Фітосанітарні заходи та контроль посівів пшениці озимої від озимої совки

Abstract

Обсяг дипломної роботи «Фітосанітарні заходи та контроль посівів пшениці озимої від озимої совки»: становить 51 сторінок, 8 таблиць, 10 рисунків та 48 літературних джерел. Об’єктом дослідження є посіви озимої пшениці, які піддаються ризику шкідливої дії озимої совки. Особлива увага приділяється стадіям розвитку рослин та періодам найбільшої активності шкідника. Предметом дослідження є фітосанітарні заходи та методи контролю посівів озимої пшениці, спрямовані на захист від озимої совки (Agrotis segetum), яка є шкідником польових культур і значно впливає на врожайність. Завдання дослідження: ✓ Оцінити поширення озимої совки в регіонах вирощування озимої пшениці – вивчити, в яких кліматичних умовах та регіонах совка є найбільш активною. ✓ Дослідити біологічні особливості розвитку озимої совки, зокрема, цикл розвитку, періоди активності, вплив на різні стадії росту пшениці. ✓ Розробити рекомендації з фітосанітарних заходів – обґрунтувати ефективні способи запобігання зараженню та методи боротьби з озимою совкою, що включають агротехнічні, біологічні та хімічні методи. ✓ Визначити методи моніторингу та контролю – встановити регулярні процедури обстеження посівів, способи відлову шкідників, використання феромонних пасток та оцінити ефективність різних засобів захисту рослин. ✓ Оцінка впливу заходів контролю на урожайність – провести аналіз ефективності різних заходів та їх впливу на кількість і якість врожаю озимої пшениці. Методи дослідження. Польові дослідження – візуальний огляд посівів для визначення наявності озимої совки та рівня її шкодочинності (феромонні та світлові пастки). Біоекологічний метод: вивчення біологічних особливостей озимої совки: цикл розвитку, оптимальні умови для розмноження, кліматичні фактори, що впливають на чисельність. Спостереження за змінами популяції шкідника у відповідь на зміну агротехнічних умов (обробка ґрунту, посіви покривних культур, сівозміни). Лабораторні дослідження — мікроскопічне дослідження зразків для визначення ступеня ураження тканин рослин личинками. Аналіз життєздатності личинок після застосування хімічних або біологічних засобів захисту рослин. Методи статистичного аналізу — обробка отриманих даних для визначення ефективності різних методів контролю.