Система для дистанційного навчання

Abstract

З розвитком інтернету та в цілому інформаційних технологій все простішим стає навчання з дому. В 2020 році, коли світ поглинула епідемія, можливість навчання онлайн переросла в безальтернативний варіант здобуття освіти. На щастя, на даний момент ця проблема не стоїть так гостро, і відвідування занять очно не є небезпечним для життя та здоров’я в більшості країнах світу. Але це не стосується України. Через повномасштабне вторгнення росії, постійні обстріли території України в більшості регіонів держави навчання очно або неможливе, або обмежено можливе. Але це не є і не може бути причиною зупинки навчального процесу. Тому сервіси, які спрощують навчання онлайн є актуальними і повинні розвиватися, щоб створювати конкуренцію і стати рушієм прогресу. Зараз викладачі проводять лекції у форматі відеоконференцій, використовуючи такі засоби, як Google Meet, Microsoft Teams, Discord. Зазвичай університет жорстко не регулює сервіс для проведення занять, тому в студентів часто виникають труднощі із пошуком посилання на відповідну конференцію. Також може виникнути проблема із поширенням ресурсів, таких як конспекти, методичні матеріали, завдання до лабораторних. Для того, щоб не використовувати різні сервіси (від Google Drive до Telegram) потрібно використовувати єдиний сервіс для доступу до всіх матеріалів. Однією з проблем дистанційного навчання є те, що студенти можуть пропустити якусь важливу інформацію, для прикладу, про дедлайн здачі лабораторної роботи, або про те, що завтра самостійна робота. Також різні організаційні питання можуть вийти за межі уваги студента. В більшості випадків вся важлива інформація доноситься від старости до студентів, але бувають випадки, коли ця інформація просто губиться у величезній кількості повідомлень із різних месенджерів. Якщо говорити про переваги навчання онлайн, то до них можна віднести можливість отримувати статистичні дані в реальному часі (як здобувачу освіти, так і викладачу). Якщо говорити про студента, то це в першу чергу доступ до оцінок, бо при навчанні офлайн немає доступу до журналу. Якщо говорити про викладача, то це можливість отримувати статистику про успішність учнів в залежності від різних критеріїв (рік вступу, місце народження, стать). Ці дані можуть бути корисними для керівництва ВНЗ для розуміння тенденцій в сфері навчання. Підсумувавши, можна сказати, що об’єктом дослідження є процес навчання онлайн, а предметом – організація навчання онлайн. Якщо говорити про мету, то вона полягає в тому, щоб створити веб застосунок, який спростить організацію онлайн навчання, використовуючи сучасні технології. Цей веб застосунок повинен працювати швидко та надійно і надавати всі необхідні інструменти для дистанційного навчання, а саме централізованість отримання даних та взаємодії із викладачами, можливість отримання сповіщень через популярні соціальні мережі, отримання статистичних даних для подальшого аналізу. Завданням дипломного проекту є вивчення нових технологій, формулювання вимог, побудова моделі предметної області, розробка архітектури системи, побудова діаграм, проектування БД. Під час виконання дипломної роботи будуть використовуватися мова програмування SQL, система управління базами даних MS SQL Server, середовище BI MS SQL Server. Для написання самого сайту (front-частини) буде використовуватися React, для backend сервісів буде використовуватися ASP .NET. Для пришвидшення роботи програми буде застосований Redis. Системою контролю версій буде Git, а місцем зберігання коду – GitHub. Як сервіс для хостингу застосунку будуть використовуватися хмарні сервіси Azure. Зараз існує багато систем для допомоги організації дистанційного навчання, тому важко зробити продукт із великою кількістю наукової новизни. Тим не менш, до новизни можна віднести можливість отримання сповіщень в Telegram. Також туди можна віднести можливість витягнути статистику в залежності від певних критеріїв. Проект має наступну структуру розділів: вступ, системний аналіз предметної області, моделювання системи, розробка системи, результат дослідження, висновків та переліку використаних джерел.