % займають підприємства, що мають до 99 свиней; і повна протилежність їм 20 господарств, які вирощують наразі понад 20 тис. голів. Беззаперечним лідером є «АПК-Інвест» (майже 280 тис. свиней), другу позицію займає «Глобино» (близько 150 тис.), далі йдуть «Даноша» (127 тис.), «Агропромислова компанія» (112 тис.) і завершує п’ятірку лідерів «Нива Переяславщини» із понад 100 тис. свиней. За регіональним розподілом перше місце за кількістю поголів’я займає Донецька, Дніпропетровська, Черкаська, Київська та Полтавська області. А за обсягами виробництва лідирують Донеччина, Київщина, Дніпропетровщина, Полтавщина та Львівщина. А наразі важливо зосередитися на тих напрямах розвитку, які сприятимуть покращенню ситуації в галузі. Йдеться про подальшу модернізацію промислового свинарства,покращення механізації свинарства(будівництво новітніх свиноферм, покращення обладнення, модернізацію станків, бункерних годівниць та систем мікроклімату), інтенсифікацію, збереження енергоносіїв, відновлення розвитку племінного свинарства, дерегуляцію, розбудову експортних каналів тощо. Якщо ці складові будуть напрацьовуватися постійно й динамічно — успіх гарантований.