Розробка технології гарантійного технічного обслуговування зернозбиральних комбайнів в умовах ТОВ «Тітан Машинері»

Abstract

В умовах ринкової економіки в Україні технічний сервіс у агропромис-ловому комплексі слід розглядати як стратегічний напрямок, що забезпечує надійність і працездатність техніки протягом її експлуатації. Він має включати юридичне, економічне, нормативне, технічне, технологічне та кадрове забез-печення і виступати ключовою ланкою, яка з’єднує виробників техніки з її спо-живачами [1]. При розробці стратегії сервісного обслуговування в агропромисловому комплексі важливо враховувати кілька ключових аспектів. По-перше, необхі-дно брати до уваги поточний технічний стан машинно-тракторного парку (МТП), який вимагає належного рівня обслуговування для забезпечення його ефективної роботи. По-друге, варто звернути увагу на недостатній розвиток вітчизняної машинобудівної галузі, що обмежує доступ до сучасної техніки та запасних частин, необхідних для обслуговування. Крім того, слід враховувати економічні умови в агропромисловому комплексі, які склалися на даний мо-мент і впливають на можливості інвестицій у технічне забезпечення. З урахуванням особливостей ринкових умов господарювання, будь-яка стратегія повинна базуватися на фундаментальних принципах, що забезпечу-ватимуть стабільне і безперервне обслуговування техніки, її надійність і гото-вність до експлуатації. Ці основні положення є критично важливими для дося-гнення довгострокової ефективності сервісного обслуговування в АПК. 1.Усі послуги, які надаються сільськогосподарському виробнику,мають забезпечувати йому прибуток. Цей принцип має підтримуватися не лише на державному рівні, але й стати основою всієї ефективної економічної моделі агропромислового комплексу. 2.Сільський товаровиробник повинен мати право вибору машин і меха-нізмів, які надаються машинобудівними заводами і фірмами, що дають мож-ливість застосувати інтенсивні і прогресивні технології, підвищувати продук-тивність праці, знижувати собівартість сільськогосподарської продукції. Організаційна система сервісу в нових економічних умовах, що скла-лися, базується на двох складових: по – перше, на створення системоспрямованих виробництвах, корпора-тивних і холдингових структурах, визначаючих свою технічну політику, в тім числі і в сервісі. Посилення фінансової відповідальності фірм за сервіс є осно-вою збільшення продажу техніки і запасних частин, тобто вигода фірм жорс-тко пов’язана не тільки з продажем, але і забезпеченням роботоздатності ма-шин, як основи одержання прибутку сільгоспвиробниками і відповідно росту обсягів купівлі і сервісу машин; по – друге, на ремонтних фірмах, регіональних машинобудівних блоках, що розвиваються і інших виробниках техніки і комплектуючих вузлів. Для них головний критерій – також збільшення кількості продаж машин і запасних ча-стин, активний вплив на організацію сервісу своєї продукції, а отже, на отри-мання прибутку сільськими товаровиробниками. Таким чином, ефективна система сервісу, що формується і поєднує фір-мовий сервіс і регіональний бізнес-сервіс, відрізняється за своїми признаками від діючої раніше системи директивного управління, так як в її основу покла-дено принцип одержання прибутку усіма учасниками системи з пріоритетом сільського товаровиробника. Одним із ключових аспектів технічного сервісу є організація ремонту те-хніки, що включає підвищення якості відновлення вузлів і агрегатів. Це є ос-новою для забезпечення більшої надійності відремонтованого обладнання. Зниження більше ніж на 50% за роки реформ чисельного складу трактор-ного і комбайнового парку України зумовило адекватне підвищення сезонних і річних навантажень на ці види техніки [2]. Так як, поки, що ніяких гарантій з приводу відновлення чисельного складу МТП до потрібних значень немає, то природно, виникає необхідність пошуку організаційних способів і методів ви-користання техніки в умовах недостатньої її чисельності і обмежених матері-ально-технічних ресурсів.