Формування соціального партнерства в організації

Abstract

У демократичному суспільстві, в країнах із соціально орієнтованою ринковою економікою, формується принципово новий тип соціально-трудових відносин і якісно новий принцип регулювання цих відносин. Суть цих новацій полягає в тому, що, по-перше, найманий працівник перестає бути тільки об’єктом соціально-трудових відносин, і як і власник, підприємцем, роботодавцем стає активним суб’єктом самих цих відносин і активним учасником їх регулювання на різних рівнях. По-друге, найважливішим принципом егулювання соціально-трудових відносин стає принцип рівноправної участі в цьому процесі держави, представників власника, підприємця, роботодавця і представників працівників. Саме соціальне партнерство становить системне якість сучасної цивілізації в розвинених демократичних країнах з ринковою економікою, служить запобіганню і мирного вирішення соціальних конфліктів, гарантією соціальної злагоди і прогресу. В сучасних умовах, коли в Україні накопичено певний досвід розвитку соціального партнерства, на перший план висуваються потреби системного теоретичного аналізу проблем соціального партнерства та вироблення пропозицій щодо практичного забезпечення балансу в реалізації корінних соціально-економічних інтересів працівників, роботодавців і держави. Разом з тим, у науковій літературі широко поширена думка, що пріоритетним аспектом соціального партнерства є аспект соціальний, а найважливішою сферою функціонування соціального партнерства − сфера соціально-трудових відносин і пов'язаних із ними економічних відносин. Однак це положення не заперечує і того, що, по-перше, соціальне партнерство як суспільний феномен нерозривно пов'язано, взаємозумовленою в своєму функціонуванні з інститутами державного управління, громадськими організаціями та політичними процесами. По-друге, соціальне партнерство об’єктивно і неминуче впливає і на сферу політичних відносин (наприклад, в процесі вироблення і реалізації соціальної політики держави та ін.). Таким чином, актуальність і необхідність подальшого дослідження цих проблем визначили вибір теми, мету та завдання магістерської роботи. Метою дослідження є розробка рекомендацій для підвищення ефективності соціального партнерства в рганізації. Відповідно до цієї мети, було поставлено та вирішено низку завдань: – проаналізувати сучасний стан персоналу підприємства; – діагностувати стан розвитку соціального партнерства на підприємстві; – окреслити потенційні шляхи розвитку соціального партнерства та розробити напрями покращення сучасного стану впровадження соціального партнерства підприємства. Об’єктом дослідження є соціальне партнерство в організації. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти формування соціального партнерства. Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися наступні методи: Аналіз наукової літератури та теоретичних джерел для вивчення основних концепцій системи оцінювання персоналу. Загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, для обробки інформації та формулювання висновків. Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, вітчизняні та зарубіжні нформаційні джерела, річні звіти та первинна документація Борзнянської філії ТОВ "Українська Молочна Компанія", а також результати власних спостережень. Практичне значення одержаних результатів полягає у покращенні нинішньої ситуації організації з внутрішніми суб’єктами соціального діалогу, а саме працівниками та зовнішніми суб’єктами, що включають місцеві органи самоврядування, місцеві бізнес-школи та інші заклади освіти та ЗМІ. Структура роботи. Магістерська кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Основний зміст викладено на 76 сторінках друкованого тексту, що містить 12 таблиць. Список використаних джерел містить 58 назв.